Від Матвія 13
1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
ଅପରଞ୍ଚ ତସ୍ମିନ୍ ଦିନେ ଯୀଶୁଃ ସଦ୍ମନୋ ଗତ୍ୱା ସରିତ୍ପତେ ରୋଧସି ସମୁପୱିୱେଶ|
2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
ତତ୍ର ତତ୍ସନ୍ନିଧୌ ବହୁଜନାନାଂ ନିୱହୋପସ୍ଥିତେଃ ସ ତରଣିମାରୁହ୍ୟ ସମୁପାୱିଶତ୍, ତେନ ମାନୱା ରୋଧସି ସ୍ଥିତୱନ୍ତଃ|
3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
ତଦାନୀଂ ସ ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତୈସ୍ତାନ୍ ଇତ୍ଥଂ ବହୁଶ ଉପଦିଷ୍ଟୱାନ୍| ପଶ୍ୟତ, କଶ୍ଚିତ୍ କୃଷୀୱଲୋ ବୀଜାନି ୱପ୍ତୁଂ ବହିର୍ଜଗାମ,
4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
ତସ୍ୟ ୱପନକାଲେ କତିପଯବୀଜେଷୁ ମାର୍ଗପାର୍ଶ୍ୱେ ପତିତେଷୁ ୱିହଗାସ୍ତାନି ଭକ୍ଷିତୱନ୍ତଃ|
5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
ଅପରଂ କତିପଯବୀଜେଷୁ ସ୍ତୋକମୃଦ୍ୟୁକ୍ତପାଷାଣେ ପତିତେଷୁ ମୃଦଲ୍ପତ୍ୱାତ୍ ତତ୍କ୍ଷଣାତ୍ ତାନ୍ୟଙ୍କୁରିତାନି,
6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
କିନ୍ତୁ ରୱାୱୁଦିତେ ଦଗ୍ଧାନି ତେଷାଂ ମୂଲାପ୍ରୱିଷ୍ଟତ୍ୱାତ୍ ଶୁଷ୍କତାଂ ଗତାନି ଚ|
7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
ଅପରଂ କତିପଯବୀଜେଷୁ କଣ୍ଟକାନାଂ ମଧ୍ୟେ ପତିତେଷୁ କଣ୍ଟକାନ୍ୟେଧିତ୍ୱା ତାନି ଜଗ୍ରସୁଃ|
8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
ଅପରଞ୍ଚ କତିପଯବୀଜାନି ଉର୍ୱ୍ୱରାଯାଂ ପତିତାନି; ତେଷାଂ ମଧ୍ୟେ କାନିଚିତ୍ ଶତଗୁଣାନି କାନିଚିତ୍ ଷଷ୍ଟିଗୁଣାନି କାନିଚିତ୍ ତ୍ରିଂଶଗୁଂଣାନି ଫଲାନି ଫଲିତୱନ୍ତି|
9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
ଶ୍ରୋତୁଂ ଯସ୍ୟ ଶ୍ରୁତୀ ଆସାତେ ସ ଶୃଣୁଯାତ୍|
10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
ଅନନ୍ତରଂ ଶିଷ୍ୟୈରାଗତ୍ୟ ସୋଽପୃଚ୍ଛ୍ୟତ, ଭୱତା ତେଭ୍ୟଃ କୁତୋ ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତକଥା କଥ୍ୟତେ?
