Від Марка 9
1 І сказав Він до них: „Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не ба́читимуть Царства Божого, що прийшло́ воно в силі“.
ଅଥ ସ ତାନୱାଦୀତ୍ ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟମହଂ ଯଥାର୍ଥଂ କଥଯାମି, ଈଶ୍ୱରରାଜ୍ୟଂ ପରାକ୍ରମେଣୋପସ୍ଥିତଂ ନ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ମୃତ୍ୟୁଂ ନାସ୍ୱାଦିଷ୍ୟନ୍ତେ, ଅତ୍ର ଦଣ୍ଡାଯମାନାନାଂ ମଧ୍ୟେପି ତାଦୃଶା ଲୋକାଃ ସନ୍ତି|
2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на го́ру високу самих. І Він переобрази́всь перед ними.
ଅଥ ଷଡ୍ଦିନେଭ୍ୟଃ ପରଂ ଯୀଶୁଃ ପିତରଂ ଯାକୂବଂ ଯୋହନଞ୍ଚ ଗୃହୀତ୍ୱା ଗିରେରୁଚ୍ଚସ୍ୟ ନିର୍ଜନସ୍ଥାନଂ ଗତ୍ୱା ତେଷାଂ ପ୍ରତ୍ୟକ୍ଷେ ମୂର୍ତ୍ୟନ୍ତରଂ ଦଧାର|
3 І стала одежа Його осяйна́, дуже біла, як сніг, якої біли́льник не зміг би так ви́білити на землі!
ତତସ୍ତସ୍ୟ ପରିଧେଯମ୍ ଈଦୃଶମ୍ ଉଜ୍ଜ୍ୱଲହିମପାଣଡରଂ ଜାତଂ ଯଦ୍ ଜଗତି କୋପି ରଜକୋ ନ ତାଦୃକ୍ ପାଣଡରଂ କର୍ତ୍ତାଂ ଶକ୍ନୋତି|
4 І з'явивсь їм Ілля́ та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
ଅପରଞ୍ଚ ଏଲିଯୋ ମୂସାଶ୍ଚ ତେଭ୍ୟୋ ଦର୍ଶନଂ ଦତ୍ତ୍ୱା ଯୀଶୁନା ସହ କଥନଂ କର୍ତ୍ତୁମାରେଭାତେ|
5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Учителю, до́бре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.
ତଦା ପିତରୋ ଯୀଶୁମୱାଦୀତ୍ ହେ ଗୁରୋଽସ୍ମାକମତ୍ର ସ୍ଥିତିରୁତ୍ତମା, ତତଏୱ ୱଯଂ ତ୍ୱତ୍କୃତେ ଏକାଂ ମୂସାକୃତେ ଏକାମ୍ ଏଲିଯକୃତେ ଚୈକାଂ, ଏତାସ୍ତିସ୍ରଃ କୁଟୀ ର୍ନିର୍ମ୍ମାମ|
6 Бо не знав, що́ казати, бо були́ перелякані.
କିନ୍ତୁ ସ ଯଦୁକ୍ତୱାନ୍ ତତ୍ ସ୍ୱଯଂ ନ ବୁବୁଧେ ତତଃ ସର୍ୱ୍ୱେ ବିଭଯାଞ୍ଚକ୍ରୁଃ|
7 Та хмара ось їх заслони́ла, і голос почувся із хмари: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
ଏତର୍ହି ପଯୋଦସ୍ତାନ୍ ଛାଦଯାମାସ, ମମଯାଂ ପ୍ରିଯଃ ପୁତ୍ରଃ କଥାସୁ ତସ୍ୟ ମନାଂସି ନିୱେଶଯତେତି ନଭୋୱାଣୀ ତନ୍ମେଦ୍ୟାନ୍ନିର୍ୟଯୌ|
8 І зараз, звівши очі свої, вони вже ніко́го з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
ଅଥ ହଠାତ୍ତେ ଚତୁର୍ଦିଶୋ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ଯୀଶୁଂ ୱିନା ସ୍ୱୈଃ ସହିତଂ କମପି ନ ଦଦୃଶୁଃ|
9 А коли з гори схо́дили, Він їм наказав, щоб ніко́му того не казали, що́ бачили, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскресне.
