Від Матвія 19
1 І сталось, як Ісус закінчи́в ці слова́, то Він ви́рушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на то́й бік Йорда́ну.
Коли Ісус закінчив ці слова, Він вийшов із Галілеї та пішов в околиці Юдеї, що за Йорданом.
2 А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут.
За Ним ішло багато людей, і Він зцілив їх там.
3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробо́вуючи, запитали Його: „Чи дозволено дружи́ну свою відпускати з причини всякої?“
І підійшли до Нього фарисеї та, випробовуючи Його, запитали: ―Чи дозволено чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини?
4 А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“
[Ісус] же відповів: ―Хіба ви не читали, що Творець від початку «чоловіком та жінкою їх створив»?
5 І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“,
І додав: «Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом».
6 тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“
Тому більше не буде двох, а одне тіло. Отже, те, що Бог з’єднав, людина хай не роз’єднує.
7 Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“
Вони відповіли: ―Чому тоді Мойсей звелів дати їй лист про розлучення та відпустити?
8 Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́.
Він відповів: ―Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але від початку не було так.
9 А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“.
Кажу ж вам: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною – за винятком статевої розпусти – і одружується з іншою, чинить перелюб.
10 Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“.
Тоді Його учні сказали: ―Якщо така справа чоловіка та жінки, то краще не одружуватись.
11 А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но.
Він же відповів їм: ―Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому це дано.
12 Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“.
Бо є євнухи, які такими народилися, є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які оскопили себе самі заради Царства Небесного. Хто може зрозуміти, хай зрозуміє!
13 Тоді привели Йому ді́ток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки та помолився, але учні забороняли їм.
14 Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“.
Ісус же сказав: «Пустіть дітей, не забороняйте їм приходити до Мене, бо таким, як вони, належить Царство Небесне».
15 І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́.
І, поклавши на них руки, Він пішов звідти.
16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: „Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?“ (aiōnios g166)
І ось один [чоловік] підійшов та запитав: ―Учителю, що мені зробити доброго, щоб мати життя вічне? (aiōnios g166)
17 Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.
[Ісус] відповів йому: ―Чому питаєш Мене про добре? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога. Але якщо бажаєш увійти в Життя, виконуй заповіді.
18 Той питає Його: „Які саме!“А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво.
Той запитав: ―Які? Ісус сказав: ―«Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не кради», «Не обманюй»,
19 Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“.
«Шануй батька та матір», «Люби ближнього свого, як самого себе».
20 Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“
Юнак відповів Йому: ―Усе це я зберіг змалку. Чого ще мені бракує?
21 Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“.
Ісус відповів йому: ―Якщо бажаєш бути досконалим, піди, продай своє майно та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
22 Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав.
Почувши ці слова, молодий чоловік відійшов засмучений, бо мав багато маєтків.
23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
Ісус же сказав своїм учням: ―Істинно кажу вам: важко багатому ввійти в Царство Небесне.
24 Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“
І ще кажу вам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
Коли учні почули це, то дуже здивувалися й запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
26 А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“.
Подивившись [на них], Ісус відповів їм: ―Для людей це неможливо, але для Бога все можливо.
27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що́ ж нам буде за це?“
Тоді Петро сказав Йому: ―Ось ми залишили все та пішли за Тобою. Що ми будемо за це мати?
28 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих.
Ісус відповів йому: ―Істинно кажу вам: у новому світі, коли Син Людський сяде на Свій престол слави, то й ви, котрі пішли за Мною, сядете на дванадцятьох престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
29 І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя. (aiōnios g166)
І кожен, хто залишив дім, братів, сестер, батька, матір, дружину, дітей і поля заради Мого імені, той отримає в сто разів більше і вічне життя у спадок. (aiōnios g166)
30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими.
Багато перших будуть останніми, а останні – першими.