11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
ତତଃ ସ ପ୍ରତ୍ୟୱଦତ୍, ସ୍ୱର୍ଗରାଜ୍ୟସ୍ୟ ନିଗୂଢାଂ କଥାଂ ୱେଦିତୁଂ ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟଂ ସାମର୍ଥ୍ୟମଦାଯି, କିନ୍ତୁ ତେଭ୍ୟୋ ନାଦାଯି|
12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
ଯସ୍ମାଦ୍ ଯସ୍ୟାନ୍ତିକେ ୱର୍ଦ୍ଧତେ, ତସ୍ମାଯେୱ ଦାଯିଷ୍ୟତେ, ତସ୍ମାତ୍ ତସ୍ୟ ବାହୁଲ୍ୟଂ ଭୱିଷ୍ୟତି, କିନ୍ତୁ ଯସ୍ୟାନ୍ତିକେ ନ ୱର୍ଦ୍ଧତେ, ତସ୍ୟ ଯତ୍ କିଞ୍ଚନାସ୍ତେ, ତଦପି ତସ୍ମାଦ୍ ଆଦାଯିଷ୍ୟତେ|
13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
ତେ ପଶ୍ୟନ୍ତୋପି ନ ପଶ୍ୟନ୍ତି, ଶୃଣ୍ୱନ୍ତୋପି ନ ଶୃଣ୍ୱନ୍ତି, ବୁଧ୍ୟମାନା ଅପି ନ ବୁଧ୍ୟନ୍ତେ ଚ, ତସ୍ମାତ୍ ତେଭ୍ୟୋ ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତକଥା କଥ୍ୟତେ|
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
ଯଥା କର୍ଣୈଃ ଶ୍ରୋଷ୍ୟଥ ଯୂଯଂ ୱୈ କିନ୍ତୁ ଯୂଯଂ ନ ଭୋତ୍ସ୍ୟଥ| ନେତ୍ରୈର୍ଦ୍ରକ୍ଷ୍ୟଥ ଯୂଯଞ୍ଚ ପରିଜ୍ଞାତୁଂ ନ ଶକ୍ଷ୍ୟଥ| ତେ ମାନୁଷା ଯଥା ନୈୱ ପରିପଶ୍ୟନ୍ତି ଲୋଚନୈଃ| କର୍ଣୈ ର୍ୟଥା ନ ଶୃଣ୍ୱନ୍ତି ନ ବୁଧ୍ୟନ୍ତେ ଚ ମାନସୈଃ| ୱ୍ୟାୱର୍ତ୍ତିତେଷୁ ଚିତ୍ତେଷୁ କାଲେ କୁତ୍ରାପି ତୈର୍ଜନୈଃ| ମତ୍ତସ୍ତେ ମନୁଜାଃ ସ୍ୱସ୍ଥା ଯଥା ନୈୱ ଭୱନ୍ତି ଚ| ତଥା ତେଷାଂ ମନୁଷ୍ୟାଣାଂ କ୍ରିଯନ୍ତେ ସ୍ଥୂଲବୁଦ୍ଧଯଃ| ବଧିରୀଭୂତକର୍ଣାଶ୍ଚ ଜାତାଶ୍ଚ ମୁଦ୍ରିତା ଦୃଶଃ|
15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
ଯଦେତାନି ୱଚନାନି ଯିଶଯିଯଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦିନା ପ୍ରୋକ୍ତାନି ତେଷୁ ତାନି ଫଲନ୍ତି|
16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
କିନ୍ତୁ ଯୁଷ୍ମାକଂ ନଯନାନି ଧନ୍ୟାନି, ଯସ୍ମାତ୍ ତାନି ୱୀକ୍ଷନ୍ତେ; ଧନ୍ୟାଶ୍ଚ ଯୁଷ୍ମାକଂ ଶବ୍ଦଗ୍ରହାଃ, ଯସ୍ମାତ୍ ତୈରାକର୍ଣ୍ୟତେ|
17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
ମଯା ଯୂଯଂ ତଥ୍ୟଂ ୱଚାମି ଯୁଷ୍ମାଭି ର୍ୟଦ୍ୟଦ୍ ୱୀକ୍ଷ୍ୟତେ, ତଦ୍ ବହୱୋ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦିନୋ ଧାର୍ମ୍ମିକାଶ୍ଚ ମାନୱା ଦିଦୃକ୍ଷନ୍ତୋପି ଦ୍ରଷ୍ଟୁଂ ନାଲଭନ୍ତ, ପୁନଶ୍ଚ ଯୂଯଂ ଯଦ୍ୟତ୍ ଶୃଣୁଥ, ତତ୍ ତେ ଶୁଶ୍ରୂଷମାଣା ଅପି ଶ୍ରୋତୁଂ ନାଲଭନ୍ତ|
18 Послухайте ж притчу про сіяча́.