ତତଃ ପରଂ ଗିରେରୱରୋହଣକାଲେ ସ ତାନ୍ ଗାଢମ୍ ଦୂତ୍ୟାଦିଦେଶ ଯାୱନ୍ନରସୂନୋଃ ଶ୍ମଶାନାଦୁତ୍ଥାନଂ ନ ଭୱତି, ତାୱତ୍ ଦର୍ଶନସ୍ୟାସ୍ୟ ୱାର୍ତ୍ତା ଯୁଷ୍ମାଭିଃ କସ୍ମୈଚିଦପି ନ ୱକ୍ତୱ୍ୟା|
10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що́ то є: „воскреснути з мертвих“.
ତଦା ଶ୍ମଶାନାଦୁତ୍ଥାନସ୍ୟ କୋଭିପ୍ରାଯ ଇତି ୱିଚାର୍ୟ୍ୟ ତେ ତଦ୍ୱାକ୍ୟଂ ସ୍ୱେଷୁ ଗୋପାଯାଞ୍ଚକ୍ରିରେ|
11 І вони запитали Його та сказали: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?“
ଅଥ ତେ ଯୀଶୁଂ ପପ୍ରଚ୍ଛୁଃ ପ୍ରଥମତ ଏଲିଯେନାଗନ୍ତୱ୍ୟମ୍ ଇତି ୱାକ୍ୟଂ କୁତ ଉପାଧ୍ୟାଯା ଆହୁଃ?
12 А Він відказав їм: „Тож Ілля́, коли при́йде попе́реду, усе приготу́є. Та я́к же про Лю́дського Сина написано, що мусить багато Він ви́терпіти, і буде знева́жений?
ତଦା ସ ପ୍ରତ୍ୟୁୱାଚ, ଏଲିଯଃ ପ୍ରଥମମେତ୍ୟ ସର୍ୱ୍ୱକାର୍ୟ୍ୟାଣି ସାଧଯିଷ୍ୟତି; ନରପୁତ୍ରେ ଚ ଲିପି ର୍ୟଥାସ୍ତେ ତଥୈୱ ସୋପି ବହୁଦୁଃଖଂ ପ୍ରାପ୍ୟାୱଜ୍ଞାସ୍ୟତେ|
13 Але вам кажу́, що й Ілля́ був прийшов, — та зробили йому, що́ тільки хотіли, як про нього написано“.
କିନ୍ତ୍ୱହଂ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ୱଦାମି, ଏଲିଯାର୍ଥେ ଲିପି ର୍ୟଥାସ୍ତେ ତଥୈୱ ସ ଏତ୍ୟ ଯଯୌ, ଲୋକା: ସ୍ୱେଚ୍ଛାନୁରୂପଂ ତମଭିୱ୍ୟୱହରନ୍ତି ସ୍ମ|
14 А коли поверну́лись до учнів, коло них вони вгле́діли бе́зліч наро́ду та книжників, що сперечалися з ними.
ଅନନ୍ତରଂ ସ ଶିଷ୍ୟସମୀପମେତ୍ୟ ତେଷାଂ ଚତୁଃପାର୍ଶ୍ୱେ ତୈଃ ସହ ବହୁଜନାନ୍ ୱିୱଦମାନାନ୍ ଅଧ୍ୟାପକାଂଶ୍ଚ ଦୃଷ୍ଟୱାନ୍;
15 І негайно ввесь на́товп, як побачив Його, сполохну́вся із дива, і назу́стріч побіг, і став вітати Його.
କିନ୍ତୁ ସର୍ୱ୍ୱଲୋକାସ୍ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱୈୱ ଚମତ୍କୃତ୍ୟ ତଦାସନ୍ନଂ ଧାୱନ୍ତସ୍ତଂ ପ୍ରଣେମୁଃ|
16 І запитався Він їх: „Про що спереча́єтесь з ними?“
ତଦା ଯୀଶୁରଧ୍ୟାପକାନପ୍ରାକ୍ଷୀଦ୍ ଏତୈଃ ସହ ଯୂଯଂ କିଂ ୱିୱଦଧ୍ୱେ?
17 І Йому відповів один із на́товпу: „Учителю, привів я до Тебе ось сина свого́, що духа німого він має.
