Від Марка 5
1 І на другий бік моря вони прибули́, до землі Гадари́нської.
| اَتھَ تُو سِنْدھُپارَں گَتْوا گِدیرِییَپْرَدیشَ اُپَتَسْتھُح۔ |
2 І як вийшов Він із чо́вна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних пече́р, що мав духа нечистого.
| نَوکاتو نِرْگَتَماتْرادْ اَپَوِتْرَبھُوتَگْرَسْتَ ایکَح شْمَشانادیتْیَ تَں ساکْشاچْ چَکارَ۔ |
3 Він ме́шкання мав у гроба́х, і ніхто й ланцюга́ми зв'язати не міг його,
| سَ شْمَشانےواتْسِیتْ کوپِ تَں شرِنْکھَلینَ بَدْوّا سْتھاپَیِتُں ناشَکْنوتْ۔ |
4 бо часто кайда́нами та ланцюга́ми в'язали його, але він розривав ланцюги́ та кайда́ни торо́щив, — і ніхто не міг угамува́ти його.
| جَنَیرْوارَں نِگَڈَیح شرِنْکھَلَیشْچَ سَ بَدّھوپِ شرِنْکھَلانْیاکرِشْیَ موچِتَوانْ نِگَڈانِ چَ بھَںکْتْوا کھَنْڈَں کھَنْڈَں کرِتَوانْ کوپِ تَں وَشِیکَرْتُّں نَ شَشَکَ۔ |
5 І він повсякча́с перебува́в день і ніч у гроба́х та в гора́х, — і кричав, і бився об камі́ння.
| دِوانِشَں سَدا پَرْوَّتَں شْمَشانَنْچَ بھْرَمِتْوا چِیتْشَبْدَں کرِتَوانْ گْراوَبھِشْچَ سْوَیَں سْوَں کرِتَوانْ۔ |
6 А коли він Ісуса побачив здале́ка, то прибіг, і вклонився Йому,
| سَ یِیشُں دُوراتْ پَشْیَنّیوَ دھاوَنْ تَں پْرَنَنامَ اُچَیرُوَںشْچوواچَ، |
7 і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“
| ہے سَرْوّوپَرِسْتھیشْوَرَپُتْرَ یِیشو بھَوَتا سَہَ مے کَح سَمْبَنْدھَح؟ اَہَں تْوامِیشْوَرینَ شاپَیے ماں ما یاتَیَ۔ |
8 Бо сказав Він йому: „Вийди, ду́ше нечистий, із люди́ни!“
| یَتو یِیشُسْتَں کَتھِتَوانْ رے اَپَوِتْرَبھُوتَ، اَسْمانَّرادْ بَہِرْنِرْگَچّھَ۔ |
9 І запитав Він його: „Як тобі на ім'я́?“А той відповів: „Леґіо́н мені йме́ння — багато бо нас“.
| اَتھَ سَ تَں پرِشْٹَوانْ کِنْتے نامَ؟ تینَ پْرَتْیُکْتَں وَیَمَنیکے سْمَسْتَتوسْمَنّامَ باہِنِی۔ |
10 І він Його ду́же просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
| تَتوسْمانْ دیشانَّ پْریشَییتِ تے تَں پْرارْتھَیَنْتَ۔ |
11 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й.
| تَدانِیں پَرْوَّتَں نِکَشا برِہَنْ وَراہَوْرَجَشْچَرَنّاسِیتْ۔ |
12 І просилися де́мони, кажучи: „Пошли нас у свине́й, щоб у них ми ввійшли“.
| تَسْمادْ بھُوتا وِنَیینَ جَگَدُح، اَمُں وَراہَوْرَجَمْ آشْرَیِتُمْ اَسْمانْ پْرَہِنُ۔ |
13 І дозволив Він їм. І повихо́дили духи нечисті, і в свиней увійшли́. І гурт кинувся з кручі до моря, — а було зо дві тисячі їх — і вони потопилися в морі.
| یِیشُنانُجْناتاسْتےپَوِتْرَبھُوتا بَہِرْنِرْیایَ وَراہَوْرَجَں پْراوِشَنْ تَتَح سَرْوّے وَراہا وَسْتُتَسْتُ پْرایودْوِسَہَسْرَسَںنْکھْیَکاح کَٹَکینَ مَہاجَوادْ دھاوَنْتَح سِنْدھَو پْرانانْ جَہُح۔ |
14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повихо́дили люди побачити, що́ сталось.
| تَسْمادْ وَراہَپالَکاح پَلایَماناح پُرے گْرامے چَ تَدْوارْتَّں کَتھَیانْچَکْرُح۔ تَدا لوکا گھَٹِتَں تَتْکارْیَّں دْرَشْٹُں بَہِرْجَگْمُح |
15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіо́на, убра́ний сидів, і при умі, — і полякались вони.
| یِیشوح سَنِّدھِں گَتْوا تَں بھُوتَگْرَسْتَمْ اَرْتھادْ باہِنِیبھُوتَگْرَسْتَں نَرَں سَوَسْتْرَں سَچیتَنَں سَمُپَوِشْٹَنْچَ درِشْٹْوا بِبھْیُح۔ |
16 Самови́дці ж їм розповіли́, що́ сталося з тим біснуватим, також про свиней.
