< Від Марка 11 >

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
ಅನನ್ತರಂ ತೇಷು ಯಿರೂಶಾಲಮಃ ಸಮೀಪಸ್ಥಯೋ ರ್ಬೈತ್ಫಗೀಬೈಥನೀಯಪುರಯೋರನ್ತಿಕಸ್ಥಂ ಜೈತುನನಾಮಾದ್ರಿಮಾಗತೇಷು ಯೀಶುಃ ಪ್ರೇಷಣಕಾಲೇ ದ್ವೌ ಶಿಷ್ಯಾವಿದಂ ವಾಕ್ಯಂ ಜಗಾದ,
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
ಯುವಾಮಮುಂ ಸಮ್ಮುಖಸ್ಥಂ ಗ್ರಾಮಂ ಯಾತಂ, ತತ್ರ ಪ್ರವಿಶ್ಯ ಯೋ ನರಂ ನಾವಹತ್ ತಂ ಗರ್ದ್ದಭಶಾವಕಂ ದ್ರಕ್ಷ್ಯಥಸ್ತಂ ಮೋಚಯಿತ್ವಾನಯತಂ|
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
ಕಿನ್ತು ಯುವಾಂ ಕರ್ಮ್ಮೇದಂ ಕುತಃ ಕುರುಥಃ? ಕಥಾಮಿಮಾಂ ಯದಿ ಕೋಪಿ ಪೃಚ್ಛತಿ ತರ್ಹಿ ಪ್ರಭೋರತ್ರ ಪ್ರಯೋಜನಮಸ್ತೀತಿ ಕಥಿತೇ ಸ ಶೀಘ್ರಂ ತಮತ್ರ ಪ್ರೇಷಯಿಷ್ಯತಿ|
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
ತತಸ್ತೌ ಗತ್ವಾ ದ್ವಿಮಾರ್ಗಮೇಲನೇ ಕಸ್ಯಚಿದ್ ದ್ವಾರಸ್ಯ ಪಾರ್ಶ್ವೇ ತಂ ಗರ್ದ್ದಭಶಾವಕಂ ಪ್ರಾಪ್ಯ ಮೋಚಯತಃ,
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
ಏತರ್ಹಿ ತತ್ರೋಪಸ್ಥಿತಲೋಕಾನಾಂ ಕಶ್ಚಿದ್ ಅಪೃಚ್ಛತ್, ಗರ್ದ್ದಭಶಿಶುಂ ಕುತೋ ಮೋಚಯಥಃ?
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
ತದಾ ಯೀಶೋರಾಜ್ಞಾನುಸಾರೇಣ ತೇಭ್ಯಃ ಪ್ರತ್ಯುದಿತೇ ತತ್ಕ್ಷಣಂ ತಮಾದಾತುಂ ತೇಽನುಜಜ್ಞುಃ|
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
ಅಥ ತೌ ಯೀಶೋಃ ಸನ್ನಿಧಿಂ ಗರ್ದ್ದಭಶಿಶುಮ್ ಆನೀಯ ತದುಪರಿ ಸ್ವವಸ್ತ್ರಾಣಿ ಪಾತಯಾಮಾಸತುಃ; ತತಃ ಸ ತದುಪರಿ ಸಮುಪವಿಷ್ಟಃ|
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
ತದಾನೇಕೇ ಪಥಿ ಸ್ವವಾಸಾಂಸಿ ಪಾತಯಾಮಾಸುಃ, ಪರೈಶ್ಚ ತರುಶಾಖಾಶ್ಛಿತವಾ ಮಾರ್ಗೇ ವಿಕೀರ್ಣಾಃ|
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
ಅಪರಞ್ಚ ಪಶ್ಚಾದ್ಗಾಮಿನೋಽಗ್ರಗಾಮಿನಶ್ಚ ಸರ್ವ್ವೇ ಜನಾ ಉಚೈಃಸ್ವರೇಣ ವಕ್ತುಮಾರೇಭಿರೇ, ಜಯ ಜಯ ಯಃ ಪರಮೇಶ್ವರಸ್ಯ ನಾಮ್ನಾಗಚ್ಛತಿ ಸ ಧನ್ಯ ಇತಿ|