ତତୋ ଲୋକାନାଂ କଶ୍ଚିଦେକଃ ପ୍ରତ୍ୟୱାଦୀତ୍ ହେ ଗୁରୋ ମମ ସୂନୁଂ ମୂକଂ ଭୂତଧୃତଞ୍ଚ ଭୱଦାସନ୍ନମ୍ ଆନଯଂ|
18 А як він де схо́пить його, то о́б землю кидає ним, — і він пі́ну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм у́чням, щоб прогнали його, — та вони не змогли“.
ଯଦାସୌ ଭୂତସ୍ତମାକ୍ରମତେ ତଦୈୱ ପାତସତି ତଥା ସ ଫେଣାଯତେ, ଦନ୍ତୈର୍ଦନ୍ତାନ୍ ଘର୍ଷତି କ୍ଷୀଣୋ ଭୱତି ଚ; ତତୋ ହେତୋସ୍ତଂ ଭୂତଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ ଭୱଚ୍ଛିଷ୍ୟାନ୍ ନିୱେଦିତୱାନ୍ କିନ୍ତୁ ତେ ନ ଶେକୁଃ|
19 А Він їм у відповідь каже: „О, роде невірний, — доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!“
ତଦା ସ ତମୱାଦୀତ୍, ରେ ଅୱିଶ୍ୱାସିନଃ ସନ୍ତାନା ଯୁଷ୍ମାଭିଃ ସହ କତି କାଲାନହଂ ସ୍ଥାସ୍ୟାମି? ଅପରାନ୍ କତି କାଲାନ୍ ୱା ୱ ଆଚାରାନ୍ ସହିଷ୍ୟେ? ତଂ ମଦାସନ୍ନମାନଯତ|
20 І до Нього того привели́. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися пі́ною.
ତତସ୍ତତ୍ସନ୍ନିଧିଂ ସ ଆନୀଯତ କିନ୍ତୁ ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱୈୱ ଭୂତୋ ବାଲକଂ ଧୃତୱାନ୍; ସ ଚ ଭୂମୌ ପତିତ୍ୱା ଫେଣାଯମାନୋ ଲୁଲୋଠ|
21 І Він запитав його ба́тька: „Як давно́ йому сталося це?“Той сказав: „Із дити́нства.
ତଦା ସ ତତ୍ପିତରଂ ପପ୍ରଚ୍ଛ, ଅସ୍ୟେଦୃଶୀ ଦଶା କତି ଦିନାନି ଭୂତା? ତତଃ ସୋୱାଦୀତ୍ ବାଲ୍ୟକାଲାତ୍|
22 І по́часту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!“
ଭୂତୋଯଂ ତଂ ନାଶଯିତୁଂ ବହୁୱାରାନ୍ ୱହ୍ନୌ ଜଲେ ଚ ନ୍ୟକ୍ଷିପତ୍ କିନ୍ତୁ ଯଦି ଭୱାନ କିମପି କର୍ତ୍ତାଂ ଶକ୍ନୋତି ତର୍ହି ଦଯାଂ କୃତ୍ୱାସ୍ମାନ୍ ଉପକରୋତୁ|
23 Ісус же йому відказав: „Щодо того твого „коли можеш“, — то тому́, хто вірує, все можливе!“
ତଦା ଯୀଶୁସ୍ତମୱଦତ୍ ଯଦି ପ୍ରତ୍ୟେତୁଂ ଶକ୍ନୋଷି ତର୍ହି ପ୍ରତ୍ୟଯିନେ ଜନାଯ ସର୍ୱ୍ୱଂ ସାଧ୍ୟମ୍|
24 Зараз ба́тько хлоп'я́ти з слізьми́ закричав і сказав: „Вірую, Господи, — поможи недовірству моє́му!“
ତତସ୍ତତ୍କ୍ଷଣଂ ତଦ୍ବାଲକସ୍ୟ ପିତା ପ୍ରୋଚ୍ଚୈ ରୂୱନ୍ ସାଶ୍ରୁନେତ୍ରଃ ପ୍ରୋୱାଚ, ପ୍ରଭୋ ପ୍ରତ୍ୟେମି ମମାପ୍ରତ୍ୟଯଂ ପ୍ରତିକୁରୁ|
25 А Ісус, як побачив, що на́товп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: „Ду́ше німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!“
ଅଥ ଯୀଶୁ ର୍ଲୋକସଙ୍ଘଂ ଧାୱିତ୍ୱାଯାନ୍ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ତମପୂତଭୂତଂ ତର୍ଜଯିତ୍ୱା ଜଗାଦ, ରେ ବଧିର ମୂକ ଭୂତ ତ୍ୱମେତସ୍ମାଦ୍ ବହିର୍ଭୱ ପୁନଃ କଦାପି ମାଶ୍ରଯୈନଂ ତ୍ୱାମହମ୍ ଇତ୍ୟାଦିଶାମି|
26 І, закричавши та мі́цно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, — аж багато-хто стали казати, що помер він.
