Від Марка 4
1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.
Lelo katumbwa kuyegana mbwega ya bahari. Ni bandu banyansima baisi ni kunteteleka, kayingya nngalaba mmase nikutama, bando boote bayii pa mbwega kuyumo.
2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:
Na kaba yegana mayaulio ganyansima kwa mifano, na kaakoya kwabe kwa amyegano gake.
3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.
pekayeni, mpanzi ayeyi kupanda.
4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.
Yakapanda mbegu yenge yatumbwike munndela, ni iyuni baisi kabasonywa.
5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;
Mbegu yenge yatumbwike kumiamba, ntopo ukando wanyansima. Mara za yomike, mwalo ntopo ukando wanyansima.
6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.
Yakupita bai lisoba, zayomike, mwalo zai ntopo mikega.
7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.
Mbegu yenge yatumbwike mumiiba. Miiba yakoi nikuiteteleka, na ibelike kwa kilebe.
8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз “.
Mbegu yenge yatumbwike pa ukando unoike na yaabelike matunda palioka zikola nikuyongeyeka, yenge yabelike mara thelathini zaidi, ni yenge sitini zaidi, ni yenge mara mia”.
9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
Kaakoya, “ywa bini makutu yakuyowa na ayowe”.
10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.
Yesu palyo aiyika yake, balyo karibu yake ni balyo komi ni ibele kaba nlokiya kuhusu mifano.
11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,
Kaakokeya kwabe, kwinu mpatike siri ya ufalume wa Nnongo. lakini baapanza kila kilebe ni mifano.
12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“
Ili kabalola, ndiyo ulola, lakini babona kwaa, kwaeyo hapo bayowa ndiyo uyowa, lakini batanga kwaa amasivyo batendebuka ni Nnongo angaliwasamehe.”
13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
Kaakokeya kwabe “je ntangike kwa mfano gono? muwesa buli kutanga mifano yenge?
14 Сіяч сіє слово.
Mpandi alipanda neno.
15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
Benge ni balyo baatumbwike mmbwega ya ndela palyolyaulyo laapandikwe. Hapo bayowine, mara nsera kaaisa ni kulitola lya ulyo lipandikwe nkati yabe.
16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
ni benge balyo bapandikwe kunani ya miamba, j ambao, apo baliyowa liyanlyo, ulitola kwa haraka ni kupulai.
17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
na ntopo mikega nkati yabe lakini huvumilia kwa muda mfupi. Halafu tabu na usumbufu apo viisa kwa sababu ya liyanlyo, mara hujikwaa.
18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,
Ni benge balyo bapandikwe mmiba. wanalisikia nlieyaulyo,
19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає. (aiōn g165)
Lakini masumbufu ya lunia, udanganyifu, mali, na tamaa za mambo genge, hubayingia na kulisonga liyaulyo, na linashindwa kuzaa matunda. (aiōn g165)
20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз “.
Kubi ni balyo bapandikwe kulukando lunogine. Bando kuliyowa liyaulyo na kulipokea na kuzaa matunda: baadhi thelathini, ni baadhi sitini, ni baadhi mia yimo”.
21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?
Yesu kabakookeya “je muletage mnyumba ni kubeka pae ya kitongo, au pae ya lusase? Huileta nnyumba na kuibeka kunani ya kiango.
22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.
Kwa kuwa ntopo kilebe sa kuiya ambacho kitanganika kwaa, na ntopo siri ya kuitanga kila mundu.
23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
Oyo abini makutu ya uyowa, na ayowe!”
24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.
Kabaakokeya m'be makini kwa eso mukiyowa kwa kuwa kipimo mpimacho, ndicho mtachopimiwa, na itaongezwa kwinu.
25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.
Kwa kuwa ywembe abinaso, atapokeya zaidi, ni yalyo ntopo kilebe, kuoma kwake vyatolwa ni vile abinavyo”.
26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,
Kakoya, upalume wa Nnongo bate kuufananisha ni mundu apandike mbegu kuukando.
27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.
Aagonzike kilo ni kuyumuka bwamba, mbegu ya mei ni kukola, japo atangike kwaa uko yaomi.
28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.
Dunia hupiya mbegu yene, kwanza majini, halafu maua, halafu mbegu zilizokomaa.
29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.
Apo mbegu ipile hupeleka mundu kwa sababu mavuno gaike.
30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?
Na kaakoya tuufananishe upwalume wa Nnongo ni kilebe gani, au tutumia mpwano wa kele kuuelezea?
31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.
Kati mbegu ya haradali, ambapo yapandikwe nzunu muno kuliko mbegu zote mudunia.
32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.
Hata, wakati ipandikwe, iba ngolo muno kuliko mitela yenge mubustani, na iba ni matambe makolo hata iyuni wakunani kusenga iyota yabe mmwilili.
33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
Kwa mipwano yanyansima ateyegana ni kukaya liyaulyo kwabe, kwa eyo batangike,
34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
Na aakokiye kwaa bila mipwano. Lakini apo abiyila yake, kaakokeya kila kilebe benefunzi bake.
35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.
Lisiku iyo, kitamunyo kaakaya kwabe, “Tuyende uko upande wa nyaibele”.
36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.
Eyo kabaleka bandu banyausia, kabantola Yesu, muda huo abinngalaba. Ngalaba yenge yabipamwepe ni ywembe.
37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!
Na upepo nkale wate uma ni dhoruba ni mase kayayingiya mungalaba ni ngalaba yabi itolile.
38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“
Mwene Yesu abi mulishetri, agonzike kumuto. Kabannyumuya, kabakoya, “mwalimu ustuka kwaa twee twando waa?”
39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“І стих вітер, — і тиша велика настала.
Kayumuka, kaukaya upepo na kaikokeya bahari itolii ipolee”, upepo walei kupuka, na kwa bii poloi.
40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“
kaoya kwabe, “mwalowa kele mwando yogopa?”je nke bado ntopo ni imani?
41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“
Bayingi ni hofu ngolo nkati yabe na kabakoyana bene kwa bene, “Yuno nyai lelo, upepo ni mase gando kun'yogopa?
