Від Марка 14
1 За два ж дні була Пасха й Опрі́сноки. А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би пі́дступом взяти Його та забити.
Now two days later was the feast of the Passover and of Unleavened Bread. Both the chief priests and the Scribes were continually seeking how they might arrest him by a stratagem and kill him;
2 Вони говорили: „Та не в свято, щоб бува́ колотне́ча в наро́ді не сталась“.
but, "Not on a feast-day," they said, "for fear there should be a riot among the people."
3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Си́мона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, аляба́строву пляшечку маючи щирого на́рдового дуже ці́нного мира. І розбила вона аляба́строву пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
And while he was in Bethany, in the house of Simon the Leper, while he was dining, a woman came with an alabaster vase of very costly, pure spikenard perfume, and, breaking the vase, she poured the perfume on his head.
4 А дехто обу́рювались між собою й каза́ли: „На́що таке марнотра́тство на миро?
Some of those who were present said among themselves indignantly. "Why has the perfume been wasted like this?
5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати“. І нарікали на неї.
That perfume could have been sold for more than one hundred and fifty dollars, and given to the poor."
6 Ісус же сказав: „Залиші́ть її! Чого при́крість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
So they began upbraiding her, but Jesus said. "Let her alone. Why are you troubling her?
7 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, — Мене ж не постійно ви маєте.
She has done a beautiful thing to me. For you always have the poor among you, and can show them kindness whenever you wish, but me you will not always have.
8 Що могла, те зробила вона: заздалегі́дь намасти́ла Моє тіло на по́хорон.
She has done what she could. she has before time anointed my body for my burial.
9 Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“
I tell you in solemn truth that wherever the gospel is preached throughout the whole world, there what she has done shall be told in remembrance of her."
10 Юда ж Іскаріо́тський, один із Дванадцятьо́х, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
Now Judas Iscariot, one of the Twelve, went away to the high priests to betray Jesus to them;
11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібнякі́в за те дати. І він став вишукувати, я́к би слушного ча́су їм видати Його.
and they were glad when they heard it, and promised to pay him money. So he kept looking for an opportunity to betray him.
12 А першого дня Опрі́сноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: „Куди хочеш, щоб пішли й приготува́ли ми Тобі пасху спожити?“
And the first day of the feast of Unleavened Bread, the day for killing the paschal lamb, his disciples asked him, "Where do you want us to go and make preparation for you to eat the Passover?"
13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: „Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що не́стиме в гле́кові воду, — то йдіть за ним.
Then he sent two of his disciples, and told them. "Go into the city, and you will meet a man carrying a jar of water.
14 І там, куди він уві́йде, скажіть до госпо́даря дому: „Учитель питає: „Де кімна́та Моя, в якій Я споживу́ зо Своїми у́чнями пасху?“
Follow him; and whatever house he enters, say to the master of the house, ‘The Teacher asks, "Where is your guest-chamber, where I may eat the Passover with my disciples?"‘
15 І він вам покаже велику го́рницю, ви́стелену та готову: там приготуйте для нас“.
He will himself show you a large, upper room, furnished and ready. there make preparation for us."
16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, — і зачали́ вони пасху готува́ти.
So the disciples went off, and came into the city, and found everything as he had told them.
17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма́.
So they made ready the Passover, and as night fell he came, with the Twelve.
18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: „Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, „який споживає зо Мною“, видасть Мене́“.
While they were at the table, eating, Jesus said solemnly. "It is one of you who will betray me - one who is eating with me."
19 Вони зачали́ сумувати, і один по одно́му питати Його: „Чи не я?“
They began to be sorrowful and to say to him, one after another, "Surely, not I?"
20 А Він їм сказав: „Один із Дванадцятьо́х, що в миску мача́є зо Мною.
"It is one of the Twelve," said Jesus, "one who is dipping into the same dish with me.
21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“
For the Son of man is going his way, as the Scripture says, but woe to that man through whom the Son of man is betrayed! It were good for that man if he had never been born."
22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“
And as they were eating he took bread, and after the blessing, broke it, and gave it to them, saying, "Take it, this is my body."
23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.
Then he took a cup, and when he had given thanks, he gave it to them, and they all drank of it,
24 І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.
and he said. "This is my covenant blood, which is poured out for many.
25 Поправді кажу́ вам, що віднині не пи́тиму Я від плоду виноградного до того дня, як нови́м буду пити його в Царстві Божім!“
Solemnly I tell you I will drink no more of the fruit of the vine, until that day I drink it new in the kingdom of God."
26 А коли відспівали вони, на го́ру Оливну пішли.
Then they sang a hymn and went out to the Mount of Olives.
27 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“
And Jesus said to them. "All of you are about to stumble, for it is written, "I will smite the shepherd, and the sheep shall be scattered abroad.
28 По воскресінні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
"But after my resurrection I will go before you into Galilee."
29 І відізвався до Нього Петро: „Хоч спокусяться й усі, — та не я!“
"Although they all stumble and fall, yet will not I," answered Peter.
30 Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“
Jesus said to him, "I tell you in solemn truth that you yourself, today on this very night, before the cock crow twice, shall three times disown me."
