Від Марка 12
1 І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
Uugwa uYesu ai wandilye kuamanyisa ku mpyani. Akaligitya, “Muntu ai utemee mugunda nua mizabibu, akaukitiila ikito, hangi akahimba ikombo nila kugundikila u muvinyo. Akazenga i kilingasiilyo hangi uugwa aka wiliha u mugunda nua mizabibu ku alimi nia mizabibu. Uugwa ai utungile muhinzo nua kuli.
2 А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
Itungo nai lipikile, ai umulagiiye munyamulimo ku alimi nia mizabibu kusingiilya kihi kupuma kitalao ing'wi nia nkali nia mugunda nua mizabibu.
3 Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Kuiti ai amuambile, akamukua, hangi akamuzunsa bila kintu.
4 І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
Akalagiilya kitalao munya mulimo mungiiza, akamuaalya kitwe nu kumutendeela makani a minyala.
5 Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
Ikili ai umulagiiye mungiiza, nuyu nu ng'wi akamubulaga. Ai a atendee ni auya idu makani anga yayo yaayo, aze akua ni auya kuabulaga.
6 І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
Ai wakili ukete muntu ung'wi ikilo nua kumulagiilya, ng'wana mulowa. Nu ng'wenso ai watulaa wang'wisho nai ulagiigwe kitalao. Akaligitya, “Akumukulya u ng'wana nuane.”
7 А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
Kuiti i ilihwa akitambulya enso ku enso, “Uyu ng'wenso musali. Pembyi, si ni kumubulage, nu usali ukutula witu
8 І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
Ai amugilinkiiye, akamubulaga nu kumuguma kunzi a mugunda nua mizabibu.
9 Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
Ku lulo, Itii! Ukituma ntuni u mukola hiu nua mugunda nua mizabibu? Ukupembya nu kualimilya i alimi nia mizabibu nu kuwinkiilya u mugunda nua mizabibu ku angiiza.
10 Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
Mukili kulija kusoma u ukilisigwa uwu? “Igwe naiza ia zengi ai alihitile, latulaa igwe nila kumpelo.
11 Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
Ili ai lipumile ku Mukulu, hangi ingi nila ukuilwa mu miho itu”
12 І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Ai adumile kumuamba uYesu, Kuiti ai aogopile i anyianza, Kuiti ai alingile kina ai watulaa utambue i mpyani nanso ki italao. Iti gwa ai amulekile akalongola yao.
13 I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Uugwa aka alagiilya ang'wi a afarisayo ni a herode kitalakwe iti ku mugema ku nkani.
14 Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
Nai akapika, akamuila, “Ng'walimu, kulingile kina shanga ukee i masigo a wihi hangi shanga ulagiie ukuiili kati a antu. Ukumanyisa i nzila ang'wa Itunda mu tai. Itii! ingi tai ane kupumya i kodi kung'wa Kaisari ang'wi ishi? Itii! Kuhumile kupumya ang'wi ishi?
15 А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
Kuiti uYesu ai ulingile u udosi nuao nu kuatambuila, “Kuniki mukungema? Ninkiilyi i dinari nihume kumigoza.”
16 І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
Akaleta ing'wi kung'wa Yesu, Aka atambuila, Itii! ingi ikelu lang'wa nyenyu nu ukilisigwa nu ukoli apa ingi wang'wa nyenyu? Akaligitya, “Wang'wa Kaisari.”
17 Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“І дивувалися з Нього вони.
uYesu aka atambuila, Minkiilyi u Kaisari i intu niang'wa Kaisari nu Itunda i intu niang'wa Itunda.” Akamukuilwa.
18 І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
Uugwa iAsadukayo, ni iligitya kutili u wiuki, ai akamutyata. Akamukolya, azeligitya.
19 „Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
Ng'walimu, uMusa ai ukukilisiiye kina, 'Anga itule u muluna washe nu kumuleka u mukima ku nyuma akwe, Kuiti shanga ulekile ung'wana, muntu ukumuhola u mukima nua muluna nuakwe, nu kiligilya u ng'wana ku nsoko a muluna nuakwe.'
20 Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
Ai akoli ni aluna mupungati, nu ang'wandyo ai uhoile u mukima ni hangi akasha, shanga ai ulekile u ng'wana.
21 Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
Uugwa nua kabiili ai umuhoile nung'wenso akasha, shanga ai ulekile u ng'wana. hangi nua kataatu ga ni iti.
22 І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Hangi nua mupungati shanga akaleka u ng'wana. Mpelo akwe ga nu musungu akasha.
23 А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
Itungo nila wiukigwa, ni ikiukigwa hangi, Itii! Ukutula mukima wang'wa nyenyu? Kuiti awo i aluna ihi mupungati ai atulaa agoha akwe.”
