< Від Марка 7 >
1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,
Now the Pharisees and some of the scribes who had come from Jerusalem were gathered around Jesus.
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.
When they saw some of his disciples eating bread with hands that were defiled (that is, unwashed), they criticized them.
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
(For none of the Pharisees or Jews eat unless they wash their hands properly, holding to the tradition of the elders.
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.
And when they come from the marketplace, they do not eat unless they have washed. There are also many other traditions they observe, such as the washing of cups, pots, copper vessels, and dining couches.)
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“
Now the Pharisees and the scribes asked Jesus, “Why do yoʋr disciples not walk according to the tradition of the elders, but eat bread with unwashed hands?”
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
He answered them, “Isaiah prophesied rightly about you hypocrites, as it is written, ‘This people honors me with their lips, but their heart is far from me.
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
They worship me in vain, teaching as doctrines the commandments of men.’
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.
For you have neglected the commandment of God and are holding to the tradition of men, such as various washings of pots and cups. And you do many other similar things such as these.”
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.
Then he said to them, “You have a fine way of setting aside the commandment of God so that you may keep your tradition!
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.
For Moses said, ‘Honor yoʋr father and yoʋr mother,’ and, ‘Whoever speaks evil of his father or mother must surely die.’
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,
But you teach that it is acceptable for a man to say to his father or mother, ‘Whatever benefit yoʋ might have received from me is Corban’” (that is, a gift devoted to God).
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
“In this way you no longer permit him to do anything for his father or his mother,
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.
thus nullifying the word of God by your tradition that you have handed down. And you do many similar things such as these.”
14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
Then Jesus called over the entire crowd and said to them, “Listen to me, all of you, and understand:
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.
There is nothing outside of a person that can defile him by going into him, but the things that come out of a person are what defile him.
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
If anyone has ears to hear, let him hear.”
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.
After Jesus had left the crowd and gone into a house, his disciples asked him about the parable.
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?
He said to them, “So are you also without understanding? Do you not understand that whatever goes into a person from the outside cannot defile him?
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.
For it does not go into his heart but into his stomach; then it goes out into the latrine, thus purifying all foods.”
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.
He also said, “It is what comes out of a person that defiles a person.
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,
For from within, from the hearts of men, come evil thoughts, adultery, fornication, murder,
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.
theft, covetousness, wickedness, deceit, sensuality, envy, slander, pride, and foolishness.
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“
All these evil things come from within and defile a person.”
24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
Then Jesus rose from there and went away to the region of Tyre and Sidon. He went into a house and did not want anyone to know it, yet he could not escape notice.
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
For a woman whose little daughter had an unclean spirit heard about him and came and fell at his feet.
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.
(This woman was a Greek, a Syrophoenician by birth.) She asked Jesus to cast the demon out of her daughter.
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“
But Jesus said to her, “Let the children first be filled, for it is not good to take the children's bread and throw it to the dogs.”
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.
She answered him, “Yes, Lord, yet even the dogs under the table eat the children's crumbs.”
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“
Then he said to her, “Because of this reply, yoʋ may go; the demon has come out of yoʋr daughter.”
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
And when she went to her house, she found the demon gone and her daughter lying in bed.
31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.
Then Jesus came back from the region of Tyre and Sidon and went to the Sea of Galilee, within the region of the Decapolis.
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
Some people brought to him a deaf man who had a speech impediment, and they begged him to lay his hand on the man.
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.
So Jesus took him aside privately, away from the crowd. Then he put his fingers into the man's ears, spit, and touched the man's tongue.
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“
And looking up to heaven, he sighed and said to him, “Ephphatha” (that is, “Be opened”).
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!
Immediately the man's ears were opened, the impediment of his tongue was removed, and he began speaking clearly.
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.
Then Jesus ordered them not to tell anyone. But as much as he ordered them not to do so, they proclaimed it all the more.
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“
And they were completely astonished, saying, “He has done all things well. He even makes the deaf hear and the mute speak.”