Від Марка 7
1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,
Afarisayo ni ang'wi a amanyi naza atulaa apembeeye ku Yerusalemu ai ilingiie kumupilima ung'wenso.
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.
Hangi ai ihengile kina amanyisigwa ang'wi ao akulya u mukate ku mikono mishapu; naiza shanga ikalaigwe,
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
(ku Afarisayo ni Ayahudi ihi shanga iliza kupikiila akalaye i mikono ao iziza; a ambiiye ulogo nula anyampala. Matungo
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.
i Afarisayo niagomokile kupuma kianza ki isoko, shanga ilizaa kupikiila oge hanza. Hangi akoli malagiilyo maulya naza akumatyata lukulu, anga itule ingi palung'wi nu koja i ikombe, masupulia, iseme nia shaba, ga ni matuntu ni itumila itungo nila ndya, )
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“
Afarisayo ni amanyi ai amukoiye uYesu, “Ku niki amanyisigwa ako shanga ikii kuniganiila nu logo nula anyampala, ku iti akulya umukate shanga ize akalae i mikono?”
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
Kuiti nuanso aka atambuila, “uIsaya ai ulotile iza kutula u nyenye adosi, ai ukilisilye, 'Antu awa akunkulya ku milomo ao, kuiti i nkolo niao ikoli kuli nu nene.
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
Akunintumila ikumbiko ni gila anga ndogoelyo, azemanyisa malagiilyo a ana adamu anga ulekeelya nuao,'
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.
Malilekaa ilagiilyo nilang'wa Itunda maluambaa ku upepeele u logo nula ana adamu.”
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.
Hangi akaligitya kitalao, “Malihitaa ilagiilyo nilang'wa Itunda ku utontu iti kina mu luike u logo nulanyu!
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.
Ku nsoko uMusa ai uligitilye, 'mukulye u tata nuako nu ia nuako,' 'nu ng'wenso nuiligitya u ubi migulya ang'wa tata nuakwe nu nyinya nuakwe kulu kuulu ukusha,'
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,
Kuiti mukuligitya, 'Anga ize u muntu waligitye kung'wa tata nuakwe ang'wi nyinya, 'Uaiilya wihi naza mukusingiilya kupuma kitalane ingi itulyo nila Itekeelo,” (nanso ingi kulunga kina, ipumiigwe kung'wa Itunda')
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
iti gwa shanga imugombilye kituma lihi ku nsoko ia tata ang'wi a nyinya akwe.
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.
Mukulizipya ilagiilyo nilang'wa Itunda ku nakanda ku kuleta u logo nulanyu. Ni makani idu a kinya iti ni mukituma.”
14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
Ai uitangile i anyianza hangi nu kuatambuila, “Muntegeelye u nene, unyenye mihi, hangi muninge.
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.
Kutili kihi kupuma kunzi a muntu naiza kahumaa kumushapula u muntu ni kingiila kung'waakwe. Ila ingi iko ni kimupumaa u muntu kiko ni kimushapulaa.
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
(Komaniilya; u lukiili ulu. “anga ize u muntu wihi ukete i akutwi akija, u ije” umutili mu mbugulu nia kali.)
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.
uYesu nai wakaaleka i anyianza nu kingila mi ito, amanyisigwa niakwe akamukolya kutula i mpyani nanso.
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?
uYesu akaligitya, “Nu nyenye ga mukili ku ninga? Shanga mihengile kina kihi ni kimingiila u muntu shanga kihumile kumushapula,
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.
ku nsoko shanga kihumile kulongola mu nkolo akwe, kuiti kikingila mu nda akwe hangi kikukila kulongola ku shoo.” ku lugano ulu uYesu ai uizipilye i ndya yihi kutula nzelu.
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.
Ai uligitilye, “Ingi iko naiza kikumupuma u muntu kiko ni kimushapulaa.
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,
Ku nsoko kipuma mukati a muntu, kunzi a nkolo, ipuma masigo ni mabibi, ugoolya, wii, ubulagi,
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.
usambo, nsula ni mbibi, ubibi, ukongelani, kigoolya, wilu, ukunki, wiketi, upungu.
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“
U ubi uwu wihi wipuma mukati, kiko iko ni kimushapula u muntu.”
24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
Ai u ukile kupuma pang'wanso nu kuhega kulongola mu mukoa nua Tiro ni Sidoni. Ai wingie mukati hangi shanga ai uloilwe muntu wihi walinge kina ukoli papo, kuiti shanga ai ihumikile ku mupiha.
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
Kuiti kupumpugiilya musungu, naiza u ng'wana nuakwe muniino ai ukete hing'wi, ai wigulye i nkani niakwe, akiza, hangi akagwa mu migulu akwe.
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.
uMusungu nuanso ai watulaa Muyunani, nua ndugu a Kifoeniki. Ai umusingilye nuanso amuzunse u hing'wi kupuma ku munaanso nuakwe.
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“
uYesu akamuila u musungu, “Aleke i ang'yinya alisigwe hanza, kunsoko shanga izipie ku uhola u mukate nua ana nu kuigumila i mbwa”
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.
Kuiti u musunu akamusukiilya nu kuligitya, “Iti gwa Mukulu, ga ni mbwa pihi a meza iliza i ipoli nia ndya nia ana.”
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“
Akamuila, “Ku nsoko waligitya iti, ukoli ilyuuku kulongola. uHing'wi wamupumaa u munanso nuako.”
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
uMusungu ai ugomokile ki ito nilakwe hangi akahanga u munanso nuakwe ulae mu ulili, nu hing'wi ai watulaa wamupumaa.
31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.
uYesu ai upumile hangi kunzi a mukoa nua Tiro nu kukila ku Sidoni kutunga u Luzi nula Galilaya kupikiila nkika a Dikapolisi.
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
Akamuleta hangi muntu nai watuile gulu hangi ai watulaa shanga uhumile kuligitya iziza, ai amusingilye uYesu waike i mikono migulya akwe.
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.
Ai umupumilye kunzi a milundo ku kinkunku, hangi akaika i ng'yanza niakwe mu akutwi akwe, hangi ze yakila kutya i mati, ai utenilye u lulimi nulakwe.
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“
Ai ugozile migulya mi lunde, akahupa nu kumuila, Efata,” nanso ingi kuligitya, “luguka!”
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!
Ni itungo lilo liilo akutwi akaluguka, hangi nai katulaa kimugiiye u lulimi kikabipigwa hangi akahuma kuligitya iziza.
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.
Hangi ai ulagiiye aleke kumuila muntu wihi. Kuiti kupikiila nai ualagiiye, uu nai atanantilye i nkani nianso ku widu.
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“
Kulu kuulu ai akuiwe, nu kuligitya, “Witumile kila i kintu iziza. Waazipya ga nia gulu kija nia kimumi kuligitya.”
