Від Марка 8
1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
AYI dzine tane o-ochi natlone, kahchu atuli aghahi kiyutsitsi, Jesus yaotatichne tyechi yehti, kahchu toowe yehti,
2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
Satyaghisunni tane natlone, kooh kwa taiti dzinee sihaghahtyih, atuli chu aghahi ghatsitsi ooli.
3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
Achu kootyehaitye tagha kwa tsi yaghatipatooh, woianh oohatootsitassi, natlone tontye tsi otsighatelyu.
4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
Kahchu yaotatichne atetyataih, Tyechi otsi gha tayanooto tine tane otlestyes ihe chode kemweh?
5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
Kahchu Taitya otles tyes ahi yehtilon? kahchu toowe ghati, Taiuchi.
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
Tane tsi tsiwohzon tahtsi tike wozon: ayi ninayatila taiuchi otles tyes, kahchu merci ehti, kahchu yataghiyits, kahchu yaotatichne ghila oochu yaniyuleli; kwa kiyaniyila ine tane gha.
7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
Kahchu akiyehii tahke hluge yaintsutle: kahchu merci ehtilon, kooh ehtii ine gha nichuleli.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
Kahchu eghaghintalon oochu tataghanastolon: kahchu nachatanatyetl neghatila mechacheliih, taiuchi kloke ghaisis tghatatyesmanooh.
9 А їдців було тисяч з чотири!
Kahchu ine eghaghinta, oolita tiko keoneti keoneti ketyi enetyi silon: kahchu achudehalon.
10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
Kwete ela kyiya yaotatichne chu, kahchu yuhchidesha chisinchi Dalmanutha.
11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
Kahchu Phariseene yuhchihatestyetla, kwete kichi sooghatayehch, kiyinkhanata yakachi otsi ehtoole taoontya kiyehti.
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
Kahchu ohtye hoontatachehlon matsinde otsi, toowe ehtie, Yehoo gha ine chi hlioolate kiyinkhanata ehtoole, kwa hli anaghaisii, atuli ehtoole naghachualassi tine maghestyekne.
13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
Kahchu yechudesha, kwete elahkyiya taityechi otsi kahchu yitaityesha.
14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
Mawotintichne iine kiyutoonaghatihlon otlestyes kitoolai, kahchu atuli aghahii elahkye ehlaiti zon otehchi otles tyes aghahilon.
15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
Kahchu yechiwoteh. Tyeke khaghahta mehotles chihutli Phariseene, kahchu mehotles chihutli Herod natunne.
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
Kahchu inchioohwatatyech, kooh atuli otles tyes assii ihe.
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
Jesus atawotihchi, toowe ehti, Yehoo gha inchiootahtyech aoontye atu otles tyes ahi? atu ka atawahtihala, atahtsuk koole? kooka naghadzye natatsutooh sahoohwaoontye?
18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
Naghatai chu ooli, atu ookanahtghaala? naghaji chu ooli, atu atahtsukila? atu chu kyejetahtila?
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
Kooya tseghila tsi hlahcheti otles tyes hlahcho ootatye keoneti keoneti ketyi enetyi, tanetyi kloke ghaisis tadesmanooh nachatanatyetl nita la? Toowe yehti, Keneti onketi matgha.
20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
Kahchu taiuchi aline kootghasitich tikooh keoneti keoneti ketyi enetyi, tanetyi kloke ghaisis tadesmanooh nitalala nachatanatyetli? Toowe yehti, Taiuchi.
21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
Toowehchu yehti, Yehoo gha atu atahtsak aoontye?
22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
Kahchu yuhchityesha Bethsaida tsi; kahchu kiyananihtyi teze mataituehi, kahchu kichiniooghanunisit yakatutihi.
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
Kwa yila inchut ayi teze mataituehi, kahchu nito kwa tsi achuyetehti; kahchu yatai keghizek tsi, kahchu yakahtehtichoo, taoontya yehti ooli ghiila.
24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
Kwa yachi tahyatii, kahchu ehti, Tane ghussi tachin etotyeni.
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
Kahchu yatai katehtich, kahchu yitige ookanahta yehti: kootoo oochu oontyei, kahchu aitye tane oochu ya-iine.
26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
Kahchu yakwa tsi yeteha, toowe yehti ihe, Atu otsitaooya nito kwa, atuline chu tataoonti nito kwa.
27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
Jesus hadesha, yaotatichne chu nito kwa tsi Caesarea Philippi; otsighatelu, Taootya yaotatichne tsi ehtilon kooh yehtiihe, Mea ali saghatya tane?
28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
Kahchu toowela ghati, John tanetukeghinkliti tane ali: ahwole tahkine Elias ghati; kahchu achune atanetaihchi atawotine tane.
29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
Kahchu toowe yehti, Ahwole mea ne ahlaoontye? Kahchu Peter ateyatetla kahchu toowela yehti, Nuni ayi Christ.
30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
Kwa yatati atuli tsi hohohoontye atuneoo.
31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
Kahchu tyi yaotatich, teze chue atghazi ooli kawotoohunne, kahchu yenaooli hoola ale, taneghaotatichi metihi chok yu, adesklesne chu, kahchu tsazughelyu, taiti dzinee kaohtzut ate kahchu tsitike naootezi.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
Kahchu ehtii ayi zake tanenichi. Kahchu Peter nayanaun, kahchu tyi chuhootatyech.
33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
Ahwole natanyesha tsi yaotatichne chu kanehtgha, Peter chuatatichlon, toowe ehti ihe, Satuchi otsidiya nuni atsinde metselihi: atu indi natih Nagha Tgha tsi tatyesuttih, yaghi zon ooli tane tsi tatyesuttih.
34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
Kootoo tane tsi tyechi ehti yaotatichne chu toowe yehti, Ooline sakehtayeh ati, inkai oochit atu tuti ninayatooalli matsookhatayaghi, kahchu nakehtuyesi.
35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
Ayih sye nayaghoohtalon kyehghata kehe, tghayatualassi; ayi tayadesooatai kyehghata kehe suni tsi kahchu otich oochu chu, ayi nayahoohtezi.
36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
Yechiha yatsi ewoyuesiha tane, tike okehe ootanatsut ateoo, tatsinde tghayaghatyeshai ate?
37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
Ooli sitah tyesooite taghatai tah?
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
Ooline siooyale tane zake chu chode soochaghachatai chu kyidyetseli chu tanegha; ayilon atane tane chue yaooyaooli, kootoo yuhchininiye ate kochi soochunetyi Matgha keotichne oochune chu.