କୃଷୀୱଲୀଯଦୃଷ୍ଟାନ୍ତସ୍ୟାର୍ଥଂ ଶୃଣୁତ|
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
ମାର୍ଗପାର୍ଶ୍ୱେ ବୀଜାନ୍ୟୁପ୍ତାନି ତସ୍ୟାର୍ଥ ଏଷଃ, ଯଦା କଶ୍ଚିତ୍ ରାଜ୍ୟସ୍ୟ କଥାଂ ନିଶମ୍ୟ ନ ବୁଧ୍ୟତେ, ତଦା ପାପାତ୍ମାଗତ୍ୟ ତଦୀଯମନସ ଉପ୍ତାଂ କଥାଂ ହରନ୍ ନଯତି|
20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
ଅପରଂ ପାଷାଣସ୍ଥଲେ ବୀଜାନ୍ୟୁପ୍ତାନି ତସ୍ୟାର୍ଥ ଏଷଃ; କଶ୍ଚିତ୍ କଥାଂ ଶ୍ରୁତ୍ୱୈୱ ହର୍ଷଚିତ୍ତେନ ଗୃହ୍ଲାତି,
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
କିନ୍ତୁ ତସ୍ୟ ମନସି ମୂଲାପ୍ରୱିଷ୍ଟତ୍ୱାତ୍ ସ କିଞ୍ଚିତ୍କାଲମାତ୍ରଂ ସ୍ଥିରସ୍ତିଷ୍ଠତି; ପଶ୍ଚାତ ତତ୍କଥାକାରଣାତ୍ କୋପି କ୍ଲେସ୍ତାଡନା ୱା ଚେତ୍ ଜାଯତେ, ତର୍ହି ସ ତତ୍କ୍ଷଣାଦ୍ ୱିଘ୍ନମେତି|
22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
ଅପରଂ କଣ୍ଟକାନାଂ ମଧ୍ୟେ ବୀଜାନ୍ୟୁପ୍ତାନି ତଦର୍ଥ ଏଷଃ; କେନଚିତ୍ କଥାଯାଂ ଶ୍ରୁତାଯାଂ ସାଂସାରିକଚିନ୍ତାଭି ର୍ଭ୍ରାନ୍ତିଭିଶ୍ଚ ସା ଗ୍ରସ୍ୟତେ, ତେନ ସା ମା ୱିଫଲା ଭୱତି| (aiōn g165)
23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
ଅପରମ୍ ଉର୍ୱ୍ୱରାଯାଂ ବୀଜାନ୍ୟୁପ୍ତାନି ତଦର୍ଥ ଏଷଃ; ଯେ ତାଂ କଥାଂ ଶ୍ରୁତ୍ୱା ୱୁଧ୍ୟନ୍ତେ, ତେ ଫଲିତାଃ ସନ୍ତଃ କେଚିତ୍ ଶତଗୁଣାନି କେଚିତ ଷଷ୍ଟିଗୁଣାନି କେଚିଚ୍ଚ ତ୍ରିଂଶଦ୍ଗୁଣାନି ଫଲାନି ଜନଯନ୍ତି|
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
ଅନନ୍ତରଂ ସୋପରାମେକାଂ ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତକଥାମୁପସ୍ଥାପ୍ୟ ତେଭ୍ୟଃ କଥଯାମାସ; ସ୍ୱର୍ଗୀଯରାଜ୍ୟଂ ତାଦୃଶେନ କେନଚିଦ୍ ଗୃହସ୍ଥେନୋପମୀଯତେ, ଯେନ ସ୍ୱୀଯକ୍ଷେତ୍ରେ ପ୍ରଶସ୍ତବୀଜାନ୍ୟୌପ୍ୟନ୍ତ|
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
କିନ୍ତୁ କ୍ଷଣଦାଯାଂ ସକଲଲୋକେଷୁ ସୁପ୍ତେଷୁ ତସ୍ୟ ରିପୁରାଗତ୍ୟ ତେଷାଂ ଗୋଧୂମବୀଜାନାଂ ମଧ୍ୟେ ୱନ୍ୟଯୱମବୀଜାନ୍ୟୁପ୍ତ୍ୱା ୱୱ୍ରାଜ|
