Від Марка 6
1 І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї ба́тьківщини, а за Ним ішли учні Його.
Chuin chua kon chun Yeshua ache doh'in, achenna Nazareth lama aseijuite toh ache tan ahi.
2 Як настала ж субота, Він навчати почав у синаго́зі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: „Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що да́на Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
Cholngahni ahung hi phat in Judah ho kikhopna in'ah thu ahil pan in, chuin athu hil chu mi tamtah ajaho chun kidang asa uvin, “Hichepa hin hoiya kon'a chihna le thibol theina hi chengpi hi akilah ahitadem?” atiuvin ahi.
3 Хіба ж Він не те́сля, син Маріїн, брат же Якову, і Йо́сипу, і Юді та Си́монові? А се́стри Його хіба тут не між нами?“І вони спокуша́лися Ним.
Chuin nuisat toh atho uvin, “Ama hi thingthem bol maimai, Mary chapa, chule James, Joseph (Joses), Juda le Simon sopipa ahibouve. Chule asopi numei ho jong ilah uva acheng uve,” atiuvin ahi. Amaho chu alung-u adong in ahivang in atahsan nom pouvin ahi.
4 А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм“.
Chuin Yeshuan adonbut in ajah uva, “Themgao chu ama achenna gamsung le ainkote lah chule ama insung tailouvin mun dang jousea jabolna achang jin ahi,” ati.
5 І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.
Chukoma miten atahsan lou jeh'un ana damlou phabep khat chunga, akhut angapma adamsah tailou chun thil kidang ima abol thei tapoi.
6 І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по се́лах навкру́г та навчав.
Atahsan lou dan'u chu adatmo lheh jeng e. Chuin kho anai dunga achelen thu ahil-le tai.
7 І, закликавши Дванадцятьо́х, зачав їх по двох посилати, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами.
Chuin aseijui somleni ho chu akouvin, lhagaoboh chunga thaneina apen, chujouvin mi ni-nin asoldoh tai.
8 І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім па́лиці тільки самої: ні то́рби, ні хліба, ані мідякі́в у свій че́рес,
Chule ajin nauva tenggol tailou ima dang, changlhah jong, sakhao jong, dangka dip sunga sum them jong—aken louhel diuvin thu apei.
9 а ходити в санда́лях, „і двох убрань не носити“.
Kengchot vang akise uva, sangkhol thoni vang aki ahlou diuvin aseipeh in ahi.
10 І промовив до них: „Коли ви де вві́йдете в дім, залиша́йтеся там, аж поки не вийдете звідти.
“Hoikom hijongle nachena chan uva, nalhun lhunnau in'a chun, khosung na potdoh kahse uvin umun.
11 А як місто яке вас не при́йме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на сві́дчення супроти них. Поправді кажу́ вам, — легше бу́де Содо́му й Гомо́ррі дня судного, аніж місту тому́!“
Ahinlah koi kho hileh nahin lhunsah lou uleh, nathu seiyu ngailou khomite nadalhah tenguleh, dalhah ahitauve ti ahettohsah nan nakeng phang uva agam leivui chu thinglha uvin,” tin thu apei.
12 І вийшли вони, і проповідували, щоб ка́ялися.
Chuti chun akipatdoh un, mihemten lunghei ding ahi ti chu ahil lhangle uvin,
13 І багато виго́нили де́монів, і оливою хворих багато нама́щували — і вздоровляли.
Thilha tamtah jong anodoh'un, ana damlou tamtah jong thao anu uvin aboldam un ahi.
14 І прочув про Ісуса цар І́род, — бо ім'я́ Його стало зага́льно відо́ме, — і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому тво́ряться чу́да від нього.
Yeshua min gamtina akithan tah jeh chun, Leng Herod Antipas in hiti thu chu ajatan, mi phabep in, “Ama hi John Baptist athia kon'a thoudoh kit hinte. Hijeh'a chu thil kidang boltheina anei ahi,” tin aseiji uve.
15 Інші впевня́ли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
Loikhat in, “Themgao Elijah ahi,” atiuvin, loikhat kit chun, “Malai themgao minthang ho banga themgao khat ahi,” atiuve.
16 А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“
Herod'in Yeshua chung thu ajah phat in, “Alu katansa John chu athia kon'a hung thoukit hinante,” ati.
