Від Марка 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
On leaving that place, Jesus went into the district of Judea on the other side of the Jordan. Crowds gathered about him again; and again, as usual, he began teaching them.
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
Presently some Pharisees came up and, to test him, asked, “Has a husband the right to divorce his wife?”
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
“What direction did Moses give you?” replied Jesus.
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
“Moses,” they said, “permitted a man to draw up in writing a notice of separation and divorce his wife.”
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
“It was owing to the hardness of your hearts,” said Jesus, “that Moses gave you this direction;
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
but, at the beginning of the Creation, ‘God made them male and female.’
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
‘For this reason a man will leave his father and mother,
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
and the man and his wife will become one;’ so that they are no longer two, but one.
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
What God himself, then, has yoked together no one must separate.”
10 А вдома про це учні знов запитали Його.
When they were indoors, the disciples asked him again about this,
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
and he said, “Anyone who divorces his wife and marries another woman is guilty of adultery against his wife;
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
and, if the woman divorces her husband and marries another man, she is guilty of adultery.”
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
Some of the people were bringing little children to Jesus, for him to touch them; but the disciples rebuked those who had brought them.
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
When, however, Jesus saw this, he was indignant. “Let the little children come to me,” he said, “do not hinder them; for it is to the childlike that the kingdom of God belongs.
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
I tell you, unless a person receives the kingdom of God like a child, they will not enter it at all.”
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
Then he embraced the children, and, placing his hands on them, gave them his blessing.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
As Jesus was resuming his journey, a man came running up to him, and threw himself on his knees before him. “Good teacher,” he asked, “what must I do to gain eternal life?” (aiōnios g166)
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
“Why do you call me good?” answered Jesus. “No one is good but God.
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
You know the commandments – ‘Do not kill. Do not commit adultery. Do not steal. Do not say what is false about others. Do not cheat. Honor your father and your mother.’”
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
“Teacher,” he replied, “I have observed all these from my childhood.”
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
Jesus looked at the man, and his heart went out to him, and he said, “There is still one thing wanting in you; go and sell all that you have, and give to the poor, and you will have wealth in heaven; then come and follow me.”
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
But the man’s face clouded at these words, and he went away distressed, for he had great possessions.
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
Then Jesus looked around, and said to his disciples, “How hard it will be for people of wealth to enter the kingdom of God!”
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
The disciples were amazed at his words. But Jesus said again, “My children, how hard a thing it is to enter the kingdom of God!
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
It is easier for a camel to get through a needle’s eye, than for a rich person to enter the kingdom of God.”
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
“Then who can be saved?” they exclaimed in the greatest astonishment.
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
Jesus looked at them, and answered, “With people it is impossible, but not with God; for everything is possible with God.”
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
“But we,” began Peter, “we left everything and have followed you.”
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
“I tell you,” said Jesus, “there is no one who has left house, or brothers, or sisters, or mother, or father, or children, or land, for my sake and for the good news,
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
But many who are first now will then be last, and the last will be first.”
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
They were on the road going up to Jerusalem, with Jesus walking in front of them. The disciples were filled with awe, while those who were following behind were overwhelmed with fear. Gathering the Twelve around him once more, Jesus began to tell them what was about to happen to him.
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
“Listen!” he said. “We are going up to Jerusalem; and there the Son of Man will be betrayed to the chief priests and the teachers of the Law, and they will condemn him to death, and they will give him up to the Gentiles,
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
who will mock him, spit on him, and scourge him, and put him to death; and after three days he will rise again.”
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
James and John, the two sons of Zebedee, went to Jesus, and said, “Teacher, we want you to do for us whatever we ask.”
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
“What do you want me to do for you?” he asked.
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
“Grant us this,” they answered, “to sit, one on your right, and the other on your left, when you come in glory.”
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
“You do not know what you are asking,” Jesus said to them. “Can you drink the cup that I am to drink? Or receive the baptism that I am to receive?”
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
“Yes,” they answered, “we can.” “You will indeed drink the cup that I am to drink,” Jesus said, “and receive the baptism that I am to receive,
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
but as to a seat at my right or at my left – that is not mine to give, but it is for those for whom it has been prepared.”
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
On hearing of this, the ten others were at first very indignant about James and John.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
But Jesus called the ten to him, and said, “Those who are regarded as ruling among the Gentiles lord it over them, as you know, and their great men oppress them.
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
But among you it is not so. No, whoever wants to become great among you must be your servant,
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
and whoever wants to take the first place among you must be the servant of all;
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
for even the Son of Man came, not be served, but to serve, and to give his life as a ransom for many.”
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
They came to Jericho. When Jesus was going out of the town with his disciples and a large crowd, Bartimaeus, the son of Timaeus, a blind beggar, was sitting by the roadside.
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
Hearing that it was Jesus the Nazarene, he began to call out, “Jesus, Son of David, take pity on me.”
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Many of the people kept telling him to be quiet; but the man continued to call out all the louder, “Son of David, take pity on me.”
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
Then Jesus stopped. “Call him,” he said. So they called the blind man. “Have courage!” they exclaimed. “Get up; he is calling you.”
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
The man threw off his cloak, sprang up, and came to Jesus.
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
“What do you want me to do for you?” said Jesus, addressing him. “Rabboni,” the blind man answered, “I want to recover my sight.”
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
“You may go,” Jesus said, “Your faith has delivered you.” Immediately he recovered his sight, and began to follow Jesus along the road.
