Від Марка 11
1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
Now when they were drawing near Jerusalem, to Bethphage and Bethany, at the Mount of Olives, He sent two of His disciples,
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
saying to them: “Go into the village opposite you; and as soon as you enter it you will find a foal tied, on which no man has sat. Untie and bring it.
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
And if anyone says to you, ‘Why are you doing this?’ say, ‘The Lord has need of it,’ and thereupon he will send it here.”
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
So they went and found the foal tied at the door, out in the street, and they loosed it.
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
Some of those who stood there said to them, “What are you doing, untying the foal?”
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
So they answered them just as Jesus had instructed, and they let them go.
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
Then they brought the foal to Jesus, and they placed their clothes on it, and He sat on it.
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
And many spread their clothes on the road, while others were cutting leafy branches from the trees and spreading them on the road.
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
Both those who went in front and those who followed started calling out, saying: “Hosanna!” “Blessed is He who comes in the name of the Lord!”
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
“Blessed is the Kingdom of our father David that is coming in the name of the Lord!” “Hosanna in the highest!”
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
So Jesus entered Jerusalem and went into the temple. And when He had looked around at everything, the hour being late, He went out to Bethany with the twelve.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
Now the next day, as they were leaving Bethany, He was hungry.
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
And seeing from a distance a fig tree having leaves, He went to see if perhaps He would find something on it. When He came to it He found nothing but leaves, because it was not fig season.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“А учні Його все те чули. (aiōn g165)
So Jesus reacted by saying to it, “Let no one ever eat fruit from you again!” And His disciples were listening. (aiōn g165)
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
So they came to Jerusalem, and entering the temple Jesus began to drive out those who sold and bought in the temple, and He overturned the tables of the money changers and the seats of the dove sellers.
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
And He would not allow anyone to carry a container through the temple.
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
And He kept teaching them by saying: “Is it not written, ‘My house will be called a house of prayer for all the nations’? but you have made it ‘a den of robbers’!”
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
Well the scribes and the chief priests heard it, and kept on looking for a way to destroy Him; because they were afraid of Him, in that all the people were astonished at His teaching.
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
When evening came, He went out of the city.
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
Now in the morning, as they passed by, they saw the fig tree dried up from the roots.
21 І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
And Peter, remembering, said to Him: “Rabbi, look! The fig tree that you cursed has dried up!”
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
So in answer Jesus said to them: “Have faith in God.
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
Because I tell you assuredly, whoever says to this mountain, ‘Be picked up and be thrown into the sea,’ and does not doubt in his heart but believes that the things he says will happen, he will have whatever he says.
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
That is why I say to you, whatever things you ask for in prayer, believe that you receive, and you will have them.
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
“And whenever you stand praying, forgive, if you have anything against anyone, so that your Father, who is in heaven, may also forgive you your trespasses.
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
But if you do not forgive, neither will your Father who is in heaven forgive your trespasses.”
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
Then they came again to Jerusalem. And as He was walking in the temple, the chief priests, the scribes and the elders came to Him.
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
And they said to Him, “By what authority are you doing these things?” and “Who gave you this authority to do these things?”
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
So in answer Jesus said to them: “I also will ask you one question; answer me, and I will tell you by what authority I am doing these things.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
The baptism of John: was it from heaven or from men?”
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
They considered among themselves, saying: “If we say, ‘From heaven,’ he will say, ‘So why did you not believe him?’
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
But if we say, ‘From men’…”—they feared the people, for everyone held John to really be a prophet.
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.
So they answered Jesus by saying, “We don't know.” And in answer Jesus said to them, “Neither do I tell you by what authority I do these things.”