17 Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.
Ijeh-inem itileh Herod in anaopa Philip jinu Herodias chu aki chenpi ahin, amanu jal'a chu ama tah'in mi asola John chu amatsah a, akan'a songkula akhum ahi.
18 Бо Іван казав Іродові: „Не годи́ться тобі мати за дружину жінку брата свого!“
John chun Herod jah a, “Nasopi ji jia naneiya naki chenpi hi dan ngai ahipoi,” anatin ahi.
19 А Іродія́да лю́тилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
Hiche jeh'a chu Herodias chun ama chu hahot in ahot in, tha ding in atup in, ahivanginla Herod phalna louvin abol theipon ahi.
20 Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бенте́жився, але слухав його залюбки́.
Ijeh-inem itileh Herod chun John chu michon phatah le mithengtah ahi ti chu ahet jeh'in ajabolin, chuleh avesuiyin ahi. Herod'in John ahoulimpi teng ahimo ji lheh in, ahijeng vang'in, athusei angainom kit jin ahi.
21 Та настав день догі́дний, коли дня наро́дження Ірод справляв був бенке́та вельмо́жам своїм, і тисячникам, і галілейській старши́ні,
Hinlah Herodias in phat gomkom anga jing chu Herod pen nikho chun ahung lhung tai. Chuche nikhoa chun gamvaipo natong alen alal ho, galsat-thalchoi lamkai ho chule Galilee gam'a milun ho chengse vahnan golvah abolin ahi.
22 і коли прийшла дочка́ тієї Іродіяди, і танцювала, і сподо́балася Іродові та присутнім із ним при столі, — тоді цар промовив до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, — і дам я тобі!“
Hiachun achanu chu ahung lut in, alam in ahileh leng Herod le atou khompi chengse chu alung lhaisah sohtan, chuphat'in lengpan nungahnu jah achun, “Nagot chan thum'in, keiman peng kate,”
23 І поклявся він їй: „Чого тільки від ме́не попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого́!“
“Nathum chan chu kapeh ding ahi, ka lenggam akeh khat geiya jong kapeh thei nahi,” atitai.
24 Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“А та відказала: „Голови Івана Христителя“.
Chuin amanu apotdoh in, anu komah, “Ipi kathum ding ham?” tia agadoh leh, anun, “John Baptist luchang thum in,” ahin titai.
25 І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“
Chuphat'in amanu kintah'in lengpa hengah ahung loiyin, “John Baptist luchang tutah in konglheng khat'in neipe lechun kati penne,” tin athumtai.
26 І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.
Chuin lengpa alunggim lheh jeng tan, ahivanginla mi masanga athutep le akihahselna chule a-ankong umpiho jal chun, amanu thil thum chu nahsahmon akoithei tapoi.
27 І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.
Hijeh chun asolchah hemchoi ho khat chu John lu gala ding in asoltan, ama achen songkul sungah alu agatang dentai.
28 І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його го́лову на полу́мискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало́ її своїй матері.
Chuin alu chu kong khat'in ahin domin nungahnu chu apen, aman anu aga petai.
29 А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гро́бу поклали його.
Chuin aseijuiten ajah phat'un ahung un along chu ahung lauvin lhan'ah avui tauve.
30 І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.
Chuin solchah hochu anatoh nauva kon in Yeshua henga ahung kile uvin, akiman chah dan'u le athuhil danho uchu aseiyun ahi.
31 І сказав Він до них: „Ідіть осібно самі до безлю́дного місця, та трохи спочиньте“. Бо багато народу прихо́дило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
Chuin Yeshuan ajah uva, “Hung un, munthip'ah chomkhat gakichol ute,” ati. Ijeh-inem itileh ahungle achele mi atam behseh jeng in, an jeng jong ne manlou ahi tauve.
32 І відпливли́ вони чо́вном окремо до місця безлю́дного.
Hiti chun amaho munthip lam jonin kong in akitolphei tauvin ahi.
33 І побачили їх, коли пли́нули, і багато-хто їх розпізнали. І пі́шки побігли туди з усіх міст, та й їх ви́передили.