| تَتو درِشْٹَتَتْکارْیَّلوکاسْتَسْیَ بھُوتَگْرَسْتَنَرَسْیَ وَراہَوْرَجَسْیاپِ تاں دھَٹَناں وَرْنَیاماسُح۔ |
17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю.
| تَتَسْتے سْوَسِیماتو بَہِرْگَنْتُں یِیشُں وِنیتُماریبھِرے۔ |
18 А як Він сів до чо́вна, то біснуватий став просити Його, щоб залиши́тися з Ним.
| اَتھَ تَسْیَ نَوکاروہَنَکالے سَ بھُوتَمُکْتو نا یِیشُنا سَہَ سْتھاتُں پْرارْتھَیَتے؛ |
19 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: „Іди до дому свого, до своїх, і їм розпові́ж, які речі великі Госпо́дь учинив тобі, і як змилувався над тобою!“
| کِنْتُ سَ تَمَنَنُمَتْیَ کَتھِتَوانْ تْوَں نِجاتْمِییاناں سَمِیپَں گرِہَنْچَ گَچّھَ پْرَبھُسْتْوَیِ کرِپاں کرِتْوا یانِ کَرْمّانِ کرِتَوانْ تانِ تانْ جْناپَیَ۔ |
20 І пішов він та в Десятимісті зачав пропові́дувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
| اَتَح سَ پْرَسْتھایَ یِیشُنا کرِتَں تَتْسَرْوّاشْچَرْیَّں کَرْمَّ دِکاپَلِدیشے پْرَچارَیِتُں پْرارَبْدھَوانْ تَتَح سَرْوّے لوکا آشْچَرْیَّں مینِرے۔ |
21 І коли переплив Ісус чо́вном на то́й бік ізнов, то до Нього зібралось багато наро́ду. І був Він над морем.
| اَنَنْتَرَں یِیشَو ناوا پُنَرَنْیَپارَ اُتِّیرْنے سِنْدھُتَٹے چَ تِشْٹھَتِ سَتِ تَتْسَمِیپے بَہُلوکاناں سَماگَموبھُوتْ۔ |
22 І приходить один із старши́х синагоги, на ймення Яі́р, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
| اَپَرَں یایِیرْ نامْنا کَشْچِدْ بھَجَنَگرِہَسْیادھِپَ آگَتْیَ تَں درِشْٹْوَیوَ چَرَنَیوح پَتِتْوا بَہُ نِویدْیَ کَتھِتَوانْ؛ |
23 і ду́же благає Його та говорить: „Моя дочка́ кінча́ється. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила́!“
| مَمَ کَنْیا مرِتَپْرایابھُودْ اَتو بھَوانیتْیَ تَداروگْیایَ تَسْیا گاتْرے ہَسْتَمْ اَرْپَیَتُ تینَیوَ سا جِیوِشْیَتِ۔ |
24 І пішов Він із ним. За Ним на́товп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
| تَدا یِیشُسْتینَ سَہَ چَلِتَح کِنْتُ تَتْپَشْچادْ بَہُلوکاشْچَلِتْوا تادْگاتْرے پَتِتاح۔ |
25 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́,
| اَتھَ دْوادَشَوَرْشانِ پْرَدَرَروگینَ |
26 що чимало нате́рпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
| شِیرْنا چِکِتْسَکاناں ناناچِکِتْسابھِشْچَ دُحکھَں بھُکْتَوَتِی چَ سَرْوَّسْوَں وْیَیِتْواپِ ناروگْیَں پْراپْتا چَ پُنَرَپِ پِیڈِتاسِیچَّ |
27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через на́товп ізза́ду, і доторкну́лась до одежі Його.
| یا سْتْرِی سا یِیشو رْوارْتّاں پْراپْیَ مَنَساکَتھَیَتْ یَدْیَہَں تَسْیَ وَسْتْرَماتْرَ سْپْرَشْٹُں لَبھییَں تَدا روگَہِینا بھَوِشْیامِ۔ |
28 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то оду́жаю“.
| اَتوہیتوح سا لوکارَنْیَمَدھْیے تَتْپَشْچاداگَتْیَ تَسْیَ وَسْتْرَں پَسْپَرْشَ۔ |
29 І висохло хвилі тієї джерело́ кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від неду́ги!
