Від Марка 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
et inde exsurgens venit in fines Iudaeae ultra Iordanen et conveniunt iterum turbae ad eum et sicut consueverat iterum docebat illos
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
et accedentes Pharisaei interrogabant eum si licet viro uxorem dimittere temptantes eum
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
at ille respondens dixit eis quid vobis praecepit Moses
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
qui dixerunt Moses permisit libellum repudii scribere et dimittere
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
quibus respondens Iesus ait ad duritiam cordis vestri scripsit vobis praeceptum istud
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
ab initio autem creaturae masculum et feminam fecit eos Deus
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
propter hoc relinquet homo patrem suum et matrem et adherebit ad uxorem suam
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
et erunt duo in carne una itaque iam non sunt duo sed una caro
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
quod ergo Deus iunxit homo non separet
10 А вдома про це учні знов запитали Його.
et in domo iterum discipuli eius de eodem interrogaverunt eum
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
et dicit illis quicumque dimiserit uxorem suam et aliam duxerit adulterium committit super eam
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
et si uxor dimiserit virum suum et alii nupserit moechatur
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
et offerebant illi parvulos ut tangeret illos discipuli autem comminabantur offerentibus
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
quos cum videret Iesus indigne tulit et ait illis sinite parvulos venire ad me et ne prohibueritis eos talium est enim regnum Dei
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
amen dico vobis quisque non receperit regnum Dei velut parvulus non intrabit in illud
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
et conplexans eos et inponens manus super illos benedicebat eos
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
et cum egressus esset in viam procurrens quidam genu flexo ante eum rogabat eum magister bone quid faciam ut vitam aeternam percipiam (aiōnios g166)
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Iesus autem dixit ei quid me dicis bonum nemo bonus nisi unus Deus
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
praecepta nosti ne adulteres ne occidas ne fureris ne falsum testimonium dixeris ne fraudem feceris honora patrem tuum et matrem
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
et ille respondens ait illi magister omnia haec conservavi a iuventute mea
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
Iesus autem intuitus eum dilexit eum et dixit illi unum tibi deest vade quaecumque habes vende et da pauperibus et habebis thesaurum in caelo et veni sequere me
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
qui contristatus in verbo abiit maerens erat enim habens possessiones multas
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
et circumspiciens Iesus ait discipulis suis quam difficile qui pecunias habent in regnum Dei introibunt
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
discipuli autem obstupescebant in verbis eius at Iesus rursus respondens ait illis filioli quam difficile est confidentes in pecuniis regnum Dei introire
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
facilius est camelum per foramen acus transire quam divitem intrare in regnum Dei
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
qui magis admirabantur dicentes ad semet ipsos et quis potest salvus fieri
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
et intuens illos Iesus ait apud homines inpossibile est sed non apud Deum omnia enim possibilia sunt apud Deum
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
coepit Petrus ei dicere ecce nos dimisimus omnia et secuti sumus te
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
respondens Iesus ait amen dico vobis nemo est qui reliquerit domum aut fratres aut sorores aut matrem aut patrem aut filios aut agros propter me et propter evangelium
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
multi autem erunt primi novissimi et novissimi primi
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
erant autem in via ascendentes in Hierosolyma et praecedebat illos Iesus et stupebant et sequentes timebant et adsumens iterum duodecim coepit illis dicere quae essent ei ventura
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
quia ecce ascendimus in Hierosolyma et Filius hominis tradetur principibus sacerdotum et scribis et senioribus et damnabunt eum morti et tradent eum gentibus
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
et inludent ei et conspuent eum et flagellabunt eum et interficient eum et tertia die resurget
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
et accedunt ad illum Iacobus et Iohannes filii Zebedaei dicentes magister volumus ut quodcumque petierimus facias nobis
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
at ille dixit eis quid vultis ut faciam vobis
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
et dixerunt da nobis ut unus ad dexteram tuam et alius ad sinistram tuam sedeamus in gloria tua
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
Iesus autem ait eis nescitis quid petatis potestis bibere calicem quem ego bibo aut baptismum quo ego baptizor baptizari
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
at illi dixerunt ei possumus Iesus autem ait eis calicem quidem quem ego bibo bibetis et baptismum quo ego baptizor baptizabimini
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
sedere autem ad dexteram meam vel ad sinistram non est meum dare sed quibus paratum est
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
et audientes decem coeperunt indignari de Iacobo et Iohanne
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
Iesus autem vocans eos ait illis scitis quia hii qui videntur principari gentibus dominantur eis et principes eorum potestatem habent ipsorum
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
non ita est autem in vobis sed quicumque voluerit fieri maior erit vester minister
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
et quicumque voluerit in vobis primus esse erit omnium servus
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
nam et Filius hominis non venit ut ministraretur ei sed ut ministraret et daret animam suam redemptionem pro multis
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
et veniunt Hierichum et proficiscente eo de Hiericho et discipulis eius et plurima multitudine filius Timei Bartimeus caecus sedebat iuxta viam mendicans
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
qui cum audisset quia Iesus Nazarenus est coepit clamare et dicere Fili David Iesu miserere mei
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
et comminabantur illi multi ut taceret at ille multo magis clamabat Fili David miserere mei
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
et stans Iesus praecepit illum vocari et vocant caecum dicentes ei animaequior esto surge vocat te
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
qui proiecto vestimento suo exiliens venit ad eum
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
et respondens illi Iesus dixit quid vis tibi faciam caecus autem dixit ei rabboni ut videam
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
Iesus autem ait illi vade fides tua te salvum fecit et confestim vidit et sequebatur eum in via
