Від Матвія 21
1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
Mpobalashika pepi ku Yelusalemu, balashika nanshi ku Betifage ku mulundu wa maolifi, Yesu walatuma beshikwiya bakendi babili,
2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
ne kubambileti, “Kamuyani mu munshi uwu ngomulabononga pantangu apa, mwaya mwengila, nimucane mbongolo wasungililwa pamo ne mwanendi, mu basungulule mubalete kuno.”
3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
Na muntu amwipushe, mumwambileti, “Mwami labayandanga, apwisha kubasebensesha nabalete.”
4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
“Ici calenshika kwambeti maswi alamba mushinshimi akwanilishiwe, akwambeti,
5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
“Kamwambilani munshi wa Siyoni kwambeti Kobona Mwami wakobe lesanga kulinjobe, Walicepesha, kayi watanta pa mbongolo. Watanta pa mwana mbongolo, nyama ishikumanta mitolo.”
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
Popelapo beshikwiya balensa mbuli Yesu ncalabambila.
7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
Balaleta mbongolo pamo ne mwanendi, balayansa bikwisa pamusana pa mwanambongolo, uyo ngwalatantapo Yesu.
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
Bantu bangi balayansa bikwisa munshila, nabambi balakwakula misampi yabitondo ne kwiyansa munshila.
9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
Bantu bangi balikuba pantangu ne balikuba panyuma, balatatika kubilikisheti, “Hosana kuli Mwanendi Dafeti. Walelekwa uyo lesanga mu Lina lya Lesa, Hosana kuli Lesa wakwilu ku Mayoba.”
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
Yesu mpwalengila mu Yelusalemu, bantu bonse balakankamana, nabambi balikabepusheti, “Anu uyu niyani?”
11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
Bantu bangi balakumbuleti, “Uyu emushinshimi, Yesu waku Nasaleti, mucishi ca Galileya.”
12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
Yesu walengila mu Ng'anda ya Lesa, ne kutandanyamo bantu bonse balikulisha ne kula. Walawishila panshi matebulu ngobalikulishilapo beshikushintanisha mali, ne bipuna bya beshikulisha nkulimba,
13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви, “а ви робите з нього „печеру розбійників“.
Walabambileti, “Mabala alambangeti, ‘Ng'anda yakame nikabe yakupaililamo,’ Nomba amwe mulaisandulu kuba mwakuyubila bakabwalala.”
14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
Popelapo balema ne bashipilwa balesa kuli Yesu mu Ng'anda ya Lesa mopelemo, nendi walabasengula.
15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
Bamakulene beshimilumbo ne beshikwiyisha milawo ya Mose, mpobalabona byeshikukondwelesha mbyalensa kayi ne kunyumfwa batwanike mu ng'anda ya Lesa kababilikisheti, “Hosana kuli Mwanendi Dafeti,” Calabepila mu moyo.
16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу“?
Neco, Yesu balamwipusheti, “Sena mulanyumfunga mbyobalambanga batwanike aba?” Nendi Yesu walabakumbuleti, “Ee, kanshi nkamuna mubelengapo Maswi alambangeti Lesa walabambilalimo batwanike ne bakateta kwambeti nibakamutembaule kwakupwililila?”
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
Popelapo Yesu walabashiya, ne kuya ku Betani nkwalakona.
18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
Mpobwalaca mumene mene, Yesu mpwalikubwelela ku Yelusalemu walanyumfwa nsala.
19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“І фіґове дерево зараз усохло. (aiōn g165)
Mpwalabona citondo ca mukuyu pepi ne nshila, walayapo, nomba walacana kacikutowa matewu. Popelapo walacambila citondo camukuyu, “citondobe, kufuma lelo nteti ukasemepo bisepo sobwe.” Cindi copeleco citondo camukuyu cisa calayuma nta. (aiōn g165)
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
Beshikwiya mpobalaboneco balakankamana balamwipusha Yesu, “Inga citondo ca mukuyu ici cilafwambaneconi kuyuma?”
21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
Yesu walakumbuleti, “Cakubinga ndamwambilishingeti na lushomo lwenu ntelo lwakutonshanya nimukacikonshenga kwinsa mbuli ncondenshili citondo ca mukuyu ici. Nteconkeco sobwe, nsombi na muwambila mulundu uwu, kwambeti, ‘Fuma apa, koya uliwale mu lwenje, mpaka nicikenshike.’
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
Na mupaila ne lushomo ciliconse nceti mukasenge nimukapewe.”
23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
Cindi Yesu ncalengila mu Ng'anda ya Lesa, ne kutatika kwiyisha, bamakulene beshimilumbo, ne bamakulene Baciyuda, balesa kumwipusheti, “Mwalashifunya kupeyo ngofu shakwinsa cisa? Niyani walamupa ngofu ishi?”
