Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
Are xsaqirik, ri kinimaꞌqil ri chꞌawenelabꞌ cho ri Dios, ri e kꞌamal taq kibꞌe ri winaq aꞌj Israel xuqujeꞌ ri e yoꞌl taq noꞌj xkichomaj jas kakibꞌano. Xkiyut bꞌik ri Jesús, xkikꞌam bꞌik choch ri Pilato.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
Ri Pilato xuta che ri Jesús: ¿La at ri at kirey ri winaq aꞌj Israel? Ri Jesús xubꞌij che: Lal xbꞌin la in jachinaq.
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
Ri e kꞌamal taq kibꞌe ri e chꞌawenelabꞌ cho ri Dios pa kiwiꞌ ri winaq xkichapleꞌj utzujuxik ri Jesús che kꞌi jastaq.
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Ri Pilato xubꞌij che ri Jesús: ¿La maj jas kabꞌij che le tajin kakibꞌij chawe? Sibꞌalaj kꞌi ri amakum, jeriꞌ kakibꞌij.
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Pune jeriꞌ xbꞌix che ri Jesús, maj xa ta ne jun tzij xubꞌij, rumal riꞌ ri Pilato sibꞌalaj xmayijanik.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
Pa ri nimaqꞌij, naqꞌatal che ri Pilato kutzoqopij jun itzel winaq ri kꞌo pa che, xapachin na kꞌu ri kakita ri winaq.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
Kꞌo kꞌu jun achi ubꞌiꞌ Barrabás, tzꞌapital pa ri cheꞌ kukꞌ ri itzel taq winaq, rumal ukꞌulel ri nim taqanel pa Roma xuqujeꞌ rumal ri kamisanik ri ubꞌanom.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
Xkimulij kibꞌ ri winaq choch ri Pilato, xkita che kutzoqopij ri jun itzel winaq jetaq ri naqꞌatalik kubꞌano pa ri nimaqꞌij.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
Ri Pilato xuta chike: ¿La are kiwaj kintzoqopij bꞌik le kirey le winaq aꞌj Israel?
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
Jeriꞌ xubꞌij rumal xuchꞌobꞌo chi ri e kꞌamal taq kibꞌe ri e chꞌawenelabꞌ cho ri Dios xkijach ri Jesús rumal kꞌax kakinaꞌ che.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
Ri e kinimaꞌqil ri e chꞌawenelabꞌ cho ri Dios xeꞌkitaqchiꞌj ri winaq are kakito katzoqopix ri Barrabás.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
Ri Pilato xuta chike: ¿Jas kꞌu kinbꞌan che le achi le kibꞌij ix chi are kirey ri winaq aꞌj Israel?
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
Ri winaq ko xkiraq kichiꞌ, xkibꞌij: ¡Ripoq!
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
Ri Pilato xuta chike: ¿Jas che? ¿Jas xumakuj we achi riꞌ? Ri winaq ko xkiraq kichiꞌ, xkibꞌij: ¡Ripoq!
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
Xraj kꞌu ri Pilato xuya chike ri winaq ri kakaj xtaqanik katzoqopixik ri Barrabás, xuqujeꞌ xtaqan churapuxik ri Jesús, kꞌa te riꞌ xujach bꞌik chike rech kakiripo.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
Ri ajchꞌoꞌjabꞌ xkikꞌam bꞌik ri Jesús choch ri ja ri kakꞌojiꞌ wi ri nim qꞌatal tzij, xeꞌkimulij konojel ri kachiꞌl.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
Xkikoj jun kyaq manta chirij ri Jesús, kꞌa te riꞌ xkikem jun kꞌix korona, xkikoj pa ujolom,
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
xuqujeꞌ xkibꞌij: ¡Nim uqꞌij ri kirey ri winaq aꞌj Israel!
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
Xkichꞌay chujolom rukꞌ jun aj, xkichubꞌaj, xexukiꞌk choch, kakijaluj kakiya uqꞌij.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
Are xetoꞌtaj chuyakik kitzeꞌ chirij ri Jesús, xkesaj ri manta chrij, xkikoj ri ratzꞌyaq. Kꞌa te riꞌ xkikꞌam bꞌik pa ripik.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
Kꞌo jun achi ubꞌiꞌ Simón aj Cirene, utat ri Alejandro Rufo, tzalijem loq rij pa ri uchak cho ri saq, xkitaq bꞌik chi reqaxik ri ripbꞌal.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
Xkikꞌam bꞌik ri Jesús pa ri ulew ubꞌiꞌnam Gólgota, ri kel kubꞌij Ubꞌaqilal jolomaj.
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
Xkiyujaꞌj vino rukꞌ mirra, kꞌa te riꞌ xkitzuj che, ri Jesús man xraj taj xutijo.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
Kꞌa te riꞌ xkiripo, ri ajchꞌoꞌjabꞌ xeꞌtzꞌanik rech kakilo jachin kachꞌekow bꞌik ri ratzꞌyaq ri Jesús.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
Pa ri bꞌelejebꞌ hora rech ri qꞌij, xkirip ri Jesús.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
Xkikoj we tzꞌibꞌatalik riꞌ puꞌwiꞌ ri cheꞌ ripbꞌal: ARE WAꞌ RI KIREY RI WINAQ AꞌJ ISRAEL.