31 А він ще сильніш запевняв: „Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречу́ся Тебе!“Так же само сказали й усі.
But Peter kept protesting passionately, "Though I must die with you, I will not disown you!" And they all kept saying the same.
32 І приходять вони до місцевости, на ім'я́ Гефсима́нія, і каже Він у́чням Своїм: „Посидьте ви тут, поки Я помолюся“.
So they came to a place named Gethsemane, and he said to his disciples, "Sit down here while I pray."
33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужи́ти.
Then he took Peter and Jamesand Johnwith him, and began to be full of terror and distress;
34 І сказав Він до них: „Обго́рнена сумом смерте́льним душа Моя! Залиші́ться тут і пильнуйте!“
and he said to them. "My soul is full of anguish, even unto death; wait here, and keep watch."
35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.
So he went a little farther, and throwing himself upon the ground, he prayed repeatedly that, if it were possible, the hour might pass away from him.
36 І благав Він: „Авва -Отче, — Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу! А проте, — не чого хочу Я, але чого Ти“.
"Abba, Father," he said, "all things are possible with thee. Take this cup away from me. Yet not what I will, but what thou wilt."
37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: „Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнува́ти?
Then he came and found them asleep, and he said to Peter. "Are you sleeping, Simon? Could you not keep watch one hour?
38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, — бадьо́рий бо дух, але не́мічне тіло!“
Keep watch, all of you, and pray that you may not come into temptation; the spirit is willing, but the flesh is weak.’
39 І зно́ву пішов і молився, те саме промовивши слово.
Then he went away again and prayed, saying the same words;
40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.
and when he returned he found them once more asleep, for their eyes were heavy with sleep, and they knew not what to say to him.
41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!
Then he came the third time, and said. "Sleep on now, and take your rest! It is over. My hour is come. Look! the Son of man is betrayed into the hands of sinners.
42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.
Rouse yourselves, let us go. See! my betrayer is at hand."
43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.
At that instant, while he was yet speaking, Judas, one of the Twelve, came up, and with him a mob armed with swords and clubs, sent by the high priests and Scribes and elders.
44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.
Now the betrayer had given them a sign. "The one I kiss," he said, "is the man. Arrest him, and take him away safely."
45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“І поцілував Його.
So he came and going straight up to Jesus he said.
46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.
"Rabbi," and kissed him. Then they laid hands on him and took him.
47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.
But one of the bystanders drew his sword, and struck the slave of the high priest, and cut off his ear.
48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.
But Jesus interposed, saying. "Are you come out to arrest me with swords and clubs, as if I were a robber?
49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.
Day after day I was face to face with you in the Temple courts, teaching, and you did not seize me. But this is done that the Scriptures might be fulfilled."
50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.
Then they all forsook him and fled.
51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.
One young man, however, began following him, with only a linen sheet thrown round his naked body.
52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.
They seized him, but he left the linen sheet and fled away naked.
53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
Then they took Jesus to the high priest, and all the chief priests and elders and Scribes came with him.
54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
Peter also had followed Jesus at a distance, until he was inside the court of the high priest. There he was sitting among the officers, warming himself in the light of the fire.
55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.
Meanwhile the high priests and all of the Sanhedrin were trying to get evidence against Jesus, so as to have him put to death, but they found none;
56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.
for though many gave false witness against him, their testimony did not agree.
57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:
Some came forward and swore falsely, saying,
58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.
"We heard him say, ‘I will tear down this temple made by hands, and in three days I will build another temple not made by hands.’"
59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.
But even their evidence did not agree.
60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“
Then the high priest rose and stood forth among them. "Have you no answer to make?" he asked Jesus; "What is it that these testify against you?"
61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“
But he remained silent, and answered nothing. Again the high priest questioned him. "Are you the Christ," he said, "the Son of the Blessed?"
62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
"I am," Jesus answered, "and you all shall see the Son of man seated on the right hand of Power, and coming with the clouds of heaven."
63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?
Then the high priest tore his vestments. "Why do we need any further witness?" he exclaimed.
64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.
"Did you hear his blasphemy? What is your verdict?"
65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“Служба теж Його била по що́ках.
Then they all condemn him to be worthy of death. Some began to spit on him, and to blindfold him while striking him and saying, "Prophesy." The officers, too, received him into custody with blows.
66 А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,
Now while Peter was below in the courtyard, there came one of the maid servants of the high priest, and saw Peter warming himself.
67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“
She looked at him, and said, "You too were with the Nazarene, Jesus."
68 Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на нереддвір'я. І заспівав тоді півень.
But he denied it. He said. "I don’t know, I don’t understand what you are saying." Then he went out into the porch, and the cock crew.
69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“
Again the maid servant saw him, and began again to tell the bystanders, "He is one of them."
70 І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.
A second time he continued to deny it. After a little the by- standers began to say to Peter again, "Surely you are one of them, for you are a Galilean."
71 А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“
But he began with curses an solemn oaths to say, "I do not know the man you are talking about."
72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.
At that instant for the second time a cock crew. Then Peter recalled the word which Jesus had spoken to him, "Before the cock crows twice you will disown me thrice." And as he thought of it, he began to weep aloud.
