Від Марка 11
1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
Comme ils approchaient de Jérusalem, de Bethphagé et de Béthanie, près du mont des Oliviers, Jésus envoya deux de ses disciples,
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Et leur dit: Allez à la bourgade qui est devant vous; et aussitôt que vous y serez entrés, vous trouverez un ânon attaché, que personne n'a encore monté; détachez-le, et amenez-le-moi.
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
Et si quelqu'un vous dit: Pourquoi faites-vous cela? dites que le Seigneur en a besoin, et aussitôt il l'enverra ici.
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
Ils s'en allèrent donc, et ils trouvèrent l'ânon qui était attaché dehors devant la porte, entre les deux chemins; et ils le détachèrent.
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
Et quelques-uns de ceux qui étaient là leur dirent: Pourquoi détachez-vous cet ânon?
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
Ils leur répondirent comme Jésus avait commandé; et on les laissa aller.
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
Et ils amenèrent l'ânon à Jésus, et mirent leurs vêtements dessus, et Jésus monta sur l'ânon.
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
Et plusieurs étendaient leurs vêtements sur la route, et d'autres coupaient des branches d'arbres, et en couvraient le chemin.
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
Et ceux qui marchaient devant, et ceux qui suivaient, criaient: Hosanna! béni soit celui qui vient au nom du Seigneur!
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
Béni soit le règne de David notre père, qui vient au nom du Seigneur! Hosanna dans les lieux très hauts!
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
Ainsi Jésus entra à Jérusalem, et dans le temple; et ayant tout considéré, comme il était déjà tard, il s'en alla à Béthanie avec les douze.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
Le lendemain, comme ils sortaient de Béthanie, il eut faim.
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
Et voyant de loin un figuier qui avait des feuilles, il alla voir s'il y trouverait quelque chose; et s'en étant approché, il n'y trouva que des feuilles; car ce n'était pas la saison des figues.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“А учні Його все те чули. (aiōn g165)
Alors Jésus, prenant la parole, dit: Que jamais personne ne mange de ton fruit. Et ses disciples l'entendirent. (aiōn g165)
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
Ils vinrent ensuite à Jérusalem; et Jésus étant entré dans le temple, se mit à chasser ceux qui vendaient et qui achetaient dans le temple, et il renversa les tables des changeurs, et les sièges de ceux qui vendaient des pigeons.
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
Et il ne permettait pas que personne portât aucun vaisseau par le temple.
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
Et il les instruisait, en disant: N'est-il pas écrit: Ma maison sera appelée une maison de prières pour toutes les nations? mais vous en avez fait une caverne de voleurs.
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
Ce que les scribes et les principaux sacrificateurs ayant entendu, ils cherchaient les moyens de le faire périr; car ils le craignaient, parce que tout le peuple était frappé de sa doctrine.
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
Le soir étant venu, Jésus sortit de la ville.
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
Et le matin, comme ils passaient, ses disciples virent le figuier séché jusqu'aux racines.
21 І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
Alors Pierre, s'étant souvenu de ce qui s'était passé, lui dit: Maître, voilà le figuier que tu as maudit, qui est séché.
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
Et Jésus, répondant, leur dit: Ayez foi en Dieu;
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
Car je vous dis en vérité, que quiconque dira à cette montagne: Ote-toi de là et te jette dans la mer, et qui ne doutera point dans son cœur, mais qui croira que ce qu'il dit arrivera; ce qu'il dit lui sera accordé.
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
C'est pourquoi je vous dis: Tout ce que vous demanderez en priant, croyez que vous le recevrez; et cela vous sera accordé.
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
Mais quand vous vous présenterez pour faire votre prière, si vous avez quelque chose contre quelqu'un, pardonnez-lui, afin que votre Père qui est dans les cieux vous pardonne aussi vos offenses.
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
Que si vous ne pardonnez pas, votre Père qui est dans les cieux ne vous pardonnera pas non plus vos offenses.
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
Puis ils revinrent à Jérusalem; et comme il allait par le temple, les principaux sacrificateurs, les scribes et les anciens s'approchèrent de lui,
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
Et ils lui dirent: Par quelle autorité fais-tu ces choses, et qui t'a donné l'autorité de les faire?
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
Jésus, répondant, leur dit: Je vous demanderai aussi une chose, répondez-moi, et je vous dirai par quelle autorité je fais ces choses.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
Le baptême de Jean venait-il du ciel, ou des hommes? Répondez-moi.
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
Or, ils raisonnaient en eux-mêmes, disant: Si nous disons: Du ciel; il dira: Pourquoi donc n'y avez-vous pas cru
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
Et si nous disons: Des hommes; nous craignons le peuple; car tous croyaient que Jean était un vrai prophète.
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.
Alors ils répondirent à Jésus: Nous n'en savons rien. Et Jésus leur répondit: Et moi, je ne vous dirai pas non plus par quelle autorité je fais ces choses.