ତଦା ସ ଭୂତଶ୍ଚୀତ୍ଶବ୍ଦଂ କୃତ୍ୱା ତମାପୀଡ୍ୟ ବହିର୍ଜଜାମ, ତତୋ ବାଲକୋ ମୃତକଲ୍ପୋ ବଭୂୱ ତସ୍ମାଦଯଂ ମୃତଇତ୍ୟନେକେ କଥଯାମାସୁଃ|
27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, — і той устав.
କିନ୍ତୁ କରଂ ଧୃତ୍ୱା ଯୀଶୁନୋତ୍ଥାପିତଃ ସ ଉତ୍ତସ୍ଥୌ|
28 Коли́ ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самото́ю: „Чому ми́ не могли його вигнати?“
ଅଥ ଯୀଶୌ ଗୃହଂ ପ୍ରୱିଷ୍ଟେ ଶିଷ୍ୟା ଗୁପ୍ତଂ ତଂ ପପ୍ରଚ୍ଛୁଃ, ୱଯମେନଂ ଭୂତଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ କୁତୋ ନ ଶକ୍ତାଃ?
29 А Він їм сказав: „Цей рід не вихо́дить інакше, як тільки від молитви та по́сту“.
ସ ଉୱାଚ, ପ୍ରାର୍ଥନୋପୱାସୌ ୱିନା କେନାପ୍ୟନ୍ୟେନ କର୍ମ୍ମଣା ଭୂତମୀଦୃଶଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ ନ ଶକ୍ୟଂ|
30 І вони вийшли звідти, і прохо́дили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
ଅନନ୍ତରଂ ସ ତତ୍ସ୍ଥାନାଦିତ୍ୱା ଗାଲୀଲ୍ମଧ୍ୟେନ ଯଯୌ, କିନ୍ତୁ ତତ୍ କୋପି ଜାନୀଯାଦିତି ସ ନୈଚ୍ଛତ୍|
31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, — воскресне Він третього дня!“
ଅପରଞ୍ଚ ସ ଶିଷ୍ୟାନୁପଦିଶନ୍ ବଭାଷେ, ନରପୁତ୍ରୋ ନରହସ୍ତେଷୁ ସମର୍ପଯିଷ୍ୟତେ ତେ ଚ ତଂ ହନିଷ୍ୟନ୍ତି ତୈସ୍ତସ୍ମିନ୍ ହତେ ତୃତୀଯଦିନେ ସ ଉତ୍ଥାସ୍ୟତୀତି|
32 Вони ж не зрозуміли цього сло́ва, та боялись Його запитати.
କିନ୍ତୁ ତତ୍କଥାଂ ତେ ନାବୁଧ୍ୟନ୍ତ ପ୍ରଷ୍ଟୁଞ୍ଚ ବିଭ୍ୟଃ|
33 І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“
ଅଥ ଯୀଶୁଃ କଫର୍ନାହୂମ୍ପୁରମାଗତ୍ୟ ମଧ୍ୟେଗୃହଞ୍ଚେତ୍ୟ ତାନପୃଚ୍ଛଦ୍ ୱର୍ତ୍ମମଧ୍ୟେ ଯୂଯମନ୍ୟୋନ୍ୟଂ କିଂ ୱିୱଦଧ୍ୱେ ସ୍ମ?
34 І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.