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
ତତୋ ଯଦା ବୀଜେଭ୍ୟୋଽଙ୍କରା ଜାଯମାନାଃ କଣିଶାନି ଘୃତୱନ୍ତଃ; ତଦା ୱନ୍ୟଯୱସାନ୍ୟପି ଦୃଶ୍ୟମାନାନ୍ୟଭୱନ୍|
27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
ତତୋ ଗୃହସ୍ଥସ୍ୟ ଦାସେଯା ଆଗମ୍ୟ ତସ୍ମୈ କଥଯାଞ୍ଚକ୍ରୁଃ, ହେ ମହେଚ୍ଛ, ଭୱତା କିଂ କ୍ଷେତ୍ରେ ଭଦ୍ରବୀଜାନି ନୌପ୍ୟନ୍ତ? ତଥାତ୍ୱେ ୱନ୍ୟଯୱସାନି କୃତ ଆଯନ୍?
28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
ତଦାନୀଂ ତେନ ତେ ପ୍ରତିଗଦିତାଃ, କେନଚିତ୍ ରିପୁଣା କର୍ମ୍ମଦମକାରି| ଦାସେଯାଃ କଥଯାମାସୁଃ, ୱଯଂ ଗତ୍ୱା ତାନ୍ୟୁତ୍ପାଯ୍ୟ କ୍ଷିପାମୋ ଭୱତଃ କୀଦୃଶୀଚ୍ଛା ଜାଯତେ?
29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
ତେନାୱାଦି, ନହି, ଶଙ୍କେଽହଂ ୱନ୍ୟଯୱସୋତ୍ପାଟନକାଲେ ଯୁଷ୍ମାଭିସ୍ତୈଃ ସାକଂ ଗୋଧୂମା ଅପ୍ୟୁତ୍ପାଟିଷ୍ୟନ୍ତେ|
30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
ଅତଃ ଶ୍ସ୍ୟକର୍ତ୍ତନକାଲଂ ଯାୱଦ୍ ଉଭଯାନ୍ୟପି ସହ ୱର୍ଦ୍ଧନ୍ତାଂ, ପଶ୍ଚାତ୍ କର୍ତ୍ତନକାଲେ କର୍ତ୍ତକାନ୍ ୱକ୍ଷ୍ୟାମି, ଯୂଯମାଦୌ ୱନ୍ୟଯୱସାନି ସଂଗୃହ୍ୟ ଦାହଯିତୁଂ ୱୀଟିକା ବଦ୍ୱ୍ୱା ସ୍ଥାପଯତ; କିନ୍ତୁ ସର୍ୱ୍ୱେ ଗୋଧୂମା ଯୁଷ୍ମାଭି ର୍ଭାଣ୍ଡାଗାରଂ ନୀତ୍ୱା ସ୍ଥାପ୍ୟନ୍ତାମ୍|
31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
ଅନନ୍ତରଂ ସୋପରାମେକାଂ ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତକଥାମୁତ୍ଥାପ୍ୟ ତେଭ୍ୟଃ କଥିତୱାନ୍ କଶ୍ଚିନ୍ମନୁଜଃ ସର୍ଷପବୀଜମେକଂ ନୀତ୍ୱା ସ୍ୱକ୍ଷେତ୍ର ଉୱାପ|
32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
ସର୍ଷପବୀଜଂ ସର୍ୱ୍ୱସ୍ମାଦ୍ ବୀଜାତ୍ କ୍ଷୁଦ୍ରମପି ସଦଙ୍କୁରିତଂ ସର୍ୱ୍ୱସ୍ମାତ୍ ଶାକାତ୍ ବୃହଦ୍ ଭୱତି; ସ ତାଦୃଶସ୍ତରୁ ର୍ଭୱତି, ଯସ୍ୟ ଶାଖାସୁ ନଭସଃ ଖଗା ଆଗତ୍ୟ ନିୱସନ୍ତି; ସ୍ୱର୍ଗୀଯରାଜ୍ୟଂ ତାଦୃଶସ୍ୟ ସର୍ଷପୈକସ୍ୟ ସମମ୍|
