Від Марка 7
1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,
One day the Pharisees came to him in a body with some Scribes who had come from Jerusalem.
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.
They had noticed that some of his disciples were eating with "common," that is to say, unwashed hands.
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
For the Pharisees and all of the Jews do not eat until they have ceremoniously washed their hands in obedience to the tradition of the elders;
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.
and when they come from the market-place they do not eat without bathing first. and they have many other customs which they have received and observe, such as the washing of cups and jugs and copper pans.
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“
So the Pharisees and Scribes asked him. "Why do your disciples not follow the traditions of the elders? Why do they eat with ‘common’ unwashed hands?"
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
"Well did Isaiah prophesy of you, hypocrites," he answered. "As it is written, "This people honor me with their lips, While their hearts are far from me;
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
But in vain do they worship me, For their teaching is only human precepts.
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.
"You neglect the commandment of God, and hold fast the traditions of men."
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.
"It is praiseworthy, is it," he exclaimed, "to reject the command of God that you may keep your tradition!
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.
For although Moses said, Honor your father and mother, and Let him who curses father or mother suffer death,
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,
you say that if a man tells his father or mother, ‘This money which otherwise you would have received from me, is Korban’ (that is, a thing devoted to God),
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
you exempt him from doing any service for his father or mother.
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.
Thus by your tradition which you have handed down you set at naught the word of God; and you do many other things like that."
14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
Then again he called the crowd to him and said.
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.
"Listen to me, all of you, and understand; there is nothing outside a man which by entering in can defile him; but it is what comes from him that defiled him."
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.
After he had left the crowd and gone indoors his disciples began asking him about the parable.
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?
"Are even you without understanding?" he said. "Do you not perceive that nothing whatever from without can defile a man by entering him,
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.
because it does not go into his heart, but into his belly, and passes away, ejected from him?" By these words he pronounced all foods clean.
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.
"What comes out of a man," he continued, "is what defiles him.
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,
From within, from the heart of man, proceed evil purposes -
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.
fornication, theft, murder, adultery, greed, malice, deceit, wantonness, envy, slander, arrogance, reckless folly -
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“
all these wicked things issue from within and defile a man."
24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
After he rose and left that place, he went away into the region of Tyre and Sidon. Here he went into a house and wished no one to know it but he could not be hid.
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
Forthwith a woman whose little daughter was possessed by an unclean spirit, heard of him, and came and fell at his feet
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.
(the woman was a Greek, a Syro-phoenician by race), and again and again she begged him to cast the demon out of her daughter.
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“
"Let the children be filled first," he said to her. "It is unseemly to take the children’s bread and throw it to the dogs."
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.
"True, Master," she answered, "but the dogs under the table do pick up the children’s crumbs."
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“
"For that saying of yours, go home," he replied; "the demon has departed from your daughter."
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
So she went home, and found the child lying in her bed and the demon departed.
31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.
Again he left the region of Tyre, and passed through Sidon to the Sea of Galilee, crossing the District of the Ten Towns.
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
And they brought to him a deaf man who stammered, and begged him to lay his hands upon him.
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.
So Jesus took him aside from the crowd, by himself, and put his finger in the man’s ears, and moistened his tongue with saliva;
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“
then looking up to heaven with a sigh, he said to him, "Ephphatha!" (that is, "Be opened.")
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!
And his ears were opened and the bond of his tongue was loosened, and he spoke plainly.
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.
Then Jesus charged them not to tell any one, but the more he charged them, the more they published it;
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“
and people were amazed beyond measure saying. "How successfully he does things! Even the deaf he makes to hear, and the dumb to speak."
