Від Матвія 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
About that time, Herod the tetrarch heard the news about Jesus.
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
He said to his servants, “This is John the Baptist; he has risen from the dead. Therefore these powers are at work in him.”
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
For Herod had arrested John, bound him, and put him in prison because of Herodias, his brother Philip's wife.
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
For John had said to him, “It is not lawful for you to have her as your wife.”
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
Herod would have put him to death, but he feared the people, because they regarded him as a prophet.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
But when Herod's birthday came, the daughter of Herodias danced in the midst and pleased Herod.
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
In response, he promised with an oath to give her whatever she should ask.
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
After being instructed by her mother, she said, “Give me here, on a platter, the head of John the Baptist.”
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
The king was very upset by her request, but because of his oath and because of all those at dinner with him, he ordered that it should be done.
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
He sent and beheaded John in the prison.
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
Then his head was brought on a platter and given to the girl and she took it to her mother.
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Then his disciples came, took up the corpse, and buried it. After this, they went and told Jesus.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
Now when Jesus heard this, he withdrew from there in a boat to an isolated place. When the crowds heard of it, they followed him on foot from the cities.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
Then Jesus came before them and saw the large crowd. He had compassion on them and healed their sick.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
When the evening had come, the disciples came to him and said, “This is a deserted place, and the day is already over. Dismiss the crowds, so that they can go into the villages and buy food for themselves.”
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
But Jesus said to them, “They have no need to go away. You give them something to eat.”
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
They said to him, “We have here only five loaves of bread and two fish.”
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
Jesus said, “Bring them to me.”
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
Then Jesus ordered the crowd to sit down on the grass. He took the five loaves and the two fish. Looking up to heaven, he blessed and broke the loaves and gave them to the disciples, and the disciples gave them to the crowd.
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
They all ate and were filled. Then they took up what remained of the broken pieces of food—twelve baskets full.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
Those who ate were about five thousand men, besides women and children.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Immediately he made the disciples get into the boat and go before him to the other side, while he sent away the crowds.
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
After he had sent away the crowds, he went up on the mountain by himself to pray. When evening came, he was there alone.
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
But the boat was now a long way from land, being tossed about by the waves, for the wind was blowing against them.
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
In the fourth watch of the night Jesus approached them, walking on the sea.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
When the disciples saw him walking on the sea, they were terrified and said, “It is a ghost,” and they cried out in fear.
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
But Jesus spoke to them right away and said, “Be brave! It is I! Do not be afraid.”
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
Peter answered him and said, “Lord, if it is you, command me to come to you on the water.”
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
Jesus said, “Come.” So Peter got out from the boat and walked on the water to go to Jesus.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
But when Peter saw the wind, he became afraid. As he began to sink, he cried out and said, “Lord, save me!”
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
Jesus immediately stretched out his hand, took hold of Peter, and said to him, “You of little faith, why did you doubt?”
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
Then when Jesus and Peter went into the boat, the wind ceased blowing.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Then the disciples in the boat worshiped Jesus and said, “Truly you are the Son of God.”
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
When they had crossed over, they came to land at Gennesaret.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
When the men in that place recognized Jesus, they sent messages everywhere into the surrounding area, and they brought to him everyone who was sick.
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
They begged him that they might just touch the edge of his garment, and as many as touched it were healed.
