Від Матвія 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
“Then the kingdom of heaven shall be like ten virgins, who, taking their lamps, went out to meet the groom and the bride.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
But five of them were foolish, and five were prudent.
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
For the five foolish, having brought their lamps, did not take oil with them.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
Yet truly, the prudent ones brought the oil, in their containers, with the lamps.
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
Since the bridegroom was delayed, they all fell asleep, and they were sleeping.
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
But in the middle of the night, a cry went out: ‘Behold, the groom is arriving. Go out to meet him.’
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Then all those virgins rose up and trimmed their lamps.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
But the foolish ones said to the wise, ‘Give to us from your oil, for our lamps are being extinguished.’
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
The prudent responded by saying, ‘Lest perhaps there may not be enough for us and for you, it would be better for you to go to the vendors and buy some for yourselves.’
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
But while they were going to buy it, the groom arrived. And those who were prepared entered with him to the wedding, and the door was closed.
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
Yet truly, at the very end, the remaining virgins also arrived, saying, ‘Lord, Lord, open to us.’
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
But he responded by saying, ‘Amen I say to you, I do not know you.’
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
And so you must be vigilant, because you do not know the day or the hour.
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
For it is like a man setting out on a long journey, who called his servants and delivered to them his goods.
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
And to one he gave five talents, and to another two, yet to another he gave one, to each according to his own ability. And promptly, he set out.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Then he who had received five talents went out, and he made use of these, and he gained another five.
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
And similarly, he who had received two gained another two.
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
But he who had received one, going out, dug into the earth, and he hid the money of his lord.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
Yet truly, after a long time, the lord of those servants returned and he settled accounts with them.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
And when he who had received five talents approached, he brought another five talents, saying: ‘Lord, you delivered five talents to me. Behold, I have increased it by another five.’
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
His lord said to him: ‘Well done, good and faithful servant. Since you have been faithful over a few things, I will appoint you over many things. Enter into the gladness of your lord.’
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
Then he who had received two talents also approached, and he said: ‘Lord, you delivered two talents to me. Behold, I have gained another two.’
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
His lord said to him: ‘Well done, good and faithful servant. Since you have been faithful over a few things, I will appoint you over many things. Enter into the gladness of your lord.’
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
Then he who had received one talent, approaching, said: ‘Lord, I know that you are a hard man. You reap where you have not sown, and gather where you have not scattered.
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
And so, being afraid, I went out and hid your talent in the earth. Behold, you have what is yours.’
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
But his lord said to him in response: ‘You evil and lazy servant! You knew that I reap where I have not sown, and gather where I have not scattered.
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
Therefore, you should have deposited my money with the bankers, and then, at my arrival, at least I would have received what is mine with interest.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
And so, take the talent away from him and give it to the one who has ten talents.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
For to everyone who has, more shall be given, and he shall have in abundance. But from him who has not, even what he seems to have, shall be taken away.
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
And cast that useless servant into the outer darkness, where there will be weeping and gnashing of teeth.’
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
But when the Son of man will have arrived in his majesty, and all the Angels with him, then he will sit upon the seat of his majesty.
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
And all the nations shall be gathered together before him. And he shall separate them from one another, just as a shepherd separates the sheep from the goats.
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
And he shall station the sheep, indeed, on his right, but the goats on his left.
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
Then the King shall say to those who will be on his right: ‘Come, you blessed of my Father. Possess the kingdom prepared for you from the foundation of the world.
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
For I was hungry, and you gave me to eat; I was thirsty, and you gave me to drink; I was a stranger, and you took me in;
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
naked, and you covered me; sick, and you visited me; I was in prison, and you came to me.’
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Then the just will answer him, saying: ‘Lord, when have we seen you hungry, and fed you; thirsty, and given you drink?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
And when have we seen you a stranger, and taken you in? Or naked, and covered you?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
Or when did we see you sick, or in prison, and visit to you?’
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
And in response, the King shall say to them, ‘Amen I say to you, whenever you did this for one of these, the least of my brothers, you did it for me.’
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
Then he shall also say, to those who will be on his left: ‘Depart from me, you accursed ones, into the eternal fire, which was prepared for the devil and his angels. (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
For I was hungry, and you did not give me to eat; I was thirsty, and you did not give me to drink;
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
I was a stranger and you did not take me in; naked, and you did not cover me; sick and in prison, and you did not visit me.’
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Then they will also answer him, saying: ‘Lord, when did we see you hungry, or thirsty, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister to you?’
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
Then he shall respond to them by saying: ‘Amen I say to you, whenever you did not do it to one of these least, neither did you do it to me.’
