Від Матвія 24
1 І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмо́ві.
Og Jesus gik ud, bort fra Helligdommen, og hans Disciple kom til ham for at vise ham Helligdommens Bygninger.
2 Він же промовив у відповідь їм: „Чи бачите ви все оце? Поправді кажу́ вам: Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
Men han svarede og sagde til dem: "Se I ikke alt dette? Sandelig, siger jeg eder, her skal ikke lades Sten på Sten, som jo skal nedbrydes."
3 Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“ (aiōn g165)
Men da han sad på Oliebjerget, kom hans Disciple til ham afsides og sagde: "Sig os, når skal dette ske? Og hvad er Tegnet på din Tilkommelse og Verdens Ende?" (aiōn g165)
4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів!
Og Jesus svarede og sagde til dem: "Ser til, at ingen forfører eder!
5 Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох.
Thi mange skulle på mit Navn komme og sige: Jeg er Kristus; og de skulle forføre mange.
6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще.
Men I skulle få at høre om Krige og Krigsrygter. Ser til, lader eder ikke forskrække; thi det må ske; men Enden er ikke endda.
7 Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми.
Thi Folk skal rejse sig mod Folk, og Rige mod Rige, og der skal være Hungersnød og Jordskælv her og der.
8 А все це — поча́ток терпінь породільних.
Men alt dette er Veernes Begyndelse.
9 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє.
Da skulle de overgive eder til Trængsel og slå eder ihjel, og I skulle hades af alle Folkeslagene for mit Navns Skyld.
10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти.
Og da skulle mange forarges og forråde hverandre og hade hverandre.
11 Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х.
Og mange falske Profeter skulle fremstå og forføre mange.
12 І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не.
Og fordi Lovløsheden bliver mangfoldig, vil Kærligheden blive kold hos de fleste.
13 А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний!
Men den, som holder ud indtil Enden, han skal frelses.
14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!
Og dette Rigets Evangelium skal prædikes i hele Verden til et Vidnesbyrd for alle Folkeslagene; og da skal Enden komme.
15 Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, —
Når I da se Ødelæggelsens Vederstyggelighed, hvorom der er talt ved Profeten Daniel, stå på hellig Grund, (den, som læser det, han give Agt!)
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
da skulle de, som ere i Judæa, fly ud på Bjergene;
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́.
den, som er på Taget, stige ikke ned for at hente, hvad der er i hans Hus;
18 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
og den, som er på Marken, vende ikke tilbage før at hente sine Klæder!
19 Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих!
Men ve de frugtsommelige og dem, som give Die, i de Dage!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
Og beder om, at eders Flugt ikke skal ske om Vinteren, ej heller på en Sabbat;
21 Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“й не бу́де.
thi der skal da være en Trængsel så stor, som der ikke har været fra Verdens Begyndelse indtil nu og heller ikke skal komme.
22 І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.
Og dersom disse Dage ikke bleve afkortede, da blev intet Kød frelst; men for de udvalgtes Skyld skulle disse Dage afkortes.
23 Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.
Dersom nogen da siger til eder: Se, her er Kristus, eller der! da skulle I ikke tro det.
24 Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.
Thi falske Krister og falske Profeter skulle fremstå og gøre store Tegn og Undergerninger, så at også de udvalgte skulde blive forførte, om det var muligt.
25 Оце Я наперед вам сказав.
Se, jeg har sagt eder det forud.
26 А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“— не виходьте, „Ось Він у криївках“— не вірте!
Derfor, om de sige til eder: Se, han er i Ørkenen, da går ikke derud; se. han er i Kamrene, da tror det ikke!
27 Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
Thi ligesom Lynet udgår fra Østen og lyser indtil Vesten, således skal Menneskesønnens Tilkommelse være.
28 Бо де труп, — там зберуться орли́.
Hvor Ådselet er, der ville Ørnene samle sig.
29 І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.
Men straks efter de Dages Trængsel skal Solen formørkes og Månen ikke give sit Skin og Stjernerne falde ned fra Himmelen, og Himmelens Kræfter skulle rystes.
30 І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.
Og da skal Menneskesønnens Tegn vise sig på Himmelen; og da skulle alle Jordens Stammer jamre sig, og de skulle se Menneskesønnen komme på Himmelens Skyer med Kraft og megen Herlighed.
31 І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.
Og han skal udsende sine Engle med stærktlydende Basun, og de skulle samle hans udvalgte fra de fire Vinde, fra den ene Ende af Himmelen til den anden.
32 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
Men lærer Lignelsen af Figentræet: Når dets Gren allerede er bleven blød, og Bladene skyde frem, da skønne I, at Sommeren er nær.
33 Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима!
Således skulle også I, når I se alt dette, skønne, at han er nær for Døren.
34 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
Sandelig, siger jeg eder, denne Slægt skal ingenlunde forgå, førend alle disse Ting ere skete.
35 Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
Himmelen og Jorden skulle forgå, men mine Ord skulle ingenlunde forgå.
36 А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець.
Men om den Dag og Time ved ingen, end ikke Himmelens Engle, heller ikke Sønnen, men kun Faderen alene.
37 Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
Og ligesom Noas dage vare, således skal Menneskesønnens Tilkommelse være.
38 Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,
Thi ligesom de i Dagene før Syndfloden åde og drak, toge til Ægte og bortgiftede, indtil den Dag, da Noa gik ind i Arken,
39 і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.
og ikke agtede det, førend Syndfloden kom og tog dem alle bort, således skal også Menneskesønnens Tilkommelse være.
40 Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Da skulle to Mænd være på Marken; den ene tages med, og den anden lades tilbage.
41 Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
To Kvinder skulle male på Kværnen; den ene tages med, og den anden lades tilbage.
42 Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш.
Våger derfor, thi I vide ikke, på hvilken Dag eders Herre kommer.
43 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би.
Men dette skulle I vide, at dersom Husbonden vidste. i hvilken Nattevagt Tyven vilde komme, da vågede han og tillod ikke, at der skete Indbrud i hans Hus.
44 Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!
Derfor vorder også I rede; thi Menneskesønnen kommer i den Time, som I ikke mene.
45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челя́дниками давати своєчасно поживу для них?
Hvem er så den tro og forstandige Tjener, som hans Herre har sat over sit Tyende til at give dem deres Mad i rette Tid?
46 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Salig er den Tjener, hvem hans Herre, når han kommer, finder handlende således.
47 Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його.
Sandelig, siger jeg eder, han skal sætte ham over alt, hvad han ejer.
48 А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,
Men dersom den onde Tjener siger i sit Hjerte: Min Herre tøver,
49 і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,
og så begynder at slå sine Medtjenere og spiser og drikker med Drankerne,
50 то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
da skal den Tjeners Herre komme på den Dag, han ikke venter, og i den Time, han ikke ved,
51 І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!
og hugge ham sønder og give ham hans Lod sammen med Hyklerne; der skal der være Gråd og Tænders Gnidsel.
