< Від Матвія 18 >

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“
Utu somoite Jisu laga chela khan Tai usorte ahise aru koise, “Tinehoile kun sorgo laga rajyote sobse dangor ase?”
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
Jisu pora Tai usorte ekta bacha ke mati kene taikhan majote bohise,
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!
aru koise, “Moi hosa pora tumikhan ke koi ase, jitia tak apuni chutu bacha khan nisena nohoi, tumikhan ekjon bhi sorgo laga rajyote ghusi bole na paribo.
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
Etu karone, jun manu nijorke ekta bacha nisena chutu koribo, tai he sorgo laga rajyote sobse dangor ase.
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
Jun manu chutu bacha khan ke etu nisena Moi laga naam te ahibole diye tai Moike pai jai.
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.
Kintu jodi etu bacha khan majote ekjon bhi Moike biswas kore, aru kunba manu utu bacha ke paap kaam kori bole diye koile, utu manu nimite dangor pathor tai laga gola te bandhi kene nodi te dubi le he bhal hobo.
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!
Etu prithibi laga manu khan ke bisi morom lage, juntu kaam khan nimite taikhan paap kori ase. Eitu khan sob purah hobo lage, kintu utu manu khan uporte aru dangor sajai hobo jun etu paap kaam hobole di ase.
8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (aiōnios g166)
Jodi tumi laga hath nohoile theng nimite tumike girai de koile, etu ke kati dibi aru tumi laga gaw pora phelai dibi. Tumi nimite duita hath aru theng thaki kene norokte ja pora to gaw te hath nohoile theng nathaki kene sorgote ja to he bhal hobo. (aiōnios g166)
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. (Geenna g1067)
Jodi tumi laga suku nimite paap koribo diye koile, ulai dibi aru tumi laga gaw pora phelai dibi. Kilekoile tumi nimite duita suku thaki kene norokte ja pora to gaw te ekta suku thaki kene sorgote ja he bhal hobo. (Geenna g1067)
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
Hoshiar thakibi, etu chutu bacha khan eku kaam nai koi kene nabhabi bhi. Kilekoile Moi tumikhan ke koi ase, taikhan laga sorgodoth khan pora Moi laga sorgote thaka Baba laga chehera hodai sai thake.
11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.
Kilekoile Manu laga Putro to harai ja khan nimite ahise.
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?
Tumikhan ki bhabona ase? Jodi ekjon manu logote eksoh mer khan ase, aru ekta harai jaise koile, tai ninyanve mer khan ke pahar te chari kene, ekta harai ja ke bisaribo nohoi?
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.
Jodi tai pai jai, Moi hosa pora koi ase, utu ninyanve mer khan pora bhi harai ja ekta pai ja-a nimite bisi khushi hobo.
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.
Thik etu nisena, Sorgote thaka Baba laga itcha nohoi eitu khan nisena ekjon chutu hoile bhi harai jabole.
15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.
Jodi tumi laga bhai pora tumi uporte paap korise koile, jabi aru tai laga golti koi dibi, tai aru tumi ekla duijon majote. Jodi tai tumi laga kotha hune koile, tumi laga bhai ke jiti loise.
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“
Kintu jodi tai tumi laga kotha nahune koile, ekjon duijon ke tumi logote loijabi, eneka hoile duijon tinjon manu pora ki hoise, eitu khan taikhan laga mukh pora jani jabo.
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!
Aru jodi taikhan laga kotha khan bhi nahune koile, girja ke etu laga kotha to koi dibi. Jodi tai girja laga bhi kotha nahune koile, taike ekjon Porjati aru poisa utha manu nisena chari di bhi.
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.
Moi hosa pora koi ase tumikhan ke, ki jinis khan prithibi te bandibo etu sorgote bhi hobo; aru ji jinis khan prithibi te chari bo etu sorgote bhi hobo.
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Aru bhi Moi hosa pora tumikhan ke koise, jodi duijon majote mon mili kene ki karone hoile bhi mangise koile, taikhan nimite Moi laga Baba jun sorgote ase eitu khan kori dibo.
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.
Kilekoile juntu jagate duijon tinjon Moi naam te joma kore, taikhan majote Moi ase.”
21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“
Etu pichete Peter ahise aru Jisu ke koise, “Probhu, kiman bar moi laga bhai ami uporte paap kaam koribo aru taike maph dibo? Sat bar tak?”
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
Jisu taike koise, “Moi tumike sat bar tak koribo kowa nai, kintu sattar laga sat bar tak.
23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.
Etu karone sorgo laga rajyo to ekjon raja nisena jun tai laga kaam kora manu logote hisab-kitab kori bole itcha kori loise.
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
Jitia tai hisab-kitab kori bole shuru hoise, tai usorte ekjon nokor ke loi anise, jun tai logot pora dos hajar talent pabo thakise.
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.
Kintu tai logote eku pora bhi baki tirabole thaka nai, etu pora malik pora tai aru tai laga maiki bacha khan aru taikhan logot ki thakise etu sob bikiri koridi kene dhar tirabole hukum dise.
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“
Etu huni kene nokor matite girise aru malik age te athukari kene mangise, ‘Malik, amike olop somoi dibi, aru ami apuni ke sob tirai dibo.’
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.
Aru malik tai laga kotha huni kene morom lagi jaise, aru tai laga dhar maph kori dise aru taike chari dise.
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
Kintu, jitia etu nokor bahar te ulaise, tai logote ek sou denarii dhaar luwa nokor ke dikhise. Tai utu nokor ke gola te jor pora dhori kene eneka koise, ‘Moi laga ki dhar ase etu tirabi.’
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“
Etu pichete utu nokor nichete girise aru taike kandi kene maph mangise, eneka koi kene, ‘Amike olop somoi dibi, aru ami apuni ke sob tirai dibo.’
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.
Kintu utu age laga nokor to eneka kori bole itcha thaka nai. Ulta, tai jaise aru bondhi ghor bhitor te hali dise, jitia tak tai laga dhar natirai.
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.
Etu karone jitia dusra nokorkhan etu dikhise, taikhan bisi mon biya hoise, aru jai kene malik ke ki hoise etu sob koi dise.
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Etu pichete etu nokor laga malik taike matise, aru koise, ‘Tumi mon kala thaka nokor, moi tumi laga dhar khan sob maph kori dise, kele koile tumi kandi kene moike maph manga nimite.
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“
Tumi bhi nijor manu ke daya koribo para nai, jineka moi tumi uporte daya korise?’
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
Aru malik gusa thakise aru taike sajai diya manu laga hathte dise, jitia tak tai baki khan natirai.
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.
Etu nisena Moi laga sorgote thaka Baba bhi tumikhan ke eneka koribo, jitia tak tumikhan nijor bhai kokai khan ke maph nakoribo.”

< Від Матвія 18 >