Від Матвія 18
1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“
Matungo yayoyayo iamanyisigwa akaza kung'wa Yesu akamuila, Nyenyu numukulu muutemi akigulu?
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
Yesu akamitanga umung'enya numunino, akamuika pakati ao.
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!
Akahinga, tai numuie, iga muhite kila itunu nukutula anga ang'enya nianino singamuzizahuma kingila ku utemi wa kigulu.
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
Kululo uyu nuituna anga ng'wana numunino, Umuntu nuanso mukulu kutemi nuakigulu.
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
Nuyu wihi nuimu singiilya unge'wana numunino unsingiilyenene.
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.
Kululo wihi nukuhuma kukinyila kuantuawa nianino nizaahui kumuleka Itunda. Ikutula iza umuntu nuanso atungiligwe igwe la kusela munkingo agumilwe mulunzi nululundu.
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!
Isatiko lanyu anyaunkumbingula kunsoko a nkani ya unkunyili, kunsoko aya aiwi azizaimatungo. Ingi gwa isaliko lakwe umuntu uyu nuziziza kumatungo ayo, naziziza kunsoko ane.
8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (aiōnios g166)
Ang'wi umukono wako numugulu weenda kukinyila, Uteme uugume kuli nu ewe, hangi ikutula iza kitalako kingila kuupanga uzewimugila umukono ang'wi wimlema, kukila kungungwa kumoto uzazitite umikono nimigulu ihi. (aiōnios g166)
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. (Geenna g1067)
Ang'wi iliho liko likutosha lipe uligume kuli nuewewe, ukutula iza uewe kingila ni liho lingwi kukola kwingila ni miho abiilikunu endu soswe moto. (Geenna g1067)
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
Gozi mleke kumudalaha ung'wi wa anino awa. kunsoko kumuila kina kilunde akale amalaika ao mahiku ihi azeaulindie uunso wang'wa Tata ane nua kigulu.
11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?
Mukusiga ntuni? iga itule umuntu utite nkolo igana ling'wi ilimile ing'wi singi ukualeka ne ao ni makumi kenda mulugulu nukulongola kumupenza uyo nung'wi?
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.
Anga amuhole, tai kumuila, ukulumbilya kukila ao ni makumi kenda na kenda ni singa aialimie.
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.
Ingi iti singa ulowa wang'wa Tata anyu nuakigulu kina ung'wi waanino awa kulimansila.
15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.
Ang'wi ng'waanyu wakulea, longola ende umuhugulye uewe nu ng'wenso anga akije waina munyandugu ako.
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“
Anga wahita kuulegeelya, muhole muntu ng'wi ang'wi abiili palung'wi nue, kunsoko imilomo naantu abiili ang'wi atatu ihumile kukondanilya ulukani luzipe.
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!
Anga wihita kumutegeelya liile itekeelo ulukani ulu, angawahila hangi kulilegeelya itekeelo, nuanso waina munya kilungu rumuhoela mpia.
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.
Tai numuile kilu nimukukilungaila mihi nu kilunde kikulugailwa hangi kilu nimukukilugula mihi nukigulu kikuhugulwa.
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Hangi numuie kina antu abiili miumbi lanyu anga igombye lukani lihi mihi nialulompila nulanso utata ane nuakigulu ukituma.
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.
Kunsoko abiili ang'wi atatu nikie palung'wi kukiila lina lane, nunene nkoli palung'wi nienso.
21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“
Hangi u Petro akaza akamuila u Yesu, ''mukulu, umunyanduguani antashe kanga nune numulekee, ata mupangati?
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
U Yesu akamuila, singakuila ang'wi mupugati, Ingi ata iti imakumi mupungati na mupungati.
23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.
Kunsoko nanso utemi wa kigulu wilika nuulemi uo nautakile kunonelya ialo la mutugwa wakwe.
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
Naiwandya kunonelya ialo, umutugwe akwe ung'wi anudaiye makumi anzagu ikumi.
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.
Kunsoko aimugila anga nzila akulipa, unugole akwe akalagiilya aguligwe umusungu akwe, palung'wi niana akwe ni kintu kihi nautile uulipe wifung'we.
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“
Umutugwa akagwa, akatugama pa ntongeela akwe, akalunga mukulu utule nuugimya palung'wi nune hangi kuulipa kila ikintu.
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.
Umugole wang'wa mutugwa nuanso akahungwa kinyauwai akalekanuka nayo ihi naumudaiye.
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
Ingigwa umutugwa naiwalekelwa numugole, akalongola akamuamba muntungwi akamgoga kunsoka amudailye dinari igana ling'wi, akamuila ndipe iko ninukudaiye.
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“
Umutugwa uyu naudaigwe akamuila nindiile kuupa udu aya nundailye.
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.
Umuntu gwa uyu nuang'wandyo akahita, sunga akalongola akamutunga kukitungo, anga wazawamailya iko numudaiye amutunguile.
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.
Latugwa niangiza naiaona nikanso makipumie, Ikahung'wa kinyauwai kikulu, akaza ikamuila umugole ao kihi iko naikine kung'wanso.
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Ingi gwa umgole uyo nua mutugwa akamitango akamuila ue mutugwa numbi, nakalekela uewe ideni lake lili kunsoko aumpepeye.
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“
Uewe gwa? singa au humile na kutula ni kinyauwai kumutugwa miako? Anga une nainukumie ikinyauwai.
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
Umugole akwe ataka akamutwala kuantu niaja iantu, akatula gigwa sunga ruzemaila ilipo naudaigwe.
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.
Iti ingi uu uTata ane nuakigulu uzimu tendeela, ang'wi ung'wianyu shuzemulekela imilandu umulana akwe kupuma munkolo yanyu.