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
ತಥಾಸ್ಮಾಕಮಂ ಪೂರ್ವ್ವಪುರುಷಸ್ಯ ದಾಯೂದೋ ಯದ್ರಾಜ್ಯಂ ಪರಮೇಶ್ವರನಾಮ್ನಾಯಾತಿ ತದಪಿ ಧನ್ಯಂ, ಸರ್ವ್ವಸ್ಮಾದುಚ್ಛ್ರಾಯೇ ಸ್ವರ್ಗೇ ಈಶ್ವರಸ್ಯ ಜಯೋ ಭವೇತ್|
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
ಇತ್ಥಂ ಯೀಶು ರ್ಯಿರೂಶಾಲಮಿ ಮನ್ದಿರಂ ಪ್ರವಿಶ್ಯ ಚತುರ್ದಿಕ್ಸ್ಥಾನಿ ಸರ್ವ್ವಾಣಿ ವಸ್ತೂನಿ ದೃಷ್ಟವಾನ್; ಅಥ ಸಾಯಂಕಾಲ ಉಪಸ್ಥಿತೇ ದ್ವಾದಶಶಿಷ್ಯಸಹಿತೋ ಬೈಥನಿಯಂ ಜಗಾಮ|
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
ಅಪರೇಹನಿ ಬೈಥನಿಯಾದ್ ಆಗಮನಸಮಯೇ ಕ್ಷುಧಾರ್ತ್ತೋ ಬಭೂವ|
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
ತತೋ ದೂರೇ ಸಪತ್ರಮುಡುಮ್ಬರಪಾದಪಂ ವಿಲೋಕ್ಯ ತತ್ರ ಕಿಞ್ಚಿತ್ ಫಲಂ ಪ್ರಾಪ್ತುಂ ತಸ್ಯ ಸನ್ನಿಕೃಷ್ಟಂ ಯಯೌ, ತದಾನೀಂ ಫಲಪಾತನಸ್ಯ ಸಮಯೋ ನಾಗಚ್ಛತಿ| ತತಸ್ತತ್ರೋಪಸ್ಥಿತಃ ಪತ್ರಾಣಿ ವಿನಾ ಕಿಮಪ್ಯಪರಂ ನ ಪ್ರಾಪ್ಯ ಸ ಕಥಿತವಾನ್,
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“А учні Його все те чули. (aiōn g165)
ಅದ್ಯಾರಭ್ಯ ಕೋಪಿ ಮಾನವಸ್ತ್ವತ್ತಃ ಫಲಂ ನ ಭುಞ್ಜೀತ; ಇಮಾಂ ಕಥಾಂ ತಸ್ಯ ಶಿಷ್ಯಾಃ ಶುಶ್ರುವುಃ| (aiōn g165)
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
ತದನನ್ತರಂ ತೇಷು ಯಿರೂಶಾಲಮಮಾಯಾತೇಷು ಯೀಶು ರ್ಮನ್ದಿರಂ ಗತ್ವಾ ತತ್ರಸ್ಥಾನಾಂ ಬಣಿಜಾಂ ಮುದ್ರಾಸನಾನಿ ಪಾರಾವತವಿಕ್ರೇತೃಣಾಮ್ ಆಸನಾನಿ ಚ ನ್ಯುಬ್ಜಯಾಞ್ಚಕಾರ ಸರ್ವ್ವಾನ್ ಕ್ರೇತೃನ್ ವಿಕ್ರೇತೃಂಶ್ಚ ಬಹಿಶ್ಚಕಾರ|
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
ಅಪರಂ ಮನ್ದಿರಮಧ್ಯೇನ ಕಿಮಪಿ ಪಾತ್ರಂ ವೋಢುಂ ಸರ್ವ್ವಜನಂ ನಿವಾರಯಾಮಾಸ|
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
