Від Матвія 12
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
En ce temps-là, Jésus traversait des champs de blé un jour de sabbat, et ses disciples, ayant faim, se mirent à cueillir des épis et à les manger.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
Les Pharisiens, voyant cela, lui dirent: « Vos disciples font une chose qu’il n’est pas permis de faire pendant le sabbat. »
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
Mais il leur répondit: « N’avez-vous pas lu ce que fit David, lorsqu’il eut faim, lui et ceux qui étaient avec lui:
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
comment il entra dans la maison de Dieu et mangea les pains de proposition, qu’il ne lui était pas permis de manger, non plus qu’à ceux qui étaient avec lui, mais aux prêtres seuls?
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
Ou n’avez-vous pas lu dans la Loi que, le jour du sabbat, les prêtres violent le sabbat dans le temple sans commettre de péché?
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
Or, je vous dis qu’il y a ici quelqu’un plus grand que le temple.
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
Si vous compreniez cette parole: « Je veux la miséricorde, et non le sacrifice », vous n’auriez jamais condamné des innocents.
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
Car le Fils de l’homme est maître même du sabbat. »
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
Jésus, ayant quitté ce lieu, entra dans leur synagogue.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
Or, il se trouvait là un homme qui avait la main desséchée, et ils demandèrent à Jésus: « Est-il permis de guérir, le jour du sabbat? « C’était pour avoir un prétexte de l’accuser.
11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
Il leur répondit: « Quel est celui d’entre vous qui, n’ayant qu’une brebis, si elle tombe dans une fosse un jour de sabbat, ne la prend et ne l’en retire?
12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
Or, combien un homme ne vaut-il pas plus qu’une brebis? Il est donc permis de faire du bien les jours de sabbat. »
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
Alors il dit à cet homme: « Étends ta main. « Il l’étendit, et elle redevint saine comme l’autre.
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
Les Pharisiens, étant sortis, tinrent conseil contre lui sur les moyens de le perdre.
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
Mais Jésus, en ayant eu connaissance, s’éloigna de ces lieux. Une grande foule le suivit, et il guérit tous leurs malades.
16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
Et il leur commanda de ne pas le faire connaître:
17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
afin que s’accomplît la parole du prophète Isaïe:
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
« Voici mon serviteur que j’ai choisi, mon bien-aimé, en qui j’ai mis toute mon affection. Je ferai reposer sur lui mon Esprit, et il annoncera la justice aux nations.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
Il ne disputera point, il ne criera point, et on n’entendra pas sa voix dans les places publiques.
20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
Il ne brisera point le roseau froissé et n’éteindra point la mèche qui fume encore, jusqu’à ce qu’il ait fait triompher la justice.
21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
En son nom, les nations mettront leur espérance. »
22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
On lui présenta alors un possédé aveugle et muet, et il le guérit, de sorte que cet homme parlait et voyait.
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
Et tout le peuple, saisi d’étonnement, disait: « N’est-ce point là le fils de David? »
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
Mais les Pharisiens, entendant cela, dirent: « Il ne chasse les démons que par Béelzébub, prince des démons. »
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
Jésus, qui connaissait leurs pensées, leur dit: « Tout royaume divisé contre lui-même sera désolé, et toute ville ou maison divisée contre elle-même ne pourra subsister.
26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
Si Satan chasse Satan, il est divisé contre lui-même: comment donc son royaume subsistera-t-il?
27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
Et si moi je chasse les démons par Béelzébub, par qui vos fils les chassent-ils? C’est pourquoi ils seront eux-mêmes vos juges.
28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
Que si c’est par l’Esprit de Dieu que je chasse les démons, le royaume de Dieu est donc venu à vous.
29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
Et comment peut-on entrer dans la maison de l’homme fort et piller ses meubles, sans avoir auparavant lié cet homme fort? Alors seulement on pillera sa maison.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
Qui n’est pas avec moi est contre moi, et qui n’amasse pas avec moi disperse.
31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
« C’est pourquoi je vous dis: Tout péché et tout blasphème sera remis aux hommes; mais le blasphème contre l’Esprit ne leur sera pas remis.
32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
Et quiconque aura parlé contre le Fils de l’homme, on le lui remettra; mais à celui qui aura parlé contre l’Esprit-Saint, on ne le lui remettra ni dans ce siècle, ni dans le siècle à venir. (aiōn g165)
33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
Ou dites que l’arbre est bon, et son fruit bon; ou dites que l’arbre est mauvais, et son fruit mauvais: car c’est par son fruit qu’on connaît l’arbre.
34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
Race de vipères, comment pourriez-vous dire des choses bonnes, méchants comme vous l’êtes? Car la bouche parle de l’abondance du cœur.
35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
L’homme bon tire du bon trésor de son cœur des choses bonnes, et l’homme mauvais, d’un mauvais trésor, tire des choses mauvaises.
36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
Je vous le dis: au jour du jugement, les hommes rendront compte de toute parole vaine qu’ils auront dite.
37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
Car tu seras justifié par tes paroles, et tu seras condamné par tes paroles »
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
Alors quelques-uns des Scribes et des Pharisiens prirent la parole et dirent: « Maître, nous voudrions voir un signe de vous. »
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
Il leur répondit: « Cette race méchante et adultère demande un signe, et il ne lui sera pas donné d’autre signe que celui du prophète Jonas:
40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
de même que Jonas fut trois jours et trois nuits dans le ventre du poisson, ainsi le Fils de l’homme sera dans le sein de la terre trois jours et trois nuits.
41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
Les hommes de Ninive se dresseront, au jour du jugement, avec cette génération et la condamneront, parce qu’ils ont fait pénitence à la voix de Jonas, et il y a ici plus que Jonas.
42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
La reine du Midi s’élèvera, au jour du jugement, avec cette génération et la condamnera, parce qu’elle est venue des extrémités de la terre pour entendre la sagesse de Salomon, et il y a ici plus que Salomon.
43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
« Lorsque l’esprit impur est sorti d’un homme, il va par des lieux arides, cherchant du repos, et il n’en trouve point.
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
Alors il dit: Je retournerai dans ma maison, d’où je suis sorti. Et revenant, il la trouve vide, nettoyée et ornée.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
Alors il s’en va prendre sept autres esprits plus méchants que lui, et, entrant dans cette maison, ils y fixent leur demeure, et le dernier état de cet homme est pire que le premier. Ainsi en sera-t-il de cette génération méchante. »
46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
Comme il parlait encore au peuple, sa mère et ses frères étaient dehors, cherchant à lui parler.
47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
Quelqu’un lui dit: « Voici votre mère et vos frères qui sont là dehors, et ils cherchent à vous parler. »
48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
Jésus répondit à l’homme qui lui disait cela: « Qui est ma mère et qui sont mes frères? »
49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
Et étendant la main vers ses disciples, il dit: « Voici ma mère et mes frères.
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
