< Від Матвія 19 >
1 І сталось, як Ісус закінчи́в ці слова́, то Він ви́рушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на то́й бік Йорда́ну.
Yesusay hasa7i wursidappe guye Galila agidi Yordanose pinthan diza Yihuda awuraja bidees.
2 А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут.
Daro derey iza hen kalin izikka harganchata pathidees.
3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробо́вуючи, запитали Його: „Чи дозволено дружи́ну свою відпускати з причини всякої?“
Parsaweti iza pacanas izakko shiqidi ay gasonkka assi ba machcho anjana besize? gidi oychida.
4 А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“
Izikka istas Xoossi koyroppe macane adene medhidaysa nababibeyketi? gidess.
5 І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“,
Qassekka assi awane ayo agidi ba machchira issippe gidees, nam7anykka issi asho gidetes getetidaysi hayssa gedon gidene? gidess.
6 тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“
Nam7ay issi asho atin sinthafe namyu gidetena. Hessa gish Xoossi gathi waxidaysa assi shakofo.
7 Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“
Istika izas histin Musey assi ba machcho anjidi anjo waraqata izis immidi yedo gidi aazas azazide? gida.
8 Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́.
Yesusaykka istas Musey inte wozina mumeteth beydi machcheta inte anjana mla fiqde intes imides atin koyroppe hessamala gidena gidees.
9 А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“.
Ta intess tummu gays ba azinappe hara urara laymatonta dishin ba machcho anjidi hararo machcho ekizadey wuri laymates izikka gidees, anjetidarokka ekizadey izira laymates.
10 Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“.
Yesusa kalizayti izas machi wogayne azina wogay hayssamala gidikko machcho ekonta agoy lo7o gida.
11 А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но.
Gido atin Yesusay istas issi issi istas imetida asatappe atin hayssa timirteza onikka ekkanas danda7ena gidees.
12 Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“.
Gasoykka issi issi asay ba ayi uloppe yeletishe guddula gididi yeletes, issi issi asay asa kushen qaeatetidi gundilees, issi issi asay salo kawotethas gidi bena berka gudila othiza asikka dees. Haysa ekanas danda7izdey eekoo.
13 Тоді привели Йому ді́ток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
Qassekka yesusay ista bolla ba kushe wothidi wosana mala gutha nayta izakko ekki ehida gido attin iza kalizayti nayta ehida asata bolla hanqettida.
14 Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“.
Yesusay nayta ha taakko yero digofitee, salo kawotethi haytanta malasa gidees.
15 І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́.
Be kushe nayta bolla wothidi anjidappe guye heppe denddi bidees.
16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: „Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?“ (aiōnios )
Hessappe qasse issi uray Yesusakko shiqidi “tamarsizayso medhina de7o demanas demans ta lo7o otho ayi otho? gidi oychidees. (aiōnios )
17 Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.
Yesusaykka tana aazas lo7o gish oychazi? Lo7oy isade xala, gede de7oy dizaso ne gelana koykko azazota naga gidees.
18 Той питає Його: „Які саме!“А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво.
Adezikka azazoti awayte? gidi oychidees. Yesusaykka zaridi “assi wodhoppa laymatoppa kaysotoppa wordo markatoppa ne awane ne ayo boncha ne shoro ne mala siqa gidees.
19 Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“.
20 Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“
Wodalazikka zaridi hayssa ubbaa ta nagadis haray azi tas pacide? gidees.
21 Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“.
Yesusaykka zaridi ne mule xilanakoykko bada ne haridaz ubbaa bayzada misha wursi manqotas imma neni salon mishe demandasa hessappe guye simma yada tana kala gidees.
22 Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав.
Addezikka hessa siyidi izas daro mishi diza gish kehippe mishetishe bidees.
23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
Yesusaykka bena kalizata ta intes tumu gays dureti salo kawoteth gelaysi daro meto gidees.
24 Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“
Qassekka ta intes gizay durey salo kawoteth gelanaysappe gamelay narfe lukora adhethi kawusha gida gidees.
25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
Hessa siyida iza kalizayti dar qopidi histin oni atana danda7ize gidi Yesusa oychida.
26 А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“.
Yesusaykka ista xelidi “haysi asa achan dandaetena Xoossa achan gidikko wurikka danda7etes gidees.
27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що́ ж нам буде за це?“
Phixirosaykka izas zaridi “nu nursikka agidi nena kalidos histin ha7i nu ayi demanesha gidees.
28 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих.
Yesusaykka istas ta intess tumu gays asa nay buro yana oratha alamen ba boncho zupane bola utiza wode inte tan lakidayti tamane nam7u zupanne bola utidi tamane nam7u Isra7ele nayta bolla pirdana.
29 І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя. (aiōnios )
Ta suntha gish gidi ba keth, ba ishata ba michista ba awane ba ayo ba nayta woykko ba bitta agiza assi wuri xetu kushe dikko ekkana medhina deyo latana. (aiōnios )
30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими.
gido attin daro snthe gidida asati guye gidana, daro guyen diza asati sinthana.