ಲೋಕಾನುಪದಿಶನ್ ಜಗಾದ, ಮಮ ಗೃಹಂ ಸರ್ವ್ವಜಾತೀಯಾನಾಂ ಪ್ರಾರ್ಥನಾಗೃಹಮ್ ಇತಿ ನಾಮ್ನಾ ಪ್ರಥಿತಂ ಭವಿಷ್ಯತಿ ಏತತ್ ಕಿಂ ಶಾಸ್ತ್ರೇ ಲಿಖಿತಂ ನಾಸ್ತಿ? ಕಿನ್ತು ಯೂಯಂ ತದೇವ ಚೋರಾಣಾಂ ಗಹ್ವರಂ ಕುರುಥ|
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
ಇಮಾಂ ವಾಣೀಂ ಶ್ರುತ್ವಾಧ್ಯಾಪಕಾಃ ಪ್ರಧಾನಯಾಜಕಾಶ್ಚ ತಂ ಯಥಾ ನಾಶಯಿತುಂ ಶಕ್ನುವನ್ತಿ ತಥೋಪಾಯಂ ಮೃಗಯಾಮಾಸುಃ, ಕಿನ್ತು ತಸ್ಯೋಪದೇಶಾತ್ ಸರ್ವ್ವೇ ಲೋಕಾ ವಿಸ್ಮಯಂ ಗತಾ ಅತಸ್ತೇ ತಸ್ಮಾದ್ ಬಿಭ್ಯುಃ|
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
ಅಥ ಸಾಯಂಸಮಯ ಉಪಸ್ಥಿತೇ ಯೀಶುರ್ನಗರಾದ್ ಬಹಿರ್ವವ್ರಾಜ|
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
ಅನನ್ತರಂ ಪ್ರಾತಃಕಾಲೇ ತೇ ತೇನ ಮಾರ್ಗೇಣ ಗಚ್ಛನ್ತಸ್ತಮುಡುಮ್ಬರಮಹೀರುಹಂ ಸಮೂಲಂ ಶುಷ್ಕಂ ದದೃಶುಃ|
21 І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
ತತಃ ಪಿತರಃ ಪೂರ್ವ್ವವಾಕ್ಯಂ ಸ್ಮರನ್ ಯೀಶುಂ ಬಭಾಷಂ, ಹೇ ಗುರೋ ಪಶ್ಯತು ಯ ಉಡುಮ್ಬರವಿಟಪೀ ಭವತಾ ಶಪ್ತಃ ಸ ಶುಷ್ಕೋ ಬಭೂವ|
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
ತತೋ ಯೀಶುಃ ಪ್ರತ್ಯವಾದೀತ್, ಯೂಯಮೀಶ್ವರೇ ವಿಶ್ವಸಿತ|
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
ಯುಷ್ಮಾನಹಂ ಯಥಾರ್ಥಂ ವದಾಮಿ ಕೋಪಿ ಯದ್ಯೇತದ್ಗಿರಿಂ ವದತಿ, ತ್ವಮುತ್ಥಾಯ ಗತ್ವಾ ಜಲಧೌ ಪತ, ಪ್ರೋಕ್ತಮಿದಂ ವಾಕ್ಯಮವಶ್ಯಂ ಘಟಿಷ್ಯತೇ, ಮನಸಾ ಕಿಮಪಿ ನ ಸನ್ದಿಹ್ಯ ಚೇದಿದಂ ವಿಶ್ವಸೇತ್ ತರ್ಹಿ ತಸ್ಯ ವಾಕ್ಯಾನುಸಾರೇಣ ತದ್ ಘಟಿಷ್ಯತೇ|
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
ಅತೋ ಹೇತೋರಹಂ ಯುಷ್ಮಾನ್ ವಚ್ಮಿ, ಪ್ರಾರ್ಥನಾಕಾಲೇ ಯದ್ಯದಾಕಾಂಕ್ಷಿಷ್ಯಧ್ವೇ ತತ್ತದವಶ್ಯಂ ಪ್ರಾಪ್ಸ್ಯಥ, ಇತ್ಥಂ ವಿಶ್ವಸಿತ, ತತಃ ಪ್ರಾಪ್ಸ್ಯಥ|
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
ಅಪರಞ್ಚ ಯುಷ್ಮಾಸು ಪ್ರಾರ್ಥಯಿತುಂ ಸಮುತ್ಥಿತೇಷು ಯದಿ ಕೋಪಿ ಯುಷ್ಮಾಕಮ್ ಅಪರಾಧೀ ತಿಷ್ಠತಿ, ತರ್ಹಿ ತಂ ಕ್ಷಮಧ್ವಂ, ತಥಾ ಕೃತೇ ಯುಷ್ಮಾಕಂ ಸ್ವರ್ಗಸ್ಥಃ ಪಿತಾಪಿ ಯುಷ್ಮಾಕಮಾಗಾಂಮಿ ಕ್ಷಮಿಷ್ಯತೇ|