33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
ପୁନରପି ସ ଉପମାକଥାମେକାଂ ତେଭ୍ୟଃ କଥଯାଞ୍ଚକାର; କାଚନ ଯୋଷିତ୍ ଯତ୍ କିଣ୍ୱମାଦାଯ ଦ୍ରୋଣତ୍ରଯମିତଗୋଧୂମଚୂର୍ଣାନାଂ ମଧ୍ୟେ ସର୍ୱ୍ୱେଷାଂ ମିଶ୍ରୀଭୱନପର୍ୟ୍ୟନ୍ତଂ ସମାଚ୍ଛାଦ୍ୟ ନିଧତ୍ତୱତୀ, ତତ୍କିଣ୍ୱମିୱ ସ୍ୱର୍ଗରାଜ୍ୟଂ|
34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
ଇତ୍ଥଂ ଯୀଶୁ ର୍ମନୁଜନିୱହାନାଂ ସନ୍ନିଧାୱୁପମାକଥାଭିରେତାନ୍ୟାଖ୍ୟାନାନି କଥିତୱାନ୍ ଉପମାଂ ୱିନା ତେଭ୍ୟଃ କିମପି କଥାଂ ନାକଥଯତ୍|
35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
ଏତେନ ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତୀଯେନ ୱାକ୍ୟେନ ୱ୍ୟାଦାଯ ୱଦନଂ ନିଜଂ| ଅହଂ ପ୍ରକାଶଯିଷ୍ୟାମି ଗୁପ୍ତୱାକ୍ୟଂ ପୁରାଭୱଂ| ଯଦେତଦ୍ୱଚନଂ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦିନା ପ୍ରୋକ୍ତମାସୀତ୍, ତତ୍ ସିଦ୍ଧମଭୱତ୍|
36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
ସର୍ୱ୍ୱାନ୍ ମନୁଜାନ୍ ୱିସୃଜ୍ୟ ଯୀଶୌ ଗୃହଂ ପ୍ରୱିଷ୍ଟେ ତଚ୍ଛିଷ୍ୟା ଆଗତ୍ୟ ଯୀଶୱେ କଥିତୱନ୍ତଃ, କ୍ଷେତ୍ରସ୍ୟ ୱନ୍ୟଯୱସୀଯଦୃଷ୍ଟାନ୍ତକଥାମ୍ ଭୱାନ ଅସ୍ମାନ୍ ସ୍ପଷ୍ଟୀକୃତ୍ୟ ୱଦତୁ|
37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
ତତଃ ସ ପ୍ରତ୍ୟୁୱାଚ, ଯେନ ଭଦ୍ରବୀଜାନ୍ୟୁପ୍ୟନ୍ତେ ସ ମନୁଜପୁତ୍ରଃ,
38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
କ୍ଷେତ୍ରଂ ଜଗତ୍, ଭଦ୍ରବୀଜାନୀ ରାଜ୍ୟସ୍ୟ ସନ୍ତାନାଃ,
ୱନ୍ୟଯୱସାନି ପାପାତ୍ମନଃ ସନ୍ତାନାଃ| ଯେନ ରିପୁଣା ତାନ୍ୟୁପ୍ତାନି ସ ଶଯତାନଃ, କର୍ତ୍ତନସମଯଶ୍ଚ ଜଗତଃ ଶେଷଃ, କର୍ତ୍ତକାଃ ସ୍ୱର୍ଗୀଯଦୂତାଃ| (aiōn g165)
ଯଥା ୱନ୍ୟଯୱସାନି ସଂଗୃହ୍ୟ ଦାହ୍ୟନ୍ତେ, ତଥା ଜଗତଃ ଶେଷେ ଭୱିଷ୍ୟତି; (aiōn g165)
41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
