Від Марка 11
1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
As they approached Jerusalem, near to Bethphage and Bethany, beside the Mount of Olives, Jesus sent two of his disciples on ahead.
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
He told them, “Go into the village ahead of you, and as soon as you enter, you'll find a colt tied up that no one has ever ridden before. Untie it and bring it here.
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
If anyone asks you what you are doing, tell them, ‘The Lord needs it and will send it back soon.’”
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
So they set off, and found a colt tied to a door, out on the street, and they untied it.
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
Some of the people standing around asked, “What are you doing, untying that colt”?
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
The disciples replied just as Jesus told them to, and the people let them go.
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
They brought the colt to Jesus, put their cloaks on it, and Jesus sat on it.
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
Many people spread their cloaks on the road, while others laid down leafy branches that they'd cut in the fields.
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
Those leading in the front and those that were following were all shouting, “Hosanna! Bless the one coming in the name of the Lord.
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
Bless the kingdom of our father David that is coming! Hosanna in the highest!”
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
Jesus entered Jerusalem and went in to the Temple. He looked around him, observing everything, and then, since it was getting late, he returned to Bethany with the twelve disciples.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
The next day, as they left Bethany, Jesus was hungry.
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
From some distance away he saw a fig tree with leaves, so he went over to it to see if it had any fruit. But when he got there, he found it had only leaves, because it was not the season for figs.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“А учні Його все те чули. (aiōn g165)
He said to the tree, “May no one eat fruit from you ever again.” His disciples heard his words. (aiōn g165)
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
They arrived back in Jerusalem, and Jesus went into the Temple. He started driving out the people who were buying and selling in the Temple. He overturned the tables of the money-changers and the chairs of the people selling doves.
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
He stopped anyone carrying things through the Temple.
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
He explained to them, “Doesn't Scripture say, ‘My house will be called a house of prayer for all nations’? But you have turned it into a den of thieves!”
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
The chief priests and religious teachers heard what had happened, and tried to find a way to kill Jesus. But they were afraid of him, for everyone was so impressed by his teaching.
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
When evening came Jesus and his disciples left the city.
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
The following morning as they returned, they saw the fig tree, withered from the roots up.
21 І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
Peter remembered what Jesus had done, and said to him, “Rabbi, look, the fig tree that you cursed has withered.”
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
“Trust in God,” Jesus replied.
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
“Believe me when I say to you that if you told this mountain, ‘Get out of here and be thrown into the sea,’ and you don't doubt in your heart, but are convinced about what you're asking, then it will happen!
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
I'm telling you that whatever you pray for, whatever you ask, trust that you've received it, and it's yours.
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
But when you're praying, if you have something against someone, forgive them, so that your Father in heaven may also forgive you your sins.”
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
They returned to Jerusalem, and as he was walking in the Temple, the chief priests, religious teachers, and the leaders approached him.
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
“By what authority are you doing all this?” they demanded. “Who gave you the right?”
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
“Let me ask you a question,” Jesus told them. “You answer me, and I'll tell you by whose authority I do these things.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
John's baptism—did that come from heaven, or from people?”
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
They discussed it among themselves. They said, “If we say it's from heaven, he'll reply, ‘So why didn't you believe him?’
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
But if we say, it's of human origin, well…” They were afraid of the crowd, because everyone believed that John was a true prophet.
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.
So they answered Jesus, “We don't know.” “Then I'm not telling you by whose authority I do these things,” replied Jesus.