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
Xerip xuqujeꞌ e kebꞌ eleqꞌomabꞌ chuxukut, jun pa umox, jun pa uwiqiqꞌabꞌ.
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
Xkꞌulmataj kꞌut ri tzꞌibꞌatal loq chirij kubꞌij: Xajilax chikixoꞌl ri aꞌjmakibꞌ.
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
Konojel ri kiꞌkꞌow bꞌik kakisutusa kanoq ri kijolom xuqujeꞌ kakibꞌij kanoq che ri Jesús: At ri katukij ri Templo kꞌa te riꞌ pa oxibꞌ qꞌij kayak ukꞌaxel.
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
¡Chatqaj loq cho ri ripbꞌal, chakolo awibꞌ!
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
Ri e kꞌamal taq bꞌe kech ri chꞌawenelabꞌ cho ri Dios, e kachiꞌl ri aꞌjtijabꞌ rech ri taqanik xkitzeꞌj uwach ri Jesús xkibꞌij che: Xkwinik xuꞌkol nikꞌaj winaq chik, man kakwin ta kꞌut kukol ribꞌ.
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
Chuqasaj loq ribꞌ choch ri ripbꞌal, we are Cristo kirey ri winaq aꞌj Israel rech jeriꞌ kaqilo xuqujeꞌ kujkojon che. Ri achyabꞌ ri xerip rukꞌ kakibꞌij apanoq kꞌax taq tzij che.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
Pa ri unikꞌajil qꞌij xqꞌequꞌmataj ri uwachulew kꞌa te xtaniꞌ pa ri urox hora rech bꞌenaq qꞌij.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
Ri Jesús xuraq uchiꞌ pa ri urox hora rech bꞌenaq qꞌij, xubꞌij: Eloi, Eloi, ¿lama sabactani? ri kel kubꞌij: NuDios, nuDios ¿jas che xinya la kanoq nutukel?
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
Jujun chike ri e kꞌo chilaꞌ, are xkita ri xubꞌij ri Jesús, xkibꞌij: Chitampeꞌ, tajin kuchꞌabꞌej apanoq ri Elías.
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
Kaxikꞌan jun chike ri achyabꞌ xuꞌchꞌaqabꞌa loq jun qꞌux pa vinagre kꞌa te riꞌ xuxekebꞌa bꞌik che jun aj, xutzuj apanoq che ri Jesús, xuqujeꞌ xubꞌij: Qilampeꞌ we qas kape ri Elías chuqasaxik.
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
Ri Jesús rukꞌ chuqꞌabꞌ xuraq uchiꞌ, kꞌa te riꞌ xkamik.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
Ri atzꞌyaq tasbꞌal upam ri Tyoxalaj kꞌolibꞌal ri kꞌo pa ri Templo xjisjobꞌ pa kebꞌ upetik chikaj kꞌa pa ri ulew.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
Are xuta ri kinimal ri ajchꞌoꞌjabꞌ chi xuraq uchiꞌ ri Jesús, xuqujeꞌ xrilo jas xubꞌan ri Jesús xkamik, xubꞌij: Qas tzij wi, we achi riꞌ are Ukꞌojol ri Dios.
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
E kꞌo kꞌu jujun ixoqibꞌ naj e kꞌo wi kekaꞌy apanoq. Chikixoꞌl e kꞌo ri María Magdalena, ri María ri unan ri Jacobo, xuqujeꞌ ri unan ri José, xuqujeꞌ ri Salomé.
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
We ixoqibꞌ riꞌ xeteriꞌk, xuqujeꞌ xkipatanij ri Jesús are kꞌo pa Galilea. E kꞌo xuqujeꞌ nikꞌaj ixoqibꞌ chik chilaꞌ ri xepaqiꞌ rukꞌ are xeꞌ pa Jerusalén.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
Bꞌenaq chi qꞌij, (qꞌij ri kasukꞌumax kanoq ronojel ri katij pa ri qꞌij rech uxlanem)
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
ri José aj Arimatea, jun chike ri e yaꞌl taq noꞌj kech ri winaq aꞌj Israel, jun achi ri rayeꞌm ri ajawarem rech ri Dios, man xuxiꞌj taj ribꞌ, xopan rukꞌ ri Pilato chutayik ri utyoꞌjal ri Jesús rech kumuqu.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Ri Pilato sibꞌalaj xmayijanik are xuto chi aninaq xkam ri Jesús, xusikꞌij ri kinimal ri ajchꞌoꞌjabꞌ xuta che la naj chik kaminaq ri Jesús.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
Are xkibꞌij che chi ri Jesús kaminaq chik, xuya bꞌe che ri José xukꞌam bꞌik.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
Ri José xuqasaj bꞌik ri utyoꞌjal ri Jesús, xubꞌolqꞌotij bꞌik pa jun kꞌakꞌ atzꞌyaq ri xuloqꞌo, xuyaꞌ kanoq pa jun jul ri kꞌottal cho jun abꞌaj, kꞌa te riꞌ xuwolqotij kanoq jun abꞌaj rech kutzꞌapij ri uchiꞌ ri muqbꞌal.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
Ri María Magdalena rachiꞌl ri María unan ri José xkilo jawjeꞌ xmuqiꞌ wi kanoq ri Jesús.
