Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
Early in the morning, the chief priests met together with the elders and scribes and the entire Jewish council. Then they bound Jesus and led him away. They handed him over to Pilate.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered him, “You say so.”
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
The chief priests were presenting many charges against Jesus.
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Pilate again asked him, “Do you give no answer? See how many charges they are bringing against you!”
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
But Jesus no longer answered Pilate, and that amazed him.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
Now at the time of the feast, Pilate usually released to them one prisoner, a prisoner they requested.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
There with the rebels in prison, among the murderers held for their part in the rebellion, was a man named Barabbas.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
The crowd came to Pilate and began to ask him to do for them as he had done in the past.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
Pilate answered them and said, “Do you want me to release to you the King of the Jews?”
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
For he knew that it was because of envy that the chief priests had handed Jesus over to him.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
But the chief priests stirred up the crowd to cry out that Barabbas should be released instead.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
Pilate answered them again and said, “What then should I do with the King of the Jews?”
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
They shouted again, “Crucify him!”
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
Pilate said to them, “What wrong has he done?” But they shouted more and more, “Crucify him.”
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
Pilate wanted to satisfy the crowd, so he released Barabbas to them. He scourged Jesus and then handed him over to be crucified.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
The soldiers led him inside the courtyard (which is the government headquarters), and they called together the whole cohort of soldiers.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
They put a purple robe on Jesus, and they twisted together a crown of thorns and put it on him.
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
They began to salute him and say, “Hail, King of the Jews!”
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
They struck his head with a reed staff and they spat on him. They bent their knees before him to pretend to worship him.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
When they had mocked him, they took off of him the purple robe and put his own garments on him, and then led him out to crucify him.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
A certain man, Simon of Cyrene, was coming in from the country (he was the father of Alexander and Rufus), and they forced him to carry his cross.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
The soldiers brought Jesus to the place called Golgotha (which interpreted means, “Place of a Skull”).
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
They offered him wine mixed with myrrh, but he did not drink it.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
They crucified him and divided up his garments by casting lots to determine what piece each soldier would take.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
It was the third hour when they crucified him.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
On a sign they wrote the charge against him, “The king of the Jews.”
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
With him they crucified two robbers, one on the right of him and one on his left.
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
Those who passed by insulted him, shaking their heads and saying, “Aha! You who would destroy the temple and rebuild it in three days,
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
save yourself and come down from the cross!”
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
In the same way the chief priests were mocking him with each other, along with the scribes, and said, “He saved others, but he cannot save himself.
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
Let the Christ, the King of Israel, come down now from the cross, that we may see and believe,” and those who were crucified with him also taunted him.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
At the sixth hour, darkness came over the whole land until the ninth hour.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
At the ninth hour Jesus cried out with a loud voice, “Eloi, Eloi, lama sabachthani?” which is interpreted, “My God, my God, why have you forsaken me?”
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
Some of those standing by heard his words and said, “Look, he is calling for Elijah.”
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
Someone ran, put sour wine on a sponge, put it on a reed staff, and gave it to him to drink. The man said, “Let us see if Elijah comes to take him down.”
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
Then Jesus cried out with a loud voice and died.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
The curtain of the temple was split in two from the top to the bottom.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
When the centurion who stood and faced Jesus saw that he had died in this way, he said, “Truly this man was the Son of God.”
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
There were also women who looked on from a distance. Among them were Mary Magdalene, Mary (the mother of James the younger and of Joses), and Salome.
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
When he was in Galilee they followed him and served him. Many other women also came up with him to Jerusalem.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
When evening had come, because it was the Day of Preparation, that is, the day before the Sabbath,
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
Joseph of Arimathea came there. He was a respected member of the council, who was waiting for the kingdom of God. He boldly went in to Pilate and asked for the body of Jesus.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Pilate was amazed that Jesus was already dead; he called the centurion and asked him if Jesus was dead.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
When Pilate learned from the centurion that Jesus was dead, he gave the body to Joseph.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
Joseph had bought a linen cloth. He took him down from the cross, wrapped him in the linen cloth, and laid him in a tomb that had been cut out of a rock. Then he rolled a stone against the entrance of the tomb.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
Mary Magdalene and Mary the mother of Joses saw the place where Jesus was buried.