| تینَیوَ تَتْکْشَنَں تَسْیا رَکْتَسْروتَح شُشْکَں سْوَیَں تَسْمادْ روگانْمُکْتا اِتْیَپِ دیہےنُبھُوتا۔ |
30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до наро́ду звернувся й спитав: „Хто́ доторкнувсь до Моєї одежі?“
| اَتھَ سْوَسْماتْ شَکْتِ رْنِرْگَتا یِیشُریتَنْمَنَسا جْناتْوا لوکَنِوَہَں پْرَتِ مُکھَں وْیاورِتْیَ پرِشْٹَوانْ کینَ مَدْوَسْتْرَں سْپرِشْٹَں؟ |
31 І відказали Йому Його учні: „Ти бачиш, що тисне на Тебе наро́д, а питаєшся: Хто́ доторкнувся до Мене?“
| تَتَسْتَسْیَ شِشْیا اُوچُح بھَوَتو وَپُشِ لوکاح سَںگھَرْشَنْتِ تَدْ درِشْٹْوا کینَ مَدْوَسْتْرَں سْپرِشْٹَمِتِ کُتَح کَتھَیَتِ؟ |
32 А Він навкруги́ поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
| کِنْتُ کینَ تَتْ کَرْمَّ کرِتَں تَدْ دْرَشْٹُں یِیشُشْچَتُرْدِشو درِشْٹَوانْ۔ |
33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, — і всю правду Йому розпові́ла.
| تَتَح سا سْتْرِی بھِیتا کَمْپِتا چَ سَتِی سْوَسْیا رُکْپْرَتِکْرِیا جاتیتِ جْناتْواگَتْیَ تَتْسَمُّکھے پَتِتْوا سَرْوَّورِتّانْتَں سَتْیَں تَسْمَے کَتھَیاماسَ۔ |
34 А Він їй сказав: „Твоя віра, о до́чко, спасла тебе; іди з ми́ром, і здоровою будь від своєї неду́ги!“
| تَدانِیں یِیشُسْتاں گَدِتَوانْ، ہے کَنْیے تَوَ پْرَتِیتِسْتْوامْ اَروگامَکَروتْ تْوَں کْشیمینَ وْرَجَ سْوَروگانْمُکْتا چَ تِشْٹھَ۔ |
35 Як Він ще говорив, приходять ось від старшини́ синагоги та й кажуть: „Дочка́ твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?“
| اِتِواکْیَوَدَنَکالے بھَجَنَگرِہادھِپَسْیَ نِویشَنالْ لوکا ایتْیادھِپَں بَبھاشِرے تَوَ کَنْیا مرِتا تَسْمادْ گُرُں پُنَح کُتَح کْلِشْناسِ؟ |
36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини́ синагоги: „Не лякайсь, — тільки віруй!
| کِنْتُ یِیشُسْتَدْ واکْیَں شْرُتْوَیوَ بھَجَنَگرِہادھِپَں گَدِتَوانْ ما بھَیشِیح کیوَلَں وِشْواسِہِ۔ |
37 І Він не дозволив іти за Собою ніко́му, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
| اَتھَ پِتَرو یاکُوبْ تَدْبھْراتا یوہَنْ چَ ایتانْ وِنا کَمَپِ سْوَپَشْچادْ یاتُں نانْوَمَنْیَتَ۔ |
38 І приходять у дім старшини́ синаго́ги, і Він бачить метушню́ та людей, що плакали та голоси́ли.
| تَسْیَ بھَجَنَگرِہادھِپَسْیَ نِویشَنَسَمِیپَمْ آگَتْیَ کَلَہَں بَہُرودَنَں وِلاپَنْچَ کُرْوَّتو لوکانْ دَدَرْشَ۔ |
39 А ввійшовши, сказав Він до них: „Чого ви мету́шитеся та плачете? Не вмерло дівча́, але спить!“
| تَسْمانْ نِویشَنَں پْرَوِشْیَ پْروکْتَوانْ یُویَں کُتَ اِتّھَں کَلَہَں رودَنَنْچَ کُرُتھَ؟ کَنْیا نَ مرِتا نِدْراتِ۔ |
40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх ви́провадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
| تَسْماتّے تَمُپَجَہَسُح کِنْتُ یِیشُح سَرْوّانَ بَہِشْکرِتْیَ کَنْیایاح پِتَرَو سْوَسَنْگِنَشْچَ گرِہِیتْوا یَتْرَ کَنْیاسِیتْ تَتْ سْتھانَں پْرَوِشْٹَوانْ۔ |
41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: „Таліта́, ку́мі“що значить: „Дівча́тко, кажу́ тобі — встань!“
| اَتھَ سَ تَسْیاح کَنْیایا ہَسْتَو دھرِتْوا تاں بَبھاشے ٹالِیتھا کُومِی، اَرْتھَتو ہے کَنْیے تْوَمُتِّشْٹھَ اِتْیاجْناپَیامِ۔ |
42 І в ту мить підвелося й ходило дівча́; а ро́ків мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!
| تُنَیوَ تَتْکْشَنَں سا دْوادَشَوَرْشَوَیَسْکا کَنْیا پوتّھایَ چَلِتُماریبھے، اِتَح سَرْوّے مَہاوِسْمَیَں گَتاح۔ |
43 А Він наказав їм суво́ро, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.
| تَتَ ایتَسْیَے کِنْچِتْ کھادْیَں دَتّیتِ کَتھَیِتْوا ایتَتْکَرْمَّ کَمَپِ نَ جْناپَیَتیتِ درِڈھَمادِشْٹَوانْ۔ |
