Від Матвія 12
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
At that time Jesus was going, on the Sabbath, through the fields of grain; and his disciples were hungry, and began to pull the ears of grain, and to eat.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
But when the Pharisees saw it, they said to him: Behold, your disciples are doing what it is not lawful to do on the Sabbath.
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
But he said to them: Have you not read what David did, when he and those who were with him were hungry?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
how he entered the house of God, and ate the loaves of the presence, which it was not lawful for him to eat, nor for those who were with him, but for the priests only?
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
Or, have you not read in the law that on the Sabbath-days the priests in the temple profane the Sabbath, and are blameless?
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
But I say to you, that something greater than the temple is here.
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
But if you had known what this means―I desire mercy, and not sacrifice―you would not have condemned the blameless.
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
For the Son of man is Lord of the Sabbath.
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
And he departed thence, and went into their synagogue.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
And behold, a man was there that had a withered hand. And they asked him, saying: Is it lawful to cure on the Sabbath-days? that they might accuse him.
11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
And he said to them: What man shall there be among you, that shall have one sheep, and if this fall into a pit on the Sabbath-day, will he not lay hold on it and lift it out?
12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
How much better, then, is a man than a sheep! So it is lawful to do well on the Sabbath-days.
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
Then he said to the man: Stretch forth your hand. And he stretched it forth; and it was restored to soundness, like the other.
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
But the Pharisees went out and took counsel against him, that they might destroy him.
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
But Jesus perceived it, and withdrew from that place. And many multitudes followed him, and he cured them all.
16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
And he charged them not to make him known;
17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
that the word might be fulfilled which was spoken by Isaiah the prophet, saying:
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
Be hold, my servant whom I have chosen; my beloved, in whom my soul delights. I will put my Spirit upon him, and he shall declare law to the Gentiles.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
He shall not contend, nor cry out; nor shall any one hear his voice in the streets.
20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
A bruised reed he shall not break, and a smoking wick he shall not extinguish, till he shall send forth his law for conquest.
21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
And in his name shall the Gentiles trust.
22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
Then was brought to him a demoniac, blind and dumb: and he cured him, so that the blind and dumb man both spoke and saw.
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
And all the people were amazed, and said: Is not this the son of David?
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
But the Pharisees, when they heard it, said: This man does not cast out the demons, unless by Beelzebul, the prince of the demons.
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
But Jesus, knowing their thoughts, said to them: Every kingdom divided against itself is brought to desolation. And no city or house divided against itself shall stand.
26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
And if Satan cast out Satan, he is divided against himself; how then shall his kingdom stand?
27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
And if I cast out demons by Beelzebul, by whom do your sons cast them out? For this reason, they shall be your judges.
28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
But if I cast out demons by the Spirit of God, then the kingdom of God has already come upon you.
29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
Or, how can any one enter the house of the strong man and spoil his goods, unless he first bind the strong man? and then he will plunder his house.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
He that is not with me, is against me; and he that gathers not with me, scatters.
31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
Therefore I say to you, That every sin and impious speech shad be forgiven men: but the impious speech against the Spirit shall not be forgiven men.
32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
And whoever shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but whoever shall speak against the Holy Spirit, it shall not be forgiven him, either in the present age, or in that which is to come. (aiōn g165)
33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
Either make the tree good, and its fruit good; or make the tree unsound, and its fruit unsound. For by the fruit the tree is known.
34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
Generation of vipers, how can you, being evil, speak good things? For out of the abundance of the heart, the mouth speaks.
35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
The good man, out of his good treasury, brings forth good things; and the evil man, out of his evil treasury, brings forth evil things.
36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
But I say to you, That for every idle word which men speak, they shall give account in the day of judgment.
37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
For by your words you shall be justified, and by your words you shall be condemned.
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
Then some of the scribes and Pharisees answered and said: Teacher, we wish to see a sign from you.
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
But he answered and said to them: A wicked and adulterous generation seeks for a sign; and no sign shall be given to it, but the sign of Jonah the prophet.
40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
For as Jonah was three days and three nights in the belly of the great fish, so shall the Son of man be three days and three nights in the heart of the earth.
41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
Tho men of Nineveh shall rise in the judgment with this generation, and condemn it; for they repented in accordance with the preaching of Jonah; and behold, something greater than Jonah is here.
42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
The queen of the south shall rise in the judgment with this generation, and shall condemn it; for she came from the most distant parts of the earth to hear the wisdom of Solomon; and behold, something greater than Solomon is here.
43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
When the unclean spirit has gone out of a man, he goes through dry places seeking rest, and finds none.
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
Then he says: I will return to my house, out of which I came. And he comes and finds it empty, swept, and set in order.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
Then he goes and takes with himself seven other spirits more wicked than himself; and they enter in and dwell there. And the last state of that man is worse than the first. So shall it be with this wicked generation.
46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
While he was yet speaking to the multitudes, behold, his mother and his brothers stood without, desiring to speak to him.
47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
And some one said to him: Behold, your mother and your brothers stand without, desiring to speak to you.
48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
But he answered and said to him that told him: Who is my mother? and who are my brothers?
49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
And he stretched out his hand toward his disciples, and said: Behold my mother and my brothers.
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
For whoever will do the will of my Father who is in heaven, the same is my brother, and sister, and mother.
