< Від Марка 12 >

1 І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
KWA tyi yaotatich yiheaghasule. Ehlaiti yaghi tane oonehye chiche chok chine ochunehyehti, kahchu anetye ootaisuggi oola lon, kahchu hayaghinkyetlon ayeti chiche tu taaoohklitigha, kahchu nayaghintsih khaghatai kwa, kahchu yaniyiooh oonehyene tane, kwa tontyetsidesha.
2 А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
Kootoo koonioonizutooh otsiyateha ayi ehlaiti yakeotiche yinkhadoya natlone tezoo, yayual assilon chiche natlone tezoo chiche chine oochunihyehi tsi.
3 Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Kahchu nighatintyi, kahchu kikutatooz, kahchu tahzoh achukihteha.
4 І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
Kahchu yachideha achune woaine; kahchu ine tsihadehyitl, kahchu tsinakoozehai yetsi ihe, kahchu achukideha maooya ooli.
5 Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
Kahchu achune otsideha; kahchu ayi hazehai; kahchu achune natlone, tahkine chu kikutatooz, tahkine chu kizehai.
6 І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
Kwaka ehlaiti machue ayehi, o-ochi mandayadetlahoo, ayi chu haistlachi yachiyadeha toowe ehti ihe, Kiya indi nootghahassi sechue.
7 А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
Ahwole ayine oonehyene tane toowe hlaghatati, Tunela katsila kakaoozutassi; kwa hoote zaoogheli, kwa naghani kakao-odzutassi.
8 І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
Kahchu nighatintyi, kahchu kizehai kahchu khakitihtyi chiche chine ochenihyehti iite otsi.
9 Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
Yea aaoti ayi kakaoodzutti chiche chine ihe ochanahyehi? yuhchinatlone chahtawoleissi oonehycne tezoo, kahchu achune chiche chine ihe ochanahyehi ghaooalassi.
10 Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
Koo kahchu atu makeh ootaghatechila tidi aduskles; ayi tsye kiyenali? ayine nito kwa aootline ayi hatse oohniya sookewostidi:
11 Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
Tila Aghakaoodzutti makyeoahchi, kahchu ohtye kawochulih naghataitgha?
12 І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Kooh chu oonkhaghanatgha kiyuhchutigha, ahwole tane eghauejitlon: aghatane atawo-otihi ihe ako-oyehti ihe ayi meaghasoochali: kahchu kiyechutestyetllon, taichi ghanintyetl yu.
13 I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Kahchu kichiteha tahkine Phariseene chu Herodiana chu, kiyukluhchi gha yazake.
14 Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
Kootoo nighanintyetl tsi, toowe kiyehti, Taneghaotatich atawotihi hlodinti, atu chu ooline inaoohoontyiassi: atu chu kyinditaniha tane oontya kehe, ahwole taneghaodintich Nagha Tgha oontya kehe matlontideh: Tsiwohzon la machulelu mehtikechilehe sooniya Caesar, intooe ate chu?
15 А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
Kaooyeli la, atu kaooyeli koole? ahwole atai atawonatioo meaneahe, toowe yehti, Yehoo gha sakaootahun aoontye? sananahah sooniya satsoone, wosyekhai.
16 І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
Kwa nakiyiooh. Kahchu toowe yehti, Mea achintye sikooh kahchu takehnichatinklesi mindizi? Kahchu toowe kiyehti, Caesar tsi.
17 Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“І дивувалися з Нього вони.
Kahchu Jesus ateyatetla toowehchu yehti, Caesar ghanahah ayi ooli ayahi Caesar, Nagha Tgha chu ooli ayahi Nagha Tgha. Kwa Kiyaoolih.
18 І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
Kootoo kooyinkhachatestyetl ine Sadducee yaghine nachaghintai oontooe ghatine; kahchu taoontya kiyehti toowe ghati ihe,
19 „Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
Taneghaotatyehchi, Moses aghaadusklesiih, Ooline mekye tehtsut, ate, matsiyue chu yechodyesha ate, kahchu tsito atu yechodyesha ate, mekye matsiyue niyatahtyeloo, yaskyege yayanuhi tsito mekye.
20 Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
Oowhilihi taiuchine hlyehligi ghili: kwa ayi hatse tsege nitintyi, tehtsutooh atu tsito yechodyesha.
21 Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
Kooh chu haladi tachi tsege ninayatihtyi kahchu tehtsut atai chu atu tsito yechodyesha: haladi tachi ayi chu kwaka hlyeih.
22 І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Kahchu taiuchi aline aghahiii, kahchu atu tsito yechoghatatyel: hli haistlahchi ayi tsege tehtsutii.
23 А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
Hooghaghintyetl tsi, tsitike ghaiskye tsi ooli ate mea soo ate yakahoota tyiooh? taiuchi ghili aghanetye kookahsatalon.
24 Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
Kahchu Jesus ateyatetla toowehchu yehti, Atu kha yaghayala, atu itawahtihi ihe, aduskles tyiyi, Tikeaootli koole manatsutti?
