Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
Immediately in the morning the chief priests, with the elders, scribes, and the whole council, held a consultation, bound Yeshua, carried him away, and delivered him up to Pilate.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered, “So you say.”
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
The chief priests accused him of many things.
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Pilate again asked him, “Have you no answer? See how many things they testify against you!”
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
But Yeshua made no further answer, so that Pilate marveled.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
Now at the feast he used to release to them one prisoner, whomever they asked of him.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
There was one called Barabbas, bound with his fellow insurgents, men who in the insurrection had committed murder.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
The multitude, crying aloud, began to ask him to do as he always did for them.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
Pilate answered them, saying, “Do you want me to release to you the King of the Jews?”
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
For he perceived that for envy the chief priests had delivered him up.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
But the chief priests stirred up the multitude, that he should release Barabbas to them instead.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
Pilate again asked them, “What then should I do to him whom you call the King of the Jews?”
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
They cried out again, “Crucify him!”
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
Pilate said to them, “Why, what evil has he done?” But they cried out exceedingly, “Crucify him!”
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
Pilate, wishing to please the multitude, released Barabbas to them, and handed over Yeshua, when he had flogged him, to be crucified.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
The soldiers led him away within the court, which is the Praetorium; and they called together the whole cohort.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
They clothed him with purple; and weaving a crown of thorns, they put it on him.
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
They began to salute him, “Hail, King of the Jews!”
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
They struck his head with a reed and spat on him, and bowing their knees, did homage to him.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
When they had mocked him, they took the purple cloak off him, and put his own garments on him. They led him out to crucify him.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
They compelled one passing by, coming from the country, Simon of Cyrene, the father of Alexander and Rufus, to go with them that he might bear his cross.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
They brought him to the place called Golgotha, which is, being interpreted, “The place of a skull.”
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
They offered him wine mixed with myrrh to drink, but he didn’t take it.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
Crucifying him, they parted his garments among them, casting lots on them, what each should take.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
It was the third hour when they crucified him.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
The superscription of his accusation was written over him: “THE KING OF THE JEWS.”
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
With him they crucified two robbers, one on his right hand, and one on his left.
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
The Scripture was fulfilled which says, “He was counted with transgressors.”
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
Those who passed by blasphemed him, wagging their heads and saying, “Ha! You who destroy the temple and build it in three days,
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
save yourself, and come down from the cross!”
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
Likewise, also the chief priests mocking among themselves with the scribes said, “He saved others. He can’t save himself.
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
Let the Messiah, the King of Israel, now come down from the cross, that we may see and believe him.” Those who were crucified with him also insulted him.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
When the sixth hour had come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
At the ninth hour Yeshua cried with a loud voice, saying, “Eloi, Eloi, lama sabachthani?” which is, being interpreted, “My God, my God, why have you forsaken me?”
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
Some of those who stood by, when they heard it, said, “Behold, he is calling Elijah.”
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
One ran, and filling a sponge full of vinegar, put it on a reed and gave it to him to drink, saying, “Let him be. Let’s see whether Elijah comes to take him down.”
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
Yeshua cried out with a loud voice, and gave up the spirit.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
The veil of the temple was torn in two from the top to the bottom.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
When the centurion, who stood by opposite him, saw that he cried out like this and breathed his last, he said, “Truly this man was the Son of God!”
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
There were also women watching from afar, among whom were both Miriam Magdalene and Miriam the mother of Jacob the less and of Yosi, and Shalom;
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
who, when he was in Galilee, followed him and served him; and many other women who came up with him to Jerusalem.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
When evening had now come, because it was the Preparation Day, that is, the day before the Sabbath,
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
Joseph of Arimathaea, a prominent council member who also himself was looking for God’s Kingdom, came. He boldly went in to Pilate, and asked for Yeshua’s body.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Pilate was surprised to hear that he was already dead; and summoning the centurion, he asked him whether he had been dead long.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
When he found out from the centurion, he granted the body to Joseph.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
He bought a linen cloth, and taking him down, wound him in the linen cloth and laid him in a tomb which had been cut out of a rock. He rolled a stone against the door of the tomb.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
Miriam Magdalene and Miriam the mother of Yosi, saw where he was laid.