24 Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
uYesu ai uatambuie, “Itii! Ili shanga nsoko kutula malimiligwaa, ku nsoko shanga mulingile u ukilisigwa ang'wi ngulu niang'wa Itunda?”
25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
Itungo nila kiukigwa puma ku ashi, shanga akutina ang'wi kingila mu utinwa, ila akutula anga i amalaika nia kilunde
26 Що ж до мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
Kuiti, kutula ashi naiza akiukigwa, Itii! Shanga ai musomile kupuma mu mbugulu ang'wa Musa, mu nkani ni yi tunku, iti Itunda nai uligitilye nu kumuila, 'Unene ingi Itunda nuang'wa Abrahamu, hangi Itunda wang'wa Isaka, hangi Itunda wang'wa Yakobo?'
27 Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
Nuanso shanga Itunda nua ashi, ila nua ni akoli apanga. Ingi i kihenga malimilaa.”
28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
Ung'wi nua amanyi akapembya nu kija i ntambu ao; ai wihengile kina uYesu ai uasukiiye iziza. Ai umukoiye, Itii! ingi ilagiilyo ni liuli nilikete u usanigwa ikilo mu ihi?”
29 Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
uYesu ai umusukiiye, “Nila kusanigwa ingi sili, “Ije, Israeli, Mukulu Itunda nuitu, Mukulu ingi ung'wi.
30 І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“(Це за́повідь перша!)
Kusinja u mulowe uMukulu Itunda nuako, ku nkolo ako ihi, ku Ngwau ng'welu nuako wihi, ku mahala ako ihi, nu ku ngulu niako yihi.'
31 А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“Нема іншої більшої заповіді над оці!“
Ilagiilyo nila ka biili ingi sili, 'Kusinja umulowe u munyakisali nuako anga nuiloilwe u mukola.' Kutili ilagiilyo ingiiza ni ikulu kukila aya.”
32 І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
uMumanyi akaligitya, “Iziza Ng'walimu! Uligitilye tai kina Itunda ini ung'wi, ni kina kutili nu mungiiza kukila nuanso.
33 і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
Kumulowa nuanso ku nkolo ihi, nu ku ulingi wihi nu ku ngulu yihi, nu kumulowa u munyakisali anga u mukola, ingi kusanigwa nangaluu kukila i masongelyo ang'wi ipolya nila kulimiligwa.”
34 Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Itungo uYesu nai wakihenga kina wapumya isosho nila upolo, akamutambuila, “Uewe shanga ukoli kuli nu utemi nuang'wa Itunda.” Ze yakilaa pang'wanso kutili ga nung'wi nai ugemile kumukolya uYesu makolyo ihi.
35 Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
Hangi uYesu ai usukiiye, itungo nai watula ukumanyisa mu itekeelo, akaligitya, “Itii! amanyi iligitya kina uKristo ingi ng'wana wang'wa Daudi?
36 Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
uDaudi mukola mu Ng'wau Ng'welu, ai uligitilye, 'uMukulu ai uligitilye ku Mukulu nuane, ikie mu mukono nuane nua kugoha, kupikiila niazipye i alugu niako kutula pihi a migulu ako.'
37 Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
uDaudi mukola wimitangaa uKristo, 'Mukulu' Itii! ingi ng'wana wang'wa Daudi kinya uli?” Hangi milundo ukulu ai umutegeeye ku ulowa.
38 Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
Mu umanyisigwa nuakwe uYesu ai uligitilye, “Ikendegeeli nia manyi, niakete i nsula akugenda nia mujulungu nialipu nu kulamukigwa mu masoko
39 і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
nu kikie mu matuntu a akulu mu matekeelo nu mu siku kuu ku nkika nia akulu.
40 що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Akulya ga ni mato a ahimbi hangi akulompa malompi malipu iti kina i antu aihenge. Antu awa akusingiilya u ulamula nu ukulu.”
41 І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
Uugwa uYesu ai wikie pihi pakupi ni isandiko nila masongelyo mukati a nkika itekeelo; Ai watula ukugoza antu nai atulaa akuikila i mpia niao mukati i sandiko. Antu idu i agoli ai aikie ngele nkulu a ampia.
42 І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пти, цебто гріш.
Uugwa musungu muhimbi muula ai uzile nu kuikila ipande ibiili, nsailo a senti.
43 І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Uugwa akaitanga i amanyisigwa akwe nu kuatambuila, Huiili kumutambuila, u musungu uyu nu muhimbi uikie ngele nkulu ikilo a ihi naza akondya pumya mu isandiko nila masongelyo.
44 Бо всі клали від ли́шка свого, а вона покла́ла з убо́зтва свого все, що мала, — свій прожиток увесь“.
Kuiti ihi apumilye kupumiila nu widu nua upuli nuao. Kuiti u musungu uyu nu muhimbi, kupuma mu uula nuakwe, uikie i mpia yihi naza ai utakiwe kuitumila ku likalo nu lakwe.
