Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Entonces Jesús habló a la multitud y a sus discípulos:
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
Los escribas y los fariseos se sientan en la cátedra de Moisés.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
Hagan y guarden todo cuanto les digan. Pero no hagan según sus obras, porque dicen y no hacen.
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
Atan cargas pesadas y las ponen sobre los hombros de los varones. Ellos ni siquiera las tocan con un dedo suyo.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
Más bien hacen todas sus obras para ser vistos por los hombres. Ensanchan sus filacterias, alargan los flecos,
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
aman el primer reclinatorio en las cenas y las primeras sillas en las congregaciones,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
los saludos pomposos en las plazas y ser llamados por los hombres: ¡Maestro!
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
Pero ustedes no permitan que los llamen maestros, porque uno solo es su Maestro, y todos ustedes son hermanos.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
A nadie llamen padre de ustedes en la tierra, pues uno solo es su Padre: El celestial.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Ni permitan que los llamen caudillos, porque uno es su Caudillo: El Cristo.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
El mayor de ustedes será su servidor.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
Porque el que se enaltezca será humillado, y el que se humille será enaltecido.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Pero, ¡ay de ustedes, escribas y fariseos, hipócritas! Porque cierran el reino celestial delante de los hombres, pues ustedes no entran ni dejan entrar a los que quieren entrar.
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
¡Ay de ustedes, escribas y fariseos hipócritas! Porque para hacer un prosélito recorren el mar y la tierra, y cuando es [prosélito, lo] hacen dos veces más hijo del infierno que ustedes. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
Ay de ustedes, guías ciegos, quienes dicen: Todo el que jure por el Santuario no es deudor, pero es deudor el que jure por el oro del Santuario.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
¡Insensatos y ciegos! ¿Qué es mayor: El oro o el Santuario que santifica el oro?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
También dicen: Todo el que jure por el altar, no es deudor. Pero es deudor el que jure por la ofrenda que está sobre él.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
¡Ciegos! ¿Qué es mayor, la ofrenda o el altar que santifica la ofrenda?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
El que jura por el altar, jura por él y por todo lo que está sobre él.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
El que jura por el Santuario, jura por él y por el que mora en él.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
El que jura por el cielo, jura por el trono de Dios y por Quien se sienta sobre él.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
Ay de ustedes, escribas y fariseos, hipócritas, porque diezman la menta, el eneldo y el comino, pero dejan lo más importante de la Ley: la justicia, la misericordia y la fe. Esto era necesario hacer sin dejar aquello.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
¡Guías ciegos, que cuelan el mosquito y tragan el camello!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
Ay de ustedes, escribas y fariseos, hipócritas, porque limpian lo de afuera de la copa y del plato, pero por dentro están llenos de robo y desenfreno.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
¡Fariseo ciego! Limpia primero lo de dentro de la copa, para que también lo de afuera quede limpio.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
¡Ay de ustedes, escribas y fariseos, hipócritas! Porque se parecen a sepulcros blanqueados, los cuales a la verdad se muestran hermosos por fuera, pero por dentro están llenos de huesos de muertos y de toda inmundicia.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
Así también ustedes, por fuera ciertamente parecen justos ante los hombres, pero por dentro están llenos de hipocresía e iniquidad.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
¡Ay de ustedes, escribas y fariseos, hipócritas! Porque edifican los sepulcros de los profetas, adornan los monumentos de los justos
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
y dicen: Si estuviéramos en los días de nuestros antepasados, no habríamos sido sus cómplices en la sangre de los profetas.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
De modo que dan testimonio contra ustedes mismos que son hijos de los que mataron a los profetas.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
¡Ustedes también colmen la medida de sus antepasados!
¡Serpientes! ¡Engendros de víboras! ¿Cómo escaparán del juicio del infierno? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Por tanto, miren, Yo les envío profetas, sabios y escribas. Ustedes matarán y crucificarán a algunos de ellos. Azotarán a algunos en sus congregaciones y [los] perseguirán de ciudad en ciudad,
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
para que venga sobre ustedes toda la sangre justa que se derrama sobre la tierra, desde la sangre de Abel el justo, hasta la sangre de Zacarías, hijo de Baraquías, a quien ustedes mataron entre el Santuario y el altar.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
En verdad les digo: Todo esto vendrá sobre esta generación.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
¡Jerusalén, Jerusalén, que matas a los profetas y apedreas a los que te fueron enviados! ¡Cuántas veces quise juntar a tus hijos, como la gallina reúne sus polluelos bajo las alas, y ustedes no quisieron!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Miren, su casa queda desolada.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
Desde ahora les digo que de ningún modo me verán ustedes hasta que digan: ¡Bendito el que viene en Nombre del Señor!