ଅର୍ଥାତ୍ ମନୁଜସୁତଃ ସ୍ୱାଂଯଦୂତାନ୍ ପ୍ରେଷଯିଷ୍ୟତି, ତେନ ତେ ଚ ତସ୍ୟ ରାଜ୍ୟାତ୍ ସର୍ୱ୍ୱାନ୍ ୱିଘ୍ନକାରିଣୋଽଧାର୍ମ୍ମିକଲୋକାଂଶ୍ଚ ସଂଗୃହ୍ୟ
42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
ଯତ୍ର ରୋଦନଂ ଦନ୍ତଘର୍ଷଣଞ୍ଚ ଭୱତି, ତତ୍ରାଗ୍ନିକୁଣ୍ଡେ ନିକ୍ଷେପ୍ସ୍ୟନ୍ତି|
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
ତଦାନୀଂ ଧାର୍ମ୍ମିକଲୋକାଃ ସ୍ୱେଷାଂ ପିତୂ ରାଜ୍ୟେ ଭାସ୍କରଇୱ ତେଜସ୍ୱିନୋ ଭୱିଷ୍ୟନ୍ତି| ଶ୍ରୋତୁଂ ଯସ୍ୟ ଶ୍ରୁତୀ ଆସାତେ, ମ ଶୃଣୁଯାତ୍|
44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
ଅପରଞ୍ଚ କ୍ଷେତ୍ରମଧ୍ୟେ ନିଧିଂ ପଶ୍ୟନ୍ ଯୋ ଗୋପଯତି, ତତଃ ପରଂ ସାନନ୍ଦୋ ଗତ୍ୱା ସ୍ୱୀଯସର୍ୱ୍ୱସ୍ୱଂ ୱିକ୍ରୀଯ ତ୍ତକ୍ଷେତ୍ରଂ କ୍ରୀଣାତି, ସ ଇୱ ସ୍ୱର୍ଗରାଜ୍ୟଂ|
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
ଅନ୍ୟଞ୍ଚ ଯୋ ୱଣିକ୍ ଉତ୍ତମାଂ ମୁକ୍ତାଂ ଗୱେଷଯନ୍
46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
ମହାର୍ଘାଂ ମୁକ୍ତାଂ ୱିଲୋକ୍ୟ ନିଜସର୍ୱ୍ୱସ୍ୱଂ ୱିକ୍ରୀଯ ତାଂ କ୍ରୀଣାତି, ସ ଇୱ ସ୍ୱର୍ଗରାଜ୍ୟଂ|
47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
ପୁନଶ୍ଚ ସମୁଦ୍ରୋ ନିକ୍ଷିପ୍ତଃ ସର୍ୱ୍ୱପ୍ରକାରମୀନସଂଗ୍ରାହ୍ୟାନାଯଇୱ ସ୍ୱର୍ଗରାଜ୍ୟଂ|
48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
ତସ୍ମିନ୍ ଆନାଯେ ପୂର୍ଣେ ଜନା ଯଥା ରୋଧସ୍ୟୁତ୍ତୋଲ୍ୟ ସମୁପୱିଶ୍ୟ ପ୍ରଶସ୍ତମୀନାନ୍ ସଂଗ୍ରହ୍ୟ ଭାଜନେଷୁ ନିଦଧତେ, କୁତ୍ସିତାନ୍ ନିକ୍ଷିପନ୍ତି;
ତଥୈୱ ଜଗତଃ ଶେଷେ ଭୱିଷ୍ୟତି, ଫଲତଃ ସ୍ୱର୍ଗୀଯଦୂତା ଆଗତ୍ୟ ପୁଣ୍ୟୱଜ୍ଜନାନାଂ ମଧ୍ୟାତ୍ ପାପିନଃ ପୃଥକ୍ କୃତ୍ୱା ୱହ୍ନିକୁଣ୍ଡେ ନିକ୍ଷେପ୍ସ୍ୟନ୍ତି, (aiōn g165)
50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
ତତ୍ର ରୋଦନଂ ଦନ୍ତୈ ର୍ଦନ୍ତଘର୍ଷଣଞ୍ଚ ଭୱିଷ୍ୟତଃ|
