Від Марка 2
1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.
Ni nazetto maw laemh pacoengah, anih loe Kapernuam vangpui ah akun let; anih im ah angzoh ti, tiah kaminawk mah thaih o.
2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.
Akra ai ah paroeai kaminawk nawnto amkhueng o, nihcae oh han ih ahmuen om ai khoek to kami to pop o, thok taeng khoek to ahmuen kong ai: anih mah to kaminawk khaeah lokthuih pae.
3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.
To naah khok ban angtawt thai ai nathaih tawn kami maeto loe, kami long palito mah angzawn o moe, anih khaeah angzoh o haih.
4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.
Kami pop o parai pongah to kaminawk loe anih taengah pha o thai ai, to naah nihcae mah anih ohhaih ahmuen thuem ah, imphu to phraek o moe, khok ban angtawt thai ai nathaih tawn kami to angsonghaih iihkhun hoi nawnto pakhrak o tathuk.
5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“
Jesu mah nihcae tanghaih to hnuk naah, khok ban angtawt thai ai nathaih tawn kami khaeah, Ka capa, na zaehaihnawk loe tahmen boeh, tiah a naa.
6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:
Thoemto ca tarik kaminawk doeh to ahmuen ah anghnut o toeng, angmacae palung thung hoiah,
7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“
tipongah hae kami mah Sithaw ih ahmin kasae thuih vai? Sithaw khue ai ah loe mi mah maw zae tahmen thai tih, tiah poek o.
8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?
Nihcae poekhaih to Jesu mah palung thung hoiah panoek pae naah, nihcae khaeah, Tikhoe to tiah na poek o loe?
9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?
Khok ban angtawt thai ai nathaih tawn kami khaeah, Na zaehaihnawk loe tahmen boeh, tiah thuih maw kazoi kue, to tih ai boeh loe angthawk ah, baih ih kahni to la ah loe, caeh ah, tiah thuih ih lok? tiah a naa.
10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:
Toe Kami Capa loe long nuiah zaehaihnawk tahmen thaihaih to a tawnh, tito na panoek o thai hanah (anih mah khok ban angtawt thai ai nathaih tawn kami khaeah, )
11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
kang thuih o, Angthawk ah, baih ih kahni to la ah loe, nangmah im ah caeh ah, tiah a naa.
12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“
Anih loe angthawk phrat moe, a baih ih kahni to lak pacoengah, nihcae boih hma ah caeh; to ah kaom kaminawk boih dawnrai o, hae baktih hmuen ka hnu o vai ai, tiah a thuih o moe, Sithaw to saphaw o.
13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.
To pacoengah anih loe tuipui taengah caeh let; to naah paroeai kaminawk anih khaeah angzoh o, nihcae to anih mah patuk.
14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
To ahmuen hoi tacawt naah, tamut conghaih ahmuen ah anghnu Alphaeus capa Levi to a hnuk, anih khaeah, Ka hnukah bang ah, tiah a naa. Anih loe angthawk moe, anih hnukah bang.
15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
Jesu anih im ah buhcaak han anghnut naah, tamut cong kaminawk, kazae kaminawk, a hnukbang kaminawk loe Jesu hoi nawnto anghnut o: pop parai kaminawk anih hnukah bang o.
16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“
Kazae kaminawk, tamut cong kaminawk hoi nawnto buh kacaa Anih to, ca tarik kaminawk hoi Farasinawk mah hnuk o, to naah nihcae mah a hnukbang kaminawk khaeah, Tipongah anih loe kazae kaminawk, tamut cong kaminawk hoi nawnto buh a caak loe? tiah a naa o.
17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“
Jesu mah to lok to thaih naah, anih mah nihcae khaeah, Ngantui kaminawk loe siboi angai ai, nganna kaminawk mah ni angaih: kai loe katoeng kaminawk kawk hanah kang zo ai, kazae kaminawk dawnpakhuemsak hanah ni kang zoh, tiah a naa.
18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“
Johan hnukbang kaminawk hoi Farasinawk loe buh zah o: nihcae loe angzoh o moe, Anih khaeah, Johan hoi Farasi hnukbang kaminawk loe buhzah o, toe tipongah na hnukbang kaminawk loe buh zaa o ai loe? tiah a naa o.
19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.
Jesu mah nihcae khaeah, Zu la kami oh nathuem ah, zu la kami ih ampuinawk mah buh to zaa o tih maw? Zu la kami oh nathung nihcae mah buh zaa o thai mak ai.
20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.
Toe nihcae khae hoi zulakung lak vinghaih ni to om tih, to aninawk to phak naah loe nihcae mah buh to zaa o tih.
21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.
Mi mah doeh kahni kangquem to kangtha hoiah abu vai ai: to tiah abu nahaeloe kahni ngan kangtha mah kangquem to azuk ueloe, prawn aep tih.
22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.
Mi mah doeh misurtui kangtha to moihin pailang kangquem thungah lawn vai ai: to tiah lawn nahaeloe misurtui mah moihin pailang to tapoksak ueloe, tabu to amro tih: to pongah misurtui kangtha loe moihin pailang kangtha thungah ni lawn han oh, tiah a naa.
23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.
Anih loe Sabbath niah lawk ah caeh; a caeh o nathuem ah, a hnukbang kaminawk mah cangqui to takoih o.
24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“
To naah Farasinawk mah anih khaeah, Khenah, tikhoe Sabbath niah sak han koi ai hmuennawk to na hnukbang kaminawk mah a sak o loe? tiah a naa o.
25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
Anih mah nihcae khaeah, David mah zok amthlam naah, angaihaih baktiah, angmah hoi nawnto kaom kaminawk mah timaw sak o, tito na kroek o vai ai maw?
26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“
Kalen koek qaima Abiathar toksak nathuem ah, anih mah Sithaw imthung ah akun moe, kalen koek qaimanawk khue mah caak han koi, takaw to caak khue khawt ai ah, angmah hoi nawnto kaom kaminawk hanah doeh a paek to loe, tiah a naa.
27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
Anih mah nihcae khaeah, Sabbath loe kami hanah ni sak, kami loe Sabbath hanah sah ai.
28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.
To pongah Kami Capa loe Sabbath Angraeng ah doeh oh, tiah a naa.
