Від Матвія 13
1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
On that day Yeshua went out of the house and sat by the seaside.
2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
Great multitudes gathered to him, so that he entered into a boat and sat; and all the multitude stood on the beach.
3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
He spoke to them many things in parables, saying, “Behold, a farmer went out to sow.
4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
As he sowed, some seeds fell by the roadside, and the birds came and devoured them.
5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
Others fell on rocky ground, where they didn’t have much soil, and immediately they sprang up, because they had no depth of earth.
6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
When the sun had risen, they were scorched. Because they had no root, they withered away.
7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
Others fell amongst thorns. The thorns grew up and choked them.
8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
Others fell on good soil and yielded fruit: some one hundred times as much, some sixty, and some thirty.
9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
He who has ears to hear, let him hear.”
10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
The disciples came, and said to him, “Why do you speak to them in parables?”
11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
He answered them, “To you it is given to know the mysteries of the Kingdom of Heaven, but it is not given to them.
12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
For whoever has, to him will be given, and he will have abundance; but whoever doesn’t have, from him will be taken away even that which he has.
13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
Therefore I speak to them in parables, because seeing they don’t see, and hearing, they don’t hear, neither do they understand.
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
In them the prophecy of Isaiah is fulfilled, which says, ‘By hearing you will hear, and will in no way understand; Seeing you will see, and will in no way perceive;
15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
for this people’s heart has grown callous, their ears are dull of hearing, and they have closed their eyes; or else perhaps they might perceive with their eyes, hear with their ears, understand with their heart, and would turn again, and I would heal them.’
16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
“But blessed are your eyes, for they see; and your ears, for they hear.
17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
For most certainly I tell you that many prophets and righteous men desired to see the things which you see, and didn’t see them; and to hear the things which you hear, and didn’t hear them.
18 Послухайте ж притчу про сіяча́.
“Hear, then, the parable of the farmer.
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
When anyone hears the word of the Kingdom and doesn’t understand it, the evil one comes and snatches away that which has been sown in his heart. This is what was sown by the roadside.
20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
What was sown on the rocky places, this is he who hears the word and immediately with joy receives it;
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
yet he has no root in himself, but endures for a while. When oppression or persecution arises because of the word, immediately he stumbles.
22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
What was sown amongst the thorns, this is he who hears the word, but the cares of this age and the deceitfulness of riches choke the word, and he becomes unfruitful. (aiōn g165)
23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
What was sown on the good ground, this is he who hears the word and understands it, who most certainly bears fruit and produces, some one hundred times as much, some sixty, and some thirty.”
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
He set another parable before them, saying, “The Kingdom of Heaven is like a man who sowed good seed in his field,
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
but while people slept, his enemy came and sowed darnel weeds also amongst the wheat, and went away.
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
But when the blade sprang up and produced grain, then the darnel weeds appeared also.
27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
The servants of the householder came and said to him, ‘Sir, didn’t you sow good seed in your field? Where did these darnel weeds come from?’
28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
“He said to them, ‘An enemy has done this.’ “The servants asked him, ‘Do you want us to go and gather them up?’
29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
“But he said, ‘No, lest perhaps while you gather up the darnel weeds, you root up the wheat with them.
30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
Let both grow together until the harvest, and in the harvest time I will tell the reapers, “First, gather up the darnel weeds, and bind them in bundles to burn them; but gather the wheat into my barn.”’”
31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
He set another parable before them, saying, “The Kingdom of Heaven is like a grain of mustard seed which a man took, and sowed in his field,
32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
which indeed is smaller than all seeds. But when it is grown, it is greater than the herbs and becomes a tree, so that the birds of the air come and lodge in its branches.”
33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
He spoke another parable to them. “The Kingdom of Heaven is like yeast which a woman took and hid in three measures of meal, until it was all leavened.”
34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
Yeshua spoke all these things in parables to the multitudes; and without a parable, he didn’t speak to them,
35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying, “I will open my mouth in parables; I will utter things hidden from the foundation of the world.”
36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
Then Yeshua sent the multitudes away, and went into the house. His disciples came to him, saying, “Explain to us the parable of the darnel weeds of the field.”
37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
He answered them, “He who sows the good seed is the Son of Man,
38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
the field is the world, the good seeds are the children of the Kingdom, and the darnel weeds are the children of the evil one.
The enemy who sowed them is the devil. The harvest is the end of the age, and the reapers are angels. (aiōn g165)
As therefore the darnel weeds are gathered up and burnt with fire; so will it be at the end of this age. (aiōn g165)
41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
The Son of Man will send out his angels, and they will gather out of his Kingdom all things that cause stumbling and those who do iniquity,
42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
and will cast them into the furnace of fire. There will be weeping and gnashing of teeth.
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
Then the righteous will shine like the sun in the Kingdom of their Father. He who has ears to hear, let him hear.
44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
“Again, the Kingdom of Heaven is like treasure hidden in the field, which a man found and hid. In his joy, he goes and sells all that he has and buys that field.
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
“Again, the Kingdom of Heaven is like a man who is a merchant seeking fine pearls,
46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
who having found one pearl of great price, he went and sold all that he had and bought it.
47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
“Again, the Kingdom of Heaven is like a dragnet that was cast into the sea and gathered some fish of every kind,
48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
which, when it was filled, fishermen drew up on the beach. They sat down and gathered the good into containers, but the bad they threw away.
So it will be in the end of the world. The angels will come and separate the wicked from amongst the righteous, (aiōn g165)
50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
and will cast them into the furnace of fire. There will be weeping and gnashing of teeth.”
51 Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
Yeshua said to them, “Have you understood all these things?” They answered him, “Yes, Lord.”
52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
He said to them, “Therefore every scribe who has been made a disciple in the Kingdom of Heaven is like a man who is a householder, who brings out of his treasure new and old things.”
53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
When Yeshua had finished these parables, he departed from there.
54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
Coming into his own country, he taught them in their synagogue, so that they were astonished and said, “Where did this man get this wisdom and these mighty works?
55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
Isn’t this the carpenter’s son? Isn’t his mother called Miriam, and his brothers Jacob, Yosi, Simon, and Judah?
56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
Aren’t all of his sisters with us? Where then did this man get all of these things?”
57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
They were offended by him. But Yeshua said to them, “A prophet is not without honour, except in his own country and in his own house.”
58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
He didn’t do many mighty works there because of their unbelief.
