Від Матвія 22
1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
Yeshuan amaho chu thulem dang jong aseipeh in ahi. Aman ajah uva,
2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
“Van Lengam chu lengkhat in achapa jineina golvah loupitah abol thusim toh tekah thei ahi.
3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
Neh le don ding gontupsoh ahiphat in, asohte asolin akikou ho chu agahetsah tauve. Ahin, amaho abon'un ahungnom tapouve.”
4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
“Hiti chun aman asoh dangho chu amaho gaseipeh dingin asolin, Golvah anneh ding gontupsa ahitai. Bongchal hole gancha thaotah ho chu kithat a, ijakai kigong tupma ahitai. Ankong um ding'in hung un agatisah-e.”
5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
Hinlah akikou ho chun anahsah pouvin chule ama lampi cheh'a ache tauve, khat alouva, achom dang khat akiveinaa,
6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
Adang-sen asottol leho chu aman'un chule jachat umtah in abol'un chule athat tauve.
7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
“Lengpa chu alung hang in, chule asepaite asoldoh in tolthat ho chu asumang'in chule akhopiu jong ahal tauve.”
8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
Chule aman asohte jah a, Golvah an gonsan aumtai, chule jin'a kikouho jong jaboltah a kilom ahipouve.
9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
Tun lamlhong aningkoi tin'ah cheuvin chule namu mu hou chu gakou uvin, ati.
10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
Hiti chun sohte chun amu chanu chu mipha le miphalou geiyin akou uvin ahileh, golvah in chu jin adim tai.
11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
“Hinlah lengpa chu jinho kimu pia ahunga ahileh, aman mikhat chu kichenna Golvah vona kivonlou amudoh tai.”
12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“Той же мовчав.
Aman ajah a, kichenna Golvah vona kivon louva iti dana hikoma naum ham tia adoh le imachan adonbut tapoi.
13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
Chutah in lengpa chun alhachate ho jah a akhut le akeng ho kan'un lang chule polam muthima lehdoh tauvin, hichea chu kana le hagelna um ding ahi.
14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
“Ajeh chu mitampi kikouva ahi, hinlah mi themcha bou deilhen ahi,” ati.
15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
Chutah in Pharisee ho akihou-un Yeshua chu athuseiya kipal sah'a mat ding angaito tauve.
16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
Amahon aseijuiteu phabep asol'un, chule Herod lama pangho jong jaotha ahiuve. Amahon “Houhil,” mikitah nahi ti kaheuve. “Nangman Pathen lampi dihtah nahil'in koima dat-khen naneipoi chule maipha nave poi,” atiuvin ahi.
17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
“Tun hiche thua hi ipi nagel em neiseipeh'un: Caesar henga kai peh hi dih'am ole dihlou ham?” atiuve.
18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
Hinlah Yeshuan alunggel'u phalou chu ahen, aseiyin, “Nangho mi phalhem ho! Ipi dinga doha'a neimat got'u ham?”
19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
Kai kipehna sum chu neivetsah un, ati. Ama hon Rome te sum avetsah tauve.
20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
Aman adong in, “Koilim le koipen min ham?” tin adong tai.
21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
Amahon adonbut'un, “Caesar a,” atiuve. Aman aseipeh in, “Caesar a chu Caesar peuvin, chule Pathen achu Pathen peuvin,” ati.
22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
Aman adonbutna chu adatmo-uvin chuin achemang tauve.
23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
Hiche nikho mama chun Sadducee hon mithi ho thokitna aumpoi ti hou lamkai ho Yeshua henga ahung un, hiche thudoh hi ahung bol tauve.
24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
“Houhil, Mose chun mi koi ham khat cha neilouva athi khahtah'a ahileh anaopa chun meithainu chu akichenpia chule acha chun aupa min apohding ahi ati.
25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
Aphai, vetsahnan sopi pasal sagi aume. Atahpen pa chun ji aneiyin cha neilou vin athitai, chuti chun asopipa chun meithainu chu akichen pitai.
26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
Hinlah asopi ani napa jong chu athitan, chule asopi athum channa pan amanu chu akichenpi tai. Asagina chan in hiti chun abonchauvin aum tauve.
27 А по всіх вмерла й жінка.
Achainan, numeinu jong athitai.
28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
Hijeh chun neiseipeh un, thokitna'a chu koipen ji hiding hitam? Ajeh chu asagi-uva chu amanu akichenpiu ahi” tin adong tauve.
29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
Yeshuan adonbut in, “Pathen Thule Pathen Thahatna nahet lou jeh uva nasuhkhel jiu ahi.
30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
Ajeh chu mithiho chu thokitna'a amaho kicheng talou, kichen jong kibolsah talou ahiuve. Amaho chu vana Vantilte tobang ahiuve.
31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
Hinlah tun, mithiho thokitna umham tithua Pathen Thua nasimdoh khahlouvu ham? Masang peh'a anathisaho Abraham, Isaac chule Jacob ho chu athijoupeh uvin, Pathen in aseiyin,
32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
Keima Abraham, Isaac chule Jacob Pathen kahi. Hitia chu Ama ahing ho Pathen ahin, athiho Pathen ahipoi,” ati.
33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
Mihonpi chun athusei ajah phat un, athuhil chu adatmo lheh tauve.
34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
Ahin aman Sadducee ho paomo hel'a alha chu Pharisee hon ajahdoh phat un, amaho akikhom un, ama thudohna neikit ding'in akinopto tauve.
35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
Amaho lah'a mikhat Hou Dan thuthem khat chun hiche thudoh'a hi kipalsah ding agon ahi.
36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
“Houhil, Mose dan dung juiya hoipen hi thupeh lenpen ham?” ati.
37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
Yeshuan adonbut in, “Nangman Pakai na Pathen chu nalung pumpia, nahinna pumpia chule nalungthim pumpia na-ngailut ding ahi.
38 Це найбільша й найперша заповідь.
Hiche hi thupeh amasa le alenpen ahitai.
39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
Anina jong athupina kibang ahi. Nangma na kingailut banga naheng nakom na-ngailut ding ahi.
40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
Hiche thupeh tenia hi Dan thu apumpi le themgao hon angeh jouseu chu kikhaiya ahi,” ati.
41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
Hipet chun Pharisee hon aum-kimvel un, Yeshuan amaho thudoh khat adongin:
42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“Вони Йому кажуть: „Давидів“.
“Messiah chung chang thua ipi nagel uvem? Ama koicha ham? ati. Amahon adonbut un, Ama David Chapa ahi,” atiuve.
43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
Yeshuan adonbut in, “Chuti ahileh iti dan'a David chun Lhagao Theng'in ahetsa'a kona Messiah chu ‘Ka-Pakai’ ati hintem?” Ajeh chu David chun,
44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
Pakai chun kapakai koma, Keiman na melmate kasuh nem'a nakengto noiya ka koi masang sen, kijabolna kakhut jet'ah tou jingin, ati.
45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
David in Messiah chu Ka-Pakai, tia akou thei leh, Messiah chu iti achapa hithei ding ham? ati.
46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Chuin koima chan ama chu adonbut thei tapouve. Chule hiche jouva pat chun, koiman thudoh abolngam tapouve.