Hinlah mi tamtah'in hitia akitoldoh uchu anamu uvin, hichun khopi mun chomchoma kon in mi tamtah chu twipang achun anache pheiyun, agal langa chun analhung masakit tauvin ahi.
34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.
Kong sunga kon Yeshuan kal ahin sedoh leh hitia mi honpi anaum chu Yeshuan amun, achingbei kelngoi hontoh abah jeh uchun alung asen, hichun amaho chu thil tampi ahil in ahi.
35 І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „ Це місце безлю́дне, а година вже пізня.
Nilhah lam'in aseijuite ahung un ahenga, “Hikom hi gamthip ahin, phat hila agei lheh tan,
36 Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.
mi honpi hi ikimvel uva loujao le khosung hoa acheuva neh ding imathem aga kichoh diuvin soldoh tan,” atiuvin ahi.
37 А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“
Hichun Yeshuan adonbut in, “Nanghon aneh diu peuvin,” ati leh, “Ipi-em kapeh diu? Mi hijatpi vahna ding vang chu sum tampi kakilona diuvin lha tampi lut inte!” tin ahin donbut uve.
38 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.
Chuin Yeshuan, “Changlhah pheng ijat naneiyum? Gave temun,” atin, hichun agave uvin, “Changlhah pheng nga toh ngani aum e,” atiuvin ahi.
39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.
Chuin mi honpi chu aboncha uvin hamhing eng lah-a chu ahon hon'a atousah diuvin aseijuite athu hil tan.
40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.
Chuin amaho agol golin—ja khat cheng, som nga cheng in atou tauvin ahi.
41 І Він узяв п'ять хлібів та дві риби, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві риби на всіх поділив.
Yeshuan changlhah pheng nga toh nga ni chu alan, vanlam aven, phatthei aboh-in changlhah chu ahehbal bal in, a anguvah luipeh ding in aseijuite apen, nga ni jong chu ahoppeh soh keiyin ahi.
42 І всі їли й наїлися!
Hichu amahon aneuvin, abonun aneva sohkei tauve.
43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
Akivahva jouvun changlhah le nga aval chengse paipeh somleni aloh dimun ahi.
44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
Mi honpi kivahva chu numei le chapang ho sim louvin pasal cheh mi sang nga alhing in ahi.
45 І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.
Chuin Yeshuan mi honpi chu alhadoh jinglai chun aseijuite chu, gal langkhat lama Bethsaida anagalkai masa ding in konga chun alutsah in asoltan ahi.
46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.
Abonuva alhahdoh soh phat in, tao ding in mol chunga akal toutai.
47 А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.
Jansot lamin aseijuite chu dil lailunga kong chunga aumun, Ama achangin tolgo chunga aum den e.
48 Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.
Chuin amaho dil chunga konga akitol uva, hui le twi nong in anuh uva alungdon uchu amun, khovah ding kon lamin akeng in dil chunga lam ahinjot in, amaho chu khel ding agon ahi.
49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,
Ahin amahon dil chunga kenga lam ahin jot amu phat'un thilha hinte atiuvin, a aosot jeng un ahi.
50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“
Aboncha uva Amachu amu sohkeiyu ahin, atija lheh jeng un, ahivang in Aman amaho chu ahin houpaiyin ajah uva, “Ki chahih'un, hangsan uvin, keima hichea kaum nai,” ati.
51 І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,
Chuin kong chunga chun akaldoh in, hui jong athip jengtai. Amaho chu alungdong lheh jengui.
52 бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.
Ajehchu changlhah kidang thudol jong chu hephatalou ahitauve. Alungtah behseh nalam uva chuti ahi.
53 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.
Chuin agalkaiyun Gennesaret gamsung alhung un, kong chu twipam chin'ah anga tauve.
54 І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,
Chuin konga konin apotdoh doh un, miho chun anahepai tauvin ahi.
55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.
Agamsung uva alhai kimvel leuvin, chuah aume ti ahetna chanuvin ana damlou ho chu alupna pheh pumin ahinpu uvin ahi.
56 І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!
Achena chan khoneo, khopi chule loujao gamkochong alutna chan'ah adamlouho chu japi kititna kailhang mun'ah alupsah un, apon mongkaibeh atham dingun ahenga ataovun ahi. Hichun athamkha chan chu adam jeng un ahi.