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
ಕಿನ್ತು ಯದಿ ನ ಕ್ಷಮಧ್ವೇ ತರ್ಹಿ ವಃ ಸ್ವರ್ಗಸ್ಥಃ ಪಿತಾಪಿ ಯುಷ್ಮಾಕಮಾಗಾಂಸಿ ನ ಕ್ಷಮಿಷ್ಯತೇ|
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
ಅನನ್ತರಂ ತೇ ಪುನ ರ್ಯಿರೂಶಾಲಮಂ ಪ್ರವಿವಿಶುಃ, ಯೀಶು ರ್ಯದಾ ಮಧ್ಯೇಮನ್ದಿರಮ್ ಇತಸ್ತತೋ ಗಚ್ಛತಿ, ತದಾನೀಂ ಪ್ರಧಾನಯಾಜಕಾ ಉಪಾಧ್ಯಾಯಾಃ ಪ್ರಾಞ್ಚಶ್ಚ ತದನ್ತಿಕಮೇತ್ಯ ಕಥಾಮಿಮಾಂ ಪಪ್ರಚ್ಛುಃ,
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
ತ್ವಂ ಕೇನಾದೇಶೇನ ಕರ್ಮ್ಮಾಣ್ಯೇತಾನಿ ಕರೋಷಿ? ತಥೈತಾನಿ ಕರ್ಮ್ಮಾಣಿ ಕರ್ತ್ತಾಂ ಕೇನಾದಿಷ್ಟೋಸಿ?
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
ತತೋ ಯೀಶುಃ ಪ್ರತಿಗದಿತವಾನ್ ಅಹಮಪಿ ಯುಷ್ಮಾನ್ ಏಕಕಥಾಂ ಪೃಚ್ಛಾಮಿ, ಯದಿ ಯೂಯಂ ತಸ್ಯಾ ಉತ್ತರಂ ಕುರುಥ, ತರ್ಹಿ ಕಯಾಜ್ಞಯಾಹಂ ಕರ್ಮ್ಮಾಣ್ಯೇತಾನಿ ಕರೋಮಿ ತದ್ ಯುಷ್ಮಭ್ಯಂ ಕಥಯಿಷ್ಯಾಮಿ|
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
ಯೋಹನೋ ಮಜ್ಜನಮ್ ಈಶ್ವರಾತ್ ಜಾತಂ ಕಿಂ ಮಾನವಾತ್? ತನ್ಮಹ್ಯಂ ಕಥಯತ|
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
ತೇ ಪರಸ್ಪರಂ ವಿವೇಕ್ತುಂ ಪ್ರಾರೇಭಿರೇ, ತದ್ ಈಶ್ವರಾದ್ ಬಭೂವೇತಿ ಚೇದ್ ವದಾಮಸ್ತರ್ಹಿ ಕುತಸ್ತಂ ನ ಪ್ರತ್ಯೈತ? ಕಥಮೇತಾಂ ಕಥಯಿಷ್ಯತಿ|
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
ಮಾನವಾದ್ ಅಭವದಿತಿ ಚೇದ್ ವದಾಮಸ್ತರ್ಹಿ ಲೋಕೇಭ್ಯೋ ಭಯಮಸ್ತಿ ಯತೋ ಹೇತೋಃ ಸರ್ವ್ವೇ ಯೋಹನಂ ಸತ್ಯಂ ಭವಿಷ್ಯದ್ವಾದಿನಂ ಮನ್ಯನ್ತೇ|
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.
ಅತಏವ ತೇ ಯೀಶುಂ ಪ್ರತ್ಯವಾದಿಷು ರ್ವಯಂ ತದ್ ವಕ್ತುಂ ನ ಶಕ್ನುಮಃ| ಯೀಶುರುವಾಚ, ತರ್ಹಿ ಯೇನಾದೇಶೇನ ಕರ್ಮ್ಮಾಣ್ಯೇತಾನಿ ಕರೋಮಿ, ಅಹಮಪಿ ಯುಷ್ಮಭ್ಯಂ ತನ್ನ ಕಥಯಿಷ್ಯಾಮಿ|

< Від Марка 11 >