51 Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
ଯୀଶୁନା ତେ ପୃଷ୍ଟା ଯୁଷ୍ମାଭିଃ କିମେତାନ୍ୟାଖ୍ୟାନାନ୍ୟବୁଧ୍ୟନ୍ତ? ତଦା ତେ ପ୍ରତ୍ୟୱଦନ୍, ସତ୍ୟଂ ପ୍ରଭୋ|
52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
ତଦାନୀଂ ସ କଥିତୱାନ୍, ନିଜଭାଣ୍ଡାଗାରାତ୍ ନୱୀନପୁରାତନାନି ୱସ୍ତୂନି ନିର୍ଗମଯତି ଯୋ ଗୃହସ୍ଥଃ ସ ଇୱ ସ୍ୱର୍ଗରାଜ୍ୟମଧି ଶିକ୍ଷିତାଃ ସ୍ୱର୍ୱ ଉପଦେଷ୍ଟାରଃ|
53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
ଅନନ୍ତରଂ ଯୀଶୁରେତାଃ ସର୍ୱ୍ୱା ଦୃଷ୍ଟାନ୍ତକଥାଃ ସମାପ୍ୟ ତସ୍ମାତ୍ ସ୍ଥାନାତ୍ ପ୍ରତସ୍ଥେ| ଅପରଂ ସ୍ୱଦେଶମାଗତ୍ୟ ଜନାନ୍ ଭଜନଭୱନ ଉପଦିଷ୍ଟୱାନ୍;
54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
ତେ ୱିସ୍ମଯଂ ଗତ୍ୱା କଥିତୱନ୍ତ ଏତସ୍ୟୈତାଦୃଶଂ ଜ୍ଞାନମ୍ ଆଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟଂ କର୍ମ୍ମ ଚ କସ୍ମାଦ୍ ଅଜାଯତ?
55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
କିମଯଂ ସୂତ୍ରଧାରସ୍ୟ ପୁତ୍ରୋ ନହି? ଏତସ୍ୟ ମାତୁ ର୍ନାମ ଚ କିଂ ମରିଯମ୍ ନହି? ଯାକୁବ୍-ଯୂଷଫ୍-ଶିମୋନ୍-ଯିହୂଦାଶ୍ଚ କିମେତସ୍ୟ ଭ୍ରାତରୋ ନହି?
56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
ଏତସ୍ୟ ଭଗିନ୍ୟଶ୍ଚ କିମସ୍ମାକଂ ମଧ୍ୟେ ନ ସନ୍ତି? ତର୍ହି କସ୍ମାଦଯମେତାନି ଲବ୍ଧୱାନ୍? ଇତ୍ଥଂ ସ ତେଷାଂ ୱିଘ୍ନରୂପୋ ବଭୂୱ;
57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
ତତୋ ଯୀଶୁନା ନିଗଦିତଂ ସ୍ୱଦେଶୀଯଜନାନାଂ ମଧ୍ୟଂ ୱିନା ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦୀ କୁତ୍ରାପ୍ୟନ୍ୟତ୍ର ନାସମ୍ମାନ୍ୟୋ ଭୱତୀ|
58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
ତେଷାମୱିଶ୍ୱାସହେତୋଃ ସ ତତ୍ର ସ୍ଥାନେ ବହ୍ୱାଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟକର୍ମ୍ମାଣି ନ କୃତୱାନ୍|
