Від Марка 8
1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
Mu mahiku nanso, ai likoli hangi iumbi ikulu, hangi ai agila ni ndya, uYesu akaitanga i amanyisigwa akwe aka atambuila,
2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
Niliaisiiye i umbi ili, alongolekile kutula nu nene ku mahiku ataatu hangi agila indya.
3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
Anga niasapatilye agomoke ku mato ao bila kulya ahumile kusha kisha mukanka munzila ku nzala. Hangi amg'wi ao apumile kuli nangaluu.”
4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
Amanyisigwa akwe akamusukiilya, “Ku ulija pii i mikate a kenela kui kutya i antu awa mu nkika iyi nililekilwe?”
5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
Aka akolya, “mukete mapuli anga na mikate?” Akaligitya, “Mupungati.”
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
Ai ulagiiye i umbi likie pihi. Akahola i mikate mupungati, akamulumba Itunda, nu kumibadulania. Akainkiilya i amanyisigwa akwe amiikie ntongeela ao, ni enso akamiika ntongeela i umbi.
7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
Hangi ai akete ni nsamaki ni niino nsheenyu, ni ze yakilaa kulumba, ai ualagiiye i amanyisigwa akwe a agalanie iti hangi.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
Ai alie nu ku kondaniila. Hangi ai ilingiie i mapuli nai asigile, nkapu ni nkulu mupungati.
9 А їдців було тисяч з чотири!
Ai ahumbee antu magana a nzogu anne. Hangi ai ualekile alongole.
10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
Itungo ai wingie mu mashua ni amanyisigwa akwe, hangi akalongola mu nkika nia ku Dalmanuta.
11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
Uugwa Afarisayo ai apumile kunzi nu kandya kikunguma nu ng'wenso. Ai aloilwe wainkiilye kilingasiilyo kupuma kilunde, ku kumugema.
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
Akasiganiilya ku mukati mu nkolo akwe akaligitya, “Ku niki ulelwa uwu ukuduma kilingasiilyo” Kumutambuila unyenye itai, kutili kilingasiilyo ni kikapumigwa ku ulelwa uwu.”
13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
Uugwa aka aleka, akingila mukati a mashua hangi, akahega kutunga nkika ingiiza.
14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
Itungo nilanso amanyisigwa ai i ilwe kuhola i mikate. Shanga ai akete ni mikate kukila a ipuli ling'wi nai limoli mu mashua.
15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
Ai uahugue nu kuligitya, “Mutule miho nu kisunja ku usasu nua Afarisayo nu usasu nuang'wa Herode.
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
Amanyisigwa akitambulya enso ku enso, “Ingi ku nsoko kiagila i ikate.”
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
uYesu ai ulilingile ili, nu kuatambuila, “Ku niki mukitambuila kutula kuhita kutula ni mikate? Mukili kulinga? Shanga mulingile? I nkolo yanyu yatulaa mpepeele?
18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
Mukete i miho, shanga mukihenga? Mukete akutwi, shanga mukija? Shanga mukimbukiile?
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
Naza nimigalanilye i mikate itaano ku antu magana a nzogu ataano, ai muhoile nkapu inga nai yizue nia mapuli a mikate?” Akasukiilya, “i kumi na ibiili.”
20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
Hangi naza nimigalanilye i mikate mupungati ku antu magana anzogu anne, ai muhoile ikapu inga?”
21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
Akaligitya, “Mupungati.” Aka atambuila, “Mukili kulinga?”
22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
Akapembya ku Bethsaida. Antu awo ai amuletile mupoku hangi akamusinja
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
uYesu amutenie. uYesu akamuamba ku mikono u mupoku uyo, nu kumutonga kunzi a kijiji. Nai wakatya i mati migulya a miho akwe nu kugoola i mikono akwe migulya akwe, ai umukoiye, “Ukihenga kihi?”
24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
Akagoza migulya nu kuligita, “Kihenga antu akigela anga makota akugenda.”
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
Papo akagoola hangi i mikono akwe migulya a miho akwe, muntu uyo akapitya i miho akwe ai wihengile hangi, nu kihenga kila ikintu iziza.
26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
uYesu ai umulekile alongole ki ito hangi akamutambuila, “Uleke kingila mu kisali.”
27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
uYesu ai uhegile ni amanyisigwa akwe kulongola ijiji nia ku Kaiseria a ku Filipi. Waze ukoli mu nzila ai uakoiye i amanyisigwa, Antu akuligitya unene ingi nyenyu?”
28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
Akamusukiilya akaligitya, “Yohana nu ojaa. Auya akuligitya, 'Eliya' ni auya, 'Ung'wi nua anyakidagu.”
29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
Aka akolya, “Kuiti unyenye mukuligitya unene ni nyenyu?” uPetro akamuila, “U ewe ingi Kristo.”
30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
uYesu aka ahugula aleke kumutambuila muntu wihi ku mutula u ng'wenso.
31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
Hangi akandya kuamanyisa nia kina u Ng'wana wang'wa Adamu kusinja wagishe ku makani idu, hangi ukuhitwa nia lukolongo nia kuhani ni akulu, ni amanyi, ni elu a nkolo, hangi ze yakilaa a mahiku ataatu ukiuka.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
Ai uligitilye aya ku kihenga. Uugwa uPetro akamuhola ku mpelo hangi akandya kumupatya
33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
Kuiti uYesu ai upilukile nu kuagoza i amanyisigwa akwe nu kumukenela uPetro nu kuligitya, “Kila ku kituli ni kane Mulugu! Shanga ukee i makani ang'wa Itunda, kwaala makani a antu”
34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
Uugwa akalitanga i umbi ni amanyisigwa akwe palung'wi, nu kuatambuila, “Anga ize ukoli muntu uloilwe kuntyata, nui kungume u mukola, wahole ikota nila mpaga nilakwe wantyate.
35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
Ku nsoko wihi nuloilwe kuluguna u likalo nulakwe ukululimilya, hangi wihi nuika lulimilya u likalo nulakwe ku nsoko ane hangi ku nsoko a nkani ni nziza, ukuluguna.
36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
Ikumuaiilya ntuni u muntu, ku ulija u unkumbigulu wihi, hangi uugwa kulija uula nua likalo nulakwe?
37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
Muntu uhumile kupumya ntuni badala a likalo nulakwe?
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
Wihi nui nihumilwa i minyala ni makani ane mu ulelwa uwu nua ugoolya hangi mu ulelwa nua anya milandu, u Ng'wana wang'wa Adamu ukumuhumilwa i minyala nuikapembya mu utemi nuang'wa Tata nuakwe palung'wi ni a malaika ni elu.
