Від Матвія 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
Kumatungo nanso Herode akija ulukumo lang'wa Yesu.
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
Akaila eitumi akwe, “Uyu yuyu Yohana uhimbukile kupuma kuashi. Kululo ingulu izi ikole kitalakwe.”
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
Kunsoko u Herode amuambile Yohana akamtunga akamuguma kukitungo nsoko ang'wa Herodia, musungu wang'wa Filipo nuluna wakwe.
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
Kunsoko Yohana, amuie sunga tai nuanso kumuhola atule musungu wake.
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
Herode auze mubulaga akogopa antu kunsoko aumuine Yohana kina munyakidagu.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
Ingi gwa uluhiku lakutugwa Herode nailapika umunanso wa Herodia aiwiginsile muantu akamuloilya i Herode.
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
Akapumya ilago akamuila ukumupa kihi nukulilompa kung'wakwe.
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
Naiwasigigwa nunyinya, akalunga kulompa itwe lang'wa Yohana mbatizaji.”
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
Umtemi akatula nimasiko makulu na malompi ang'wa munanso, nsoko ilago lakwe la aantu naiakoli palung'wi pandya, akaila leki itulike uu.
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
Akaaligity u Yohana aletwe kupuma kukitungo
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
itwe lakwe likaletwa mukiseme umunanso akatwala kung'wa nyinya.
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Sunga amanyisigwa akwe akaza akauhola umuimba akautulila naamala akenda akamuila u Yesu.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
U Yesu naiwija nanso akalongola kuna antu kutili. Ni lundo la antu nailija likamutyata na migulu kukisali naukoli.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
Sunga u Yesu akaza akauona ulundo ukulu. Akahumila kinyauwai akakomya indwala naiyiaja.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
Naapika impindi iamanyisigwa akaza akalunga, iyi mbuga, uluhiku iahila. Asambailye aantu ende musali yao ende agule indya kunsoko ao.
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
U Yesu akaaila, “agila anga nsula akuhega api indya alye”
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
Akamuila ingi kukite mikate itaano ni nsamaki ibiili du.
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
U Yesu akalunga, “Mileti kitalane.”
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
Sunga u Yesu akaupa ilago umilundo pihi mumala. Akahola mikate itaano ni nsamaki ibiili akagoza kigulu, akakembeta, akaige imikate akaapa iamanyisigwa. Iamanyisigwa akaugalanya umilundo.
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
Akalya ihi akikuta sunga ikahoela indya yihi ikizulya imbugulu ikumi na ibiili.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
Ao naialia asigiiwe kuhugela magana nzogu ataano iasungu nia ng'enya ikutile mialo nilanso.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Itungo akaapi ilago iamanyisigwa ingile mibini, matungo nanso akilaga nimilundo.
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
Naiilaga numilundo, akalongola mulugulu kulompa akaziwing'wene. Ai matungo ampindi akaziukoli wing'wene.
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
Ingi gwa ibini alikoli pakati aluzi likazikenkwa ni maingo kunsoko ung'wega aiukulu.
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
Matungo nautiku wa kupitilya kane u Yesu akaahugeela, akaze igenda mumazi.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
Iamanyisigwa akwe naamuona ugenda mumazi. Ikogopa ikalunga, uyu mintunga ikazogolya kunsoko awoa.
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
U Yesu akaaila tuli nu moyo leki kogopi ingi nene.”
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
Petro akasusha akalunga, Mukulu ang'wi wewe mpi lago ngendi mumazi nze kitalako.
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
U Yesu akalunga, “Nzuu” Kululo u Petro akahega mibini akagenda mumazi akalongola kuna Yesu aukoli.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
U Petro naiwaona imaingo, akogopa, akatula nyeheela mumazi, akitanga akalunga, Mukulu ngune!”
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
Itungo u Yesu akagoola umukono akamuhumbula u Petro akamuula, iwe nukite uhuili unino, niki nazawogopile?
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
Kululo u Yesu nu Petro naingila mibini ung'wega ukahila.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Iamanyisigwa naiakoli mibini ikamukulya u Yesu akilanga, “Tai uewe wi ng'wana wang'wi Tunda.”
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
Naikondya kuputa uluzi. Akapika mihi na Genesareti.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
Iantu naiakondya kumumanya u Yesu akatwala inkani muisali, ikaaleta ihi nailwae.
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
Akaminena ahume kuomba inguo akue, ihi naiambile inguo ikagunwa.
