Від Матвія 14
1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
E kindeno Ruoth Herode nowinjo humb Yesu,
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
mi nowachone joritne niya, “Ngʼatno nyaka bed Johana ja-Batiso. Nyaka bed ni osechier oa kuom joma otho! Mano emomiyo teko mar timo honni tiyo kuome.”
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
Noyudo Herode osemako Johana mi otweye nikech wach Herodia ma chi owadgi ma nyinge Filipo,
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “
nimar Johana nosebedo ka kwere kawachone niya, “Chik ok oyieni mondo ibed kode.”
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
Herode ne dwaro nego Johana, to noluoro oganda nikech ne gikawe kaka janabi.
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
To chiengʼ nyasi mar nywol Herode, nyar Herodia nomielnegi maber, kendo miendeno nomoro Herode ahinya,
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
mi nosingorene, e yor kwongʼruok ni obiro miye gimoro amora mokwaye.
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
To en, kane min osejiwe motelo, nowacho niya, “Miya wi Johana ja-Batiso e san-ni.”
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
Ruoth ne chunye ochandore ka nowinjo kwayono, to nikech noyudo osesingore e yor kwongʼruok, kendo nikech wende mane ni e nyasineno, nogolo chik mondo dwach nyakono otim,
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
mi nongʼad wi Johana ka en e od twech.
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
Bangʼe nokelo wiye koketo e san kendo nomi nyakono, mane otingʼe otere ne min mare.
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Jopuonjre Johana nobiro mokawo ringre kendo ne giike. Eka negidhi ginyiso Yesu.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
Ka Yesu nowinjo gima nosetimore, nowuok kanyo gi yie, ka en kende, modhi kama opondo ka gin kendgi giwegi. To kane oganda owinjo wachno, negia e mier machiegni mi giluwe ka giwuotho.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
Kane Yesu ogowo loka, noneno oganda maduongʼ, nokechogi kendo nochango jogo duto mane tuo.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „ Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
Ka piny ne chiegni imore, jopuonjrene nobiro ire mowachone niya, “Ka en thim, kendo sa koro olewo. We ogandani owuogi mondo gidhi e mier kendo gingʼiew chiemo ne gin giwegi.”
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
To Yesu nodwokogi niya, “Onge tiende mondo gia. Migiuru gimoro gicham un uwegi.”
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
To negidwoke niya, “Wan gima wan-go ka en mana makati abich gi rech ariyo kende.”
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
Nowacho niya, “Kelnagiuru ane ka.”
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
Eka nogolo chik mondo ji obed piny e lum. Bangʼe nokawo makati abichgo gi rech ariyogo, nongʼiyo polo malo, kogoyo erokamano. Nongʼingo makatigo mi nomiyo jopuonjre kendo jopuonjre nomiyogi ji.
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
Giduto negichiemo mi giyiengʼ chuth, kendo bangʼ chiemo jopuonjre nochoko ngʼinjo mag chiemo mane ji ochamo oweyo okepe apar gariyo mopongʼ.
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
Kar romb joma nochiemo duto ne gin chwo alufu abich, ka ok okwan mon gi nyithindo.
22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Gisano Yesu nochiko jopuonjrene mondo odonji e yie kendo gitel nyime gingʼad gidhi loka nam komachielo, ka en to ne pod odongʼ chien kogonyo oganda.
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
Kane osegologi, noidho modhi e bath got malo, mobet kar kende mondo olem. Kane piny chiegni imore, ne en kanyo kende,
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
to yie to koro nosechopo kama ochwalore koa e dho nam, kendo apaka ne tage koni gi koni, nikech yamo ne kedo kodgi.
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
To kar sa apar kogwen, Yesu nobiro irgi, kowuotho ewi pi.
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“І від стра́ху вони закричали...
Kane jopuonjre onene kowuotho ewi pi, ne gibuok ahinya. Luoro nomakogi matek, kendo ne gibuok kagiwacho niya, “En jachien!”
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“
To Yesu nowachonegi gisano niya, “Beduru gi chir! En mana An. Kik uluor.”
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
Petro nodwoke mowacho niya, “Ruoth, ka en in adier to nyisa mondo abi iri ka awuotho ewi pi.”
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
Nowachone niya, “Bi.” Eka Petro nowuok e yie kendo nochako wuotho ewi pi kochomo ir Yesu.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
To ka noneno yamo to luoro nomake, kendo kane koro ochako nimo, noywak matek niya, “Ruoth, resa!”
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
Yesu norieyo bade mana gisano momake. Nowachone niya, “Ne iriwo gi kiawa nangʼo, yaye ngʼama nigi yie matin-ni?”
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
To kane giseidho yie, yamo nokwe mos.
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Omiyo joma ne ni ei yie nolame, kagiwacho niya, “In Wuod Nyasaye adier.”
34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
Kane gisengʼado loka komachielo, negichopo Genesaret.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
To ka jogwengʼno nofwenyo ni Yesu obiro, negioro wach e gwenge molworo kanyo duto. Ji nokelone joma ne tuo duto
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.
kendo negisaye mondo oyie joma ne tuogo omulie kata mana riak lawe kende, kendo ji duto mane omule nochango.
