Від Матвія 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
At that time Herod the tetrarch heard the fame of Jesus,
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
and said to his servants, This is John the baptist, he is certainly risen from the dead, and therefore miraculous things are done by him:
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
for Herod had apprehended John, and bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip's wife;
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
for John said to Him, It is not lawful for thee to have her: and he would have put him to death,
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
but that he was afraid of the people; for they esteemed him as a prophet.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
But when Herod's birth-day was kept, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod, so
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
that he promised her with an oath to give her whatever she would ask:
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
and she, being before instructed by her mother, said, Give me here in a dish the head of John the baptist:
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
at which the king was distressed, but because of his oath, and of those who sat at table with him, he ordered it to be given her;
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
and he sent and beheaded John in the prison,
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
and his head was brought in a dish, and given to the young princess, who carried it to her mother:
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
and his disciples came and took up the body and buried it, and then went and told Jesus.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
And when Jesus heard it, He departed from thence in a ship to a solitary place of retirement: but the people hearing where He was followed Him on foot from the cities:
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
and when Jesus came out of the ship, He saw a great multitude, and was moved with compassion toward them; and He healed their sick.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
Now when it was evening his disciples came to Him and said, This is a desert place, and meal-time is now past; dismiss the people, that they may go away to the towns, and buy themselves victuals.
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
But Jesus said to them, they have no need to go away, do ye give them something to eat.
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
And they said, we have nothing here but five loaves and two fishes:
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
and He said, bring them hither to me.
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
And having ordered the multitudes to sit down upon the grass, and taken the five loaves and the two fishes, He looked up to heaven and blessed them; and He brake the loaves and gave them to the disciples, and the disciples to the people: and they did all eat, and were satisfied;
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
and they took up what was left even of fragments twelve baskets full.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
Now they that had eaten were about five thousand men, besides women and children.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
And presently after Jesus obliged the disciples to get into the ship, and to go before Him to the other side, while He dismissed the multitudes:
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
and when He had dismissed them, He went up to a hill in private to pray.
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
And in the evening He was there alone. Now the ship was by this time in the midst of the sea, and violently tossed by the waves; for the wind was contrary:
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
but in the fourth watch of the night Jesus came to them walking on the sea:
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
and when the disciples saw Him walking on the sea, they were affrighted and said, It is an apparition;
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
and they cried out for fear: but Jesus immediately spake to them, saying, Take courage, it is I, be not afraid.
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
Then Peter answered Him and said, Lord, if it be thou, command me to come unto thee upon the waters.
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
And He said, Come.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
And Peter went down from the ship and walked upon the waters to go to Jesus: but seeing the wind boisterous, he was afraid, and beginning to sink cried out, Lord, save me.
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
And Jesus, immediately stretching forth his hand, laid hold of him, and saith to him, O man of little faith, wherefore didst thou doubt?
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
So they got into the ship, and the wind ceased.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Then they that were in the ship came and worshipped Him, saying, Thou art indeed the Son of God.
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
And they passed over and came into the country of Gennesaret.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
And the men of that place getting knowledge of Him, sent into all that country about; and they brought to Him all that were ill;
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
and intreated Him that they might but touch the border of his garment; and as many as touched Him were made perfectly well.