କିନ୍ତୁ ତେ ନିରୁତ୍ତରାସ୍ତସ୍ଥୁ ର୍ୟସ୍ମାତ୍ତେଷାଂ କୋ ମୁଖ୍ୟ ଇତି ୱର୍ତ୍ମାନି ତେଽନ୍ୟୋନ୍ୟଂ ୱ୍ୟୱଦନ୍ତ|
35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“
ତତଃ ସ ଉପୱିଶ୍ୟ ଦ୍ୱାଦଶଶିଷ୍ୟାନ୍ ଆହୂଯ ବଭାଷେ ଯଃ କଶ୍ଚିତ୍ ମୁଖ୍ୟୋ ଭୱିତୁମିଚ୍ଛତି ସ ସର୍ୱ୍ୱେଭ୍ୟୋ ଗୌଣଃ ସର୍ୱ୍ୱେଷାଂ ସେୱକଶ୍ଚ ଭୱତୁ|
36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
ତଦା ସ ବାଲକମେକଂ ଗୃହୀତ୍ୱା ମଧ୍ୟେ ସମୁପାୱେଶଯତ୍ ତତସ୍ତଂ କ୍ରୋଡେ କୃତ୍ୱା ତାନୱାଦାତ୍
37 „Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“
ଯଃ କଶ୍ଚିଦୀଦୃଶସ୍ୟ କସ୍ୟାପି ବାଲସ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି ସ ମମାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି; ଯଃ କଶ୍ଚିନ୍ମମାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି ସ କେୱଲମ୍ ମମାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି ତନ୍ନ ମତ୍ପ୍ରେରକସ୍ୟାପ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି|
38 Обізвався до нього Іван: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, який з нами не ходить, що виганя́є Ім'я́м Твоїм де́монів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить“.
ଅଥ ଯୋହନ୍ ତମବ୍ରୱୀତ୍ ହେ ଗୁରୋ, ଅସ୍ମାକମନନୁଗାମିନମ୍ ଏକଂ ତ୍ୱାନ୍ନାମ୍ନା ଭୂତାନ୍ ତ୍ୟାଜଯନ୍ତଂ ୱଯଂ ଦୃଷ୍ଟୱନ୍ତଃ, ଅସ୍ମାକମପଶ୍ଚାଦ୍ଗାମିତ୍ୱାଚ୍ଚ ତଂ ନ୍ୟଷେଧାମ|
39 А Ісус відказав: „Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'я́м Моїм чудо зробив би, і зміг би неба́ром лихосло́вити Мене́.
କିନ୍ତୁ ଯୀଶୁରୱଦତ୍ ତଂ ମା ନିଷେଧତ୍, ଯତୋ ଯଃ କଶ୍ଚିନ୍ ମନ୍ନାମ୍ନା ଚିତ୍ରଂ କର୍ମ୍ମ କରୋତି ସ ସହସା ମାଂ ନିନ୍ଦିତୁଂ ନ ଶକ୍ନୋତି|
40 Хто бо не супроти нас, — той за нас!
ତଥା ଯଃ କଶ୍ଚିଦ୍ ଯୁଷ୍ମାକଂ ୱିପକ୍ଷତାଂ ନ କରୋତି ସ ଯୁଷ୍ମାକମେୱ ସପକ୍ଷଃ|
41 І коли хто напо́їть вас ку́хлем води в Ім'я́ Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу́ вам: той не згубить своєї нагоро́ди!
ଯଃ କଶ୍ଚିଦ୍ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ଖ୍ରୀଷ୍ଟଶିଷ୍ୟାନ୍ ଜ୍ଞାତ୍ୱା ମନ୍ନାମ୍ନା କଂସୈକେନ ପାନୀଯଂ ପାତୁଂ ଦଦାତି, ଯୁଷ୍ମାନହଂ ଯଥାର୍ଥଂ ୱଚ୍ମି, ସ ଫଲେନ ୱଞ୍ଚିତୋ ନ ଭୱିଷ୍ୟତି|
42 Хто ж споку́сить одно́го з мали́х цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити, та й кинути в море!
