Від Матвія 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
そのころ，領主ヘロデはイエスに関する評判を聞いて，
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
自分の召使いたちに言った，「これはバプテスマを施す人ヨハネだ。彼は死んだ者たちの中から生き返ったのだ。それで，こうした力が彼の内に働いているのだ」。
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
というのは，ヘロデは，自分の兄弟フィリポの妻ヘロディアのために，ヨハネを逮捕して縛り，ろうやに入れていたからであった。
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
それは，ヨハネがヘロデに，「あなたが彼女を有しているのは，許されることではない」と言ったからである。
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
ヘロデは彼を死に至らせたいと思っていたが，群衆を恐れた。人々は彼を預言者とみなしていたからである。
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
ところが，ヘロデの誕生日がやって来た時，ヘロディアの娘が彼らの間で踊ってヘロデを喜ばせた。
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
そこで，彼は彼女の求めるものは何でも与えると，誓って約束した。
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
彼女はその母に促されて言った，「バプテスマを施す人ヨハネの首を大皿に載せて，わたしにお与えください」。
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
王は悲しんだが，自分の誓い，また自分と共に食卓に着いていた者たちのゆえに，それが与えられるように命じ，
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
人を遣わして，ろうやでヨハネの首をはねさせた。
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
彼の首は大皿に載せて運ばれて，乙女に与えられた。そして彼女はそれを自分の母のところに持って行った。
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
ヨハネの弟子たちはやって来て，彼の死体を引き取り，それを葬った。そして，出て行ってイエスに知らせた。
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
さて，イエスはこのことを聞くと，舟でそこを去り，自分だけで寂しい場所に退いた。群衆はそれを聞いて，町々から徒歩で彼に従った。
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
イエスは出て来て，大群衆を目にした。彼らに対して哀れみを抱き，彼らの中の病気の人をいやした。
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
夕方になった時，弟子たちが彼のもとに来て，こう言った。「ここは寂しい場所ですし，すでに時刻も遅くなっています。群衆を去らせて，彼らが村々に入り，自分たちで食物を買うようにさせてください」。
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
しかしイエスは彼らに言った，「彼らが出かけて行く必要はない。あなた方が彼らに食べ物を与えなさい」 。
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
彼らは彼に言った，「わたしたちはここに，五つのパンと二匹の魚しか持っていません」。
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
彼は言った，「それをここに，わたしのところに持って来なさい」 。
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
彼は草の上に座るよう群衆に命じた。そして，五つのパンと二匹の魚を取り，天を見上げて祝福し，パンを裂いて弟子たちに与え，弟子たちが群衆に与えた。
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
みんなは食べて満ち足りた。彼らは余ったパン切れを，十二のかごいっぱいに拾い集めた。
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
パンを食べたのは，女や子供を除いて，およそ五千人の男たちであった。
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
すぐにイエスは，弟子たちを舟に乗り込ませ，向こう岸のベツサイダへ彼より先に行かせ，その間に自分は群衆を去らせた。
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
人々を去らせてから，祈るために自分だけで山へ上って行った。夕方になっても，ひとりでそこにいた。
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
他方，舟はすでに海の真ん中にあり，波に苦しめられていた。向かい風だったからである。
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
夜の第四見張り時に，イエスは海の上を歩きながら彼らに近づいて来た。
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
弟子たちは彼が海の上を歩いているのを見て，「幽霊だ！」と言って動転し，恐れのあまり叫び声を上げた。
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
しかし，イエスはすぐに彼らに話しかけ，彼らに言った，「しっかりしなさい。わたしはある！ 恐れることはない」。
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
ペトロが彼に答えて言った，「主よ，あなたでしたら，水の上を歩いてあなたのもとに来るよう，わたしにお命じください」。
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
彼は言った，「来なさい！」 ペトロは舟から降りて，水の上を歩いてイエスのほうへ行った。
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
しかし風が強いのを見て，怖くなり，沈み始めた時，叫んで言った，「主よ，お救いください！」
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
すぐにイエスは手を伸ばして彼をつかみ，彼に言った，「信仰の少ない者よ，なぜ疑ったのか」 。
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
彼らが舟に乗り込むと，風はやんだ。
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
舟の中にいた者たちは近寄り，「確かにあなたは神の子です！」と言って，彼を拝んだ。
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
彼らが海を渡ると，ゲネサレトの地に着いた。
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
その場所の人々は，彼だと分かると，周囲の地方全体に人を遣わし，病気の人たちをみな彼のもとに連れて来た。
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
そして，その者たちにその衣の房べりにでも触らせてもらえるよう，彼に懇願した。そしてそれに触った者は皆健康になった。
