Від Матвія 22
1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
Once more Jesus answered them in parables.
2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
"The kingdom of heaven," he said, "may be compared to a king who made a wedding-feast for his son.
3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
"He sent out his slaves to summon the invited guests to the feast, but they did not want to come.
4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
"Again he sent out other slaves. ‘Tell the invited guests,’ he said,’that my luncheon is now ready; my oxen and fat cattle are killed; everything is ready; come to the wedding-feast.’
5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
"They, however, paid no attention, but went off, one to his own farm, another to his business;
6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
"while the rest seized his slaves and maltreated and murdered them.
7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
"Then the king’s wrath was roused, and he sent his troops and destroyed those murderers, and burned their city.
8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
"Then he said to his slaves, "‘The wedding-feast indeed is ready, but the invited guests were not worthy.
9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
"‘So go out into the partings of the highways, and summon everybody you find there to the wedding-feast.’
10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
"So those slaves went out into the roads, and gathered together all whom they found, good or bad, and the banquet-hall was filled with the guests.
11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
"Then the king came in to inspect his guests, and he discovered there a man who had not put on a wedding-garment. He said to him,
12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“Той же мовчав.
"‘Friend, how did you come in here without a wedding-garment?’ "The man was speechless.
13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
"‘Bind him hand and foot, ‘said the king to his officers, ‘and cast him into the outer darkness; there will be the wailing and the gnashing of teeth.’
14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
"For there are many called, but few are chosen."
15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
Then the Pharisees went and took counsel how they might ensnare him during conversation.
16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
So they sent their disciples to him, with the Herodians. "Teacher," they said, "we know that you are honest, and that you are teaching the way of God in sincerity; and are not afraid of any one, for you do not court men’s favor.
17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
"Give us your advice, then. Is it allowable to pay taxes to Caesar, or not?"
18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
And Jesus, because he knew their malice, said.
19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
"Hypocrites! Why are you tempting me? Show me the tribute money." So they brought him a shilling.
20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
"Whose likeness and inscription is this?" he asked.
21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
"Caesar’s," they answered. Then he said to them, "Render unto Caesar the things that are Caesar’s, and unto God the things that are God’s."
22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
When they heard this they were astonished, and left him and went away.
23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
That very day there came to him some Sadducees, who say there is no resurrection. and they questioned him.
24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
"Master," they said, "Moses taught that if a man dies without issue, his brother is to marry the widow, and raise up a family for his brother.
25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
"Now there were of our number seven brothers; and the first married and died. As he had no children, he left his wife to his brother;
26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
"In the same way the second also died, and the third, unto the seventh.
27 А по всіх вмерла й жінка.
"Last of all the woman died.
28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
"In the resurrection, then, whose wife will she be? They all had her."
29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
In answer Jesus said. "You err because you do not know the Scriptures, nor the power of God.
30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
"For in the resurrection men do not marry, nor are women given in marriage, but they are like angels in heaven.
31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
"But concerning the resurrection of the dead, did you never read what was spoken to you by God,
32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
"I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not the God of the dead, but of the living."
33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
And when the crowds heard it, they were astonished at his teaching.
34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
As soon as the Pharisees heard that Jesus had silenced the Sadducees, they gathered themselves together,
35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
and one of them, a lawyer, tested him by asking a question.
36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
"Master, which is the great commandment in the law?"
37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
Jesus answered, "Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind.
38 Це найбільша й найперша заповідь.
"This is the great and first commandment.
39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
"The second, which is like it, is this, "Thou shalt love thy neighbor as thyself.
40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
"On those two commandments hang the whole law and the prophets."
41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
Now while the Pharisees were together, Jesus put this question to them.
42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“Вони Йому кажуть: „Давидів“.
"What is your opinion concerning the Christ? Whose Son is he?" "David’s," they answered.
43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
"How then, "he said, "does David in the Spirit call him Lord, saying,
44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
"The Lord said unto my Lord, Sit thou on my right hand Until I put thine enemies beneath thy feet?
45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
"If David calls him Lord, how can he be his Son?"
46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
No one could answer him a word, nor did any one dare from that day to ask him another question.