25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
Kootoo tsitike ghaiskye ate koozetse otsi atu inkah tueakoochila koole atu chu hlakoochilalon; ahwole keotihchi tyiyi yeghinhtyelon yataihchi ati.
26 Що ж до мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
Ahwole tehtsut ine, tsitike nawokyesi: atu makyeh ootaghatyechtah ooli la Moses adusklese, tyeha yehti kat tsaghehtonti Tikeaootli yechiintechii, Suni Tikeaootli asli aoontye Abraham tgha asli, kahchu Tikeaootli asli aoontye Isaac tgha asli, kahchu Tikeaootli asli aoontye Jacob tgha asli?
27 Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
Oochu natooene atu yeta odeha ahwole yaghitane gha: ayi ihe o-ochi kayaghatsut.
28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
Kahchu ehlaiti adesklesi yahchidyesha, kahchu atitsuklon ihe inchiotatyech otye, kahchu atawotihoo tsiwohzon ateyatetlalon, taoontya yehtilon, Tyeya ootaihchi hatse tsiwotsatyehli?
29 Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
Kahchu Jesus toowe hakehe ateyatetla, Hatseto tsiwotsatyehli anetye asikooh titih Nea oozintso, Israel; Naghaghatai Nagha Tgha atane zon Naghaghatai aoontye:
30 І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“(Це за́повідь перша!)
Kahchu maoontye Nagha Tgha Naghaghatai atghe nedzye ihe, kahchu atghe matsinde ihe, kahchu atghe nindi ihe, kahchu atghe nanatsutti ihe: ayila hatsetoh tsiwotsatyehli.
31 А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“Нема іншої більшої заповіді над оці!“
Oo ayi onkye kwa hlye oontye, toowe hakehe, Mataghoonti nehtanoone natsun matintya kehe. Oontooe tsiwotsatyehli ootaihchi miindichatoohai tizon.
32 І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
Kahchu adesklesne toowe yehti. Kwa hli Taneghaotatyechi, kooh tintiih hlonchati: ehlaiti zon Tikeaootli ali; atu achune atune zon:
33 і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
Kahchu machutye atghe khadzye ihe, kahchu atghe atsatitsuk ihe, kahchu atghe khatsinde ihe, kahchu atghe mehnatsutsut ihe, kahchu yuatutih yetanoone atwati yakehe, ootaihchi kyeindi ooteha ayi aghoo atghe tsichatihuli chu inghade keochaachi chu.
34 Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Jesus wa-inchi ooyu tahwohzon, toowe yehti, Atu tontye tsi anatih Nagha Tgha nataghe otsi. Atu ayi keh taoontya atu nichatitah ooli.
35 Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
Kahchu Jesus otyesta toowehchu yehti taneghaotatyechoo sahtgha tyetachatlihi kwa tyiyi oota, Yehoo gha adesklesne kooghatya oontye Christ David machue?
36 Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Ayi ihe David atane koochati kooehtii Atsinde Oochu ihe, Kakaoodzutti kooyehtii Sakaoodzutti, Nuni sinta noohtichintye atehzonih aiseakooyasle ate tsintanine.
37 Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
David atai hoochati nai Kakaoonadzutti yehti; tyechi otsi gha machue yilontye? Tyetaisanaine kyehanelilon oochu kititsalon.
38 Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
Kahchu toowe yehti machiootehe, Matsagha ghahta adesklesne, tane ayine kwaghintyene koo kestue yaintyesne, kahchu kwaghintye kyila chihchiche inchiatahachulihti.
39 і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
Kahchu asta otyihti tyetachatlihi kwa, kahchu o-ochi nataghisatooh asta kwehluchayihti:
40 що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Chahte akiyila ya kwa waatyihi, kahchu tane ghanaahooh oontyes oohatatyech: ayi ti otsinighatooalassi ohtye otaihchi ketselihoo keochaahchi.
41 І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
Jesus chu sata sooniya ninchatilesti oghade, kahchu tane ya-ih iotsi sooniya otsiyatelyihoo kweotsi nichatilihi sooniya; natlone chu tatintlone natlon kwechihatehul.
42 І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пти, цебто гріш.
Yuhchidesha ehlaiti tsege tiesunni waatyihi ali, kahchu kwehchiyatehyitl o-ochi yaintsutli onketya sooniya satsoone toolya ehlaiti sooniya satsoone enetya eyontyi.
43 І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Kahchu yaotatichne tyechi yehti, toowehchu yehti, Kwa hli anaghaisii, tai tiesunnioo waatyihi naghataihchi ohtye kwechiyatestla, anahtye naghai ooia kwechitala sooniya nichatilesti:
44 Бо всі клали від ли́шка свого, а вона покла́ла з убо́зтва свого все, що мала, — свій прожиток увесь“.
Ayi ihe aghanetye kwehchighadestla kootatintlon otsi; ahwole atai yindatli otsi kwehchiyatehyitl anetye ayehesi, anetye ooli yighataisi.

< Від Марка 12 >