< Від Марка 3 >

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
Again Jesus walked into the synagogue and there was a man with a withered hand.
2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
Some people watched him closely to see if he would heal him on the Sabbath so that they could accuse him.
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
Jesus said to the man with the withered hand, “Get up and stand here in the middle of everyone.”
4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“Вони ж мовчали.
Then he said to the people, “Is it lawful to do good on the Sabbath day or to do harm; to save a life or to kill?” But they were silent.
5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“І той простяг, — і рука йому стала здорова!
He looked around at them with anger, and he was grieved by their hardness of heart, and he said to the man, “Stretch out your hand.” He stretched it out, and his hand was restored.
6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
The Pharisees went out and immediately began to plot with the Herodians as to how they might put him to death.
7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
Then Jesus, with his disciples, went to the sea, and a great crowd of people followed from Galilee and from Judea
8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
and from Jerusalem and from Idumea and beyond the Jordan and around Tyre and Sidon. When they heard about the things he was doing, a great crowd came to him.
9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
He asked his disciples to have a small boat ready for him because of the crowd, so that they would not crush him.
10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
For he healed many, so that everyone who had afflictions eagerly approached him in order to touch him.
11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
Whenever the unclean spirits saw him, they fell down before him and cried out, and they said, “You are the Son of God.”
12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
He strictly ordered them not to make him known.
13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
He went up on the mountain, and he called for those he wanted, and they came to him.
14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
He appointed the twelve (whom he named apostles) so that they might be with him and he might send them to proclaim the message,
15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
and to have authority to cast out demons.
16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
Then he appointed the twelve: Simon, to whom he gave the name Peter;
17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
James son of Zebedee, and John the brother of James, to whom he gave the name Boanerges, that is, sons of thunder;
18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
and Andrew, Philip, Bartholomew, Matthew, Thomas, James son of Alphaeus, Thaddaeus, Simon the Zealot,
19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
and Judas Iscariot, who would betray him.
20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Then he went home, and the crowd came together again, so that they could not even eat bread.
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
When his family heard about it, they went out to seize him, for they said, “He is out of his mind.”
22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
The scribes who came down from Jerusalem said, “He is possessed by Beelzebul” and “By the ruler of the demons he drives out demons.”
23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
Jesus called them to him and said to them in parables, “How can Satan cast out Satan?
24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.
25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
If a house is divided against itself, that house will not be able to stand.
26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
If Satan has risen up against himself and is divided, he is not able to stand, but has come to an end.
27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
But no one can enter into the house of a strong man and steal his belongings without tying up the strong man first, and then he will plunder his house.
28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Truly I say to you, all sins of the sons of men will be forgiven, even all the blasphemies which they utter,
29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“. (aiōn g165, aiōnios g166)
but whoever blasphemes against the Holy Spirit will never have forgiveness, but is guilty of an eternal sin.” (aiōn g165, aiōnios g166)
30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
Jesus said this because they were saying, “He has an unclean spirit.”
31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
Then his mother and his brothers came and stood outside. They sent for him, summoning him.
32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
A crowd was sitting around him and they said to him, “Your mother and your brothers are outside, and they are looking for you.”
33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
He answered them, “Who are my mother and my brothers?”
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
He looked around at those who were sitting in a circle around him and said, “See, here are my mother and my brothers!
35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.
For whoever does the will of God, that person is my brother, and sister, and mother.”

< Від Марка 3 >