24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
Nendi Yesu walabakumbuleti, “ne njame nindimwipushe mwipusho umo, mwankumbula, bacu, nindimwambile nkondalafunya ngofu shakwinsa cisa.
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
Kwambeti Yohane abatishenga, ngofu walashifunya kupeyo, kuli Lesa nambi kubantu?” Balo balatatika kutotekeshana pa lwabo bene, “Natukumbuleti walashifunya kuli Lesa, nendi nambeti, inga mwalabulila cani kumushoma?
26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
Nomba kayi natukumbuleti walashifunya kubantu, bantu nteti batulekepo sobwe, pakwinga balambangeti, Yohane nimushinshimi.”
27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
Neco balamukumbuleti, “Afwe nkatucishipo sobwe.” Nendi walambeti, “Anu ne njame nteti ndimwambilepo sobwe nkondalashicana ngofu shakwinsa cisa.”
28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
“Amwe ngamuyeyapo aconi? Muntu naumbi walikukute bana batuloba babili. Walaya kumwanendi mukulene ne kumwambileti, ‘Mwaname, koya lelo usebense kumabala.’
29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
Walakumbuleti ‘Sobwe nkasuni,’ Nsombi panyuma pakendi walalitibuka, walaya ku mabala kuya kusebensa.
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
Baishi balaya kumwanabo kanike ne kumwambila maswi amo amo ngobalambila mwanabo mukulene. Nendi walambeti, ‘Ndanyumfu ta, ndenga kusebensa.’ Nsombi uliya kuyako.
31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
Pa bana babili aba walensa ncobalikuyanda baishi nupeyo?” Balo balambeti, “wakutanguna usa.” Yesu walabambileti, “Cakubinga ndamwambilishingeti, beshikusonkesha misonko ne batukashi bapombo balengilinga mu Bwami bwa Lesa, amwe kamutana.
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
Yohane Mubatishi walesa kumulesha nshila yabululami, amwe muliya kushoma sobwe, kakuli beshikusonkesha misonko, ne batukashi bapombo balo balamushoma, Amwe nambi mwalabibona, muliya kulitibuka kwambeti mumushome.”
33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
Yesu walambeti, “Kamunyumfwani mukoshanyo naumbi, Muntu naumbi walikukute libala. Mulibalo'mo walabyalamo minyansa, walebaka luba kushinguluka libala lyonse, walaimba cisengu mwakutyanina minyansa, walaibaka lupingwe lwa kupembelelapo libala. Panyuma pakendi walalibwelekesha libala lisa ku balimi, nendi walaya bulwendo kucishi cimbi.
34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
Cindi cakutebula mpocalashika, muntu usa walatuma basebenshi bakendi ku balimi basa, kwambeti bamupeko bisepo bya mulibala lisa.
35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
Nomba balimi basa balabekata basebenshi basa, umo balamuma, naumbi balamushina, naumbi balamupwaya mabwe.
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
Muntu usa walatumako basebenshi nabambi bangi kupita basa bakutanguna. Kayi balimi basa balabensa cimo cimo.
37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
Kumapwililisho balimi basa walabatumina Mwanendi, ne kwambeti, ‘Mwaname uyu enka nibenga bamupe bulemu.’
38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
Nomba balimi basa mpobalamubona Mwanendi usa, balatatika kumufwiya, kabambeti, ‘uyu eshakapyane buboni bonse. Tiyeni tumushine kwambeti buboni ubu bukabe bwetu.’
39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
Neco balamwikata, nekumuwala kunsa kwa libala ne kumushina.”
40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
“Inga mwine libala lisa lya minyansa akesa nakabenseconi balimi basa?”
41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
Balo balakumbuleti, “Nakabashine balimi baipa basa, ne kulibwelekesha libala lisa kubalimi nabambi belela kumupako bisepo pacindi cakendi celela.”
42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
Yesu walabepusheti, “Sena muliya kubelengapo Mabala alambangeti, ‘Libwe lyacandanshi ndyobalakana beshikwibaka,’ Elilaba libwe lya nkokola ya ng'anda lilayandikinga? Lesa mwine ewalacinseci, kayi cilatukankamanishi kucibona.”
43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
Encondamwambililingeti, “Bwami bwa Lesa, nibukalamunwe kulinjamwe ne kubupa bantu bambi abo belela kusema bisepo.”
44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
Uliyense eshakawile palibwe ili, nakapasauke pasauke. Uyo ngoshi likamuwile, nendi nakashanyaukilelimo.
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
Bamakulene beshimilumbo, ne Bafalisi mpobalanyumfwa mikoshanyo njalikwamba Yesu, balenshibeti wambangendibo.
46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
Neco balayanda kumwikata nsombi balatina bantu, pakwinga bantu bangi balikuba bashometi, Yesu nimushinshimi.