କିନ୍ତୁ ଯଦି କଶ୍ଚିନ୍ ମଯି ୱିଶ୍ୱାସିନାମେଷାଂ କ୍ଷୁଦ୍ରପ୍ରାଣିନାମ୍ ଏକସ୍ୟାପି ୱିଘ୍ନଂ ଜନଯତି, ତର୍ହି ତସ୍ୟୈତତ୍କର୍ମ୍ମ କରଣାତ୍ କଣ୍ଠବଦ୍ଧପେଷଣୀକସ୍ୟ ତସ୍ୟ ସାଗରାଗାଧଜଲ ମଜ୍ଜନଂ ଭଦ୍ରଂ|
43 І коли рука твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя однору́ким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгаси́мого, (Geenna g1067)
ଅତଃ ସ୍ୱକରୋ ଯଦି ତ୍ୱାଂ ବାଧତେ ତର୍ହି ତଂ ଛିନ୍ଧି;
44 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.
ଯସ୍ମାତ୍ ଯତ୍ର କୀଟା ନ ମ୍ରିଯନ୍ତେ ୱହ୍ନିଶ୍ଚ ନ ନିର୍ୱ୍ୱାତି, ତସ୍ମିନ୍ ଅନିର୍ୱ୍ୱାଣାନଲନରକେ କରଦ୍ୱଯୱସ୍ତୱ ଗମନାତ୍ କରହୀନସ୍ୟ ସ୍ୱର୍ଗପ୍ରୱେଶସ୍ତୱ କ୍ଷେମଂ| (Geenna g1067)
45 І коли нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя одноно́гим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, [до огню невгаси́мого], (Geenna g1067)
ଯଦି ତୱ ପାଦୋ ୱିଘ୍ନଂ ଜନଯତି ତର୍ହି ତଂ ଛିନ୍ଧି,
46 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.
ଯତୋ ଯତ୍ର କୀଟା ନ ମ୍ରିଯନ୍ତେ ୱହ୍ନିଶ୍ଚ ନ ନିର୍ୱ୍ୱାତି, ତସ୍ମିନ୍ ଽନିର୍ୱ୍ୱାଣୱହ୍ନୌ ନରକେ ଦ୍ୱିପାଦୱତସ୍ତୱ ନିକ୍ଷେପାତ୍ ପାଦହୀନସ୍ୟ ସ୍ୱର୍ଗପ୍ରୱେଶସ୍ତୱ କ୍ଷେମଂ| (Geenna g1067)
47 І коли твоє око тебе́ спокуша́є, — вибери його: краще тобі одноо́ким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної, (Geenna g1067)
ସ୍ୱନେତ୍ରଂ ଯଦି ତ୍ୱାଂ ବାଧତେ ତର୍ହି ତଦପ୍ୟୁତ୍ପାଟଯ, ଯତୋ ଯତ୍ର କୀଟା ନ ମ୍ରିଯନ୍ତେ ୱହ୍ନିଶ୍ଚ ନ ନିର୍ୱ୍ୱାତି,
48 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“!
ତସ୍ମିନ ଽନିର୍ୱ୍ୱାଣୱହ୍ନୌ ନରକେ ଦ୍ୱିନେତ୍ରସ୍ୟ ତୱ ନିକ୍ଷେପାଦ୍ ଏକନେତ୍ରୱତ ଈଶ୍ୱରରାଜ୍ୟେ ପ୍ରୱେଶସ୍ତୱ କ୍ଷେମଂ| (Geenna g1067)
49 Бо посо́литься кожен огнем, і кожна жертва посо́литься сіллю.
ଯଥା ସର୍ୱ୍ୱୋ ବଲି ର୍ଲୱଣାକ୍ତଃ କ୍ରିଯତେ ତଥା ସର୍ୱ୍ୱୋ ଜନୋ ୱହ୍ନିରୂପେଣ ଲୱଣାକ୍ତଃ କାରିଷ୍ୟତେ|
50 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, — чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!“
ଲୱଣଂ ଭଦ୍ରଂ କିନ୍ତୁ ଯଦି ଲୱଣେ ସ୍ୱାଦୁତା ନ ତିଷ୍ଠତି, ତର୍ହି କଥମ୍ ଆସ୍ୱାଦ୍ୟୁକ୍ତଂ କରିଷ୍ୟଥ? ଯୂଯଂ ଲୱଣଯୁକ୍ତା ଭୱତ ପରସ୍ପରଂ ପ୍ରେମ କୁରୁତ|
