Від Марка 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
And rising up thence he comes into the coasts of Judaea, and the other side of the Jordan. And again crowds come together to him, and, as he was accustomed, again he taught them.
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
And Pharisees coming to [him] asked him, Is it lawful for a man to put away [his] wife? (tempting him).
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
But he answering said to them, What did Moses command you?
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
And they said, Moses allowed to write a bill of divorce, and to put away.
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
And Jesus answering said to them, In view of your hard-heartedness he wrote this commandment for you;
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
but from [the] beginning of [the] creation God made them male and female.
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
For this cause a man shall leave his father and mother and shall be united to his wife,
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
and the two shall be one flesh: so that they are no longer two but one flesh.
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
What therefore God has joined together, let not man separate.
10 А вдома про це учні знов запитали Його.
And again in the house the disciples asked him concerning this.
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
And he says to them, Whosoever shall put away his wife and shall marry another, commits adultery against her.
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
And if a woman put away her husband and shall marry another, she commits adultery.
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
And they brought little children to him that he might touch them. But the disciples rebuked those that brought [them].
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
But Jesus seeing [it], was indignant, and said to them, Suffer the little children to come to me; forbid them not; for of such is the kingdom of God.
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
Verily I say to you, Whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child, shall in no wise enter into it.
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
And having taken them in his arms, having laid his hands on them, he blessed them.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
And as he went forth into the way, a person ran up to [him], and kneeling to him asked him, Good Teacher, what shall I do that I may inherit eternal life? (aiōnios g166)
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
But Jesus said to him, Why callest thou me good? no one is good but one, [that is] God.
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
Thou knowest the commandments: Do not commit adultery, Do not kill, Do not steal, Do not bear false witness, Do not defraud, Honour thy father and mother.
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
And he answering said to him, Teacher, all these things have I kept from my youth.
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
And Jesus looking upon him loved him, and said to him, One thing lackest thou: go, sell whatever thou hast and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven; and come, follow me, [taking up the cross].
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
But he, sad at the word, went away grieved, for he had large possessions.
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
And Jesus looking around says to his disciples, How difficultly shall they that have riches enter into the kingdom of God!
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
And the disciples were amazed at his words. And Jesus again answering says to them, Children, how difficult it is that those who trust in riches should enter into the kingdom of God!
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
It is easier for a camel to go through the eye of a needle than for a rich man to enter into the kingdom of God.
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
And they were exceedingly astonished, saying to one another, And who can be saved?
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
But Jesus looking on them says, With men it is impossible, but not with God; for all things are possible with God.
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
Peter began to say to him, Behold, we have left all things and have followed thee.
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
Jesus answering said, Verily I say to you, There is no one who has left house, or brethren, or sisters, or father, or mother, [or wife], or children, or lands, for my sake and for the sake of the gospel,
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
But many first shall be last, and the last first.
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
And they were in the way going up to Jerusalem, and Jesus was going on before them; and they were amazed, and were afraid as they followed. And taking the twelve again to [him], he began to tell them what was going to happen to him:
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
Behold, we go up to Jerusalem, and the Son of man shall be delivered up to the chief priests and to the scribes, and they shall condemn him to death, and shall deliver him up to the nations:
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
and they shall mock him, and shall scourge him, and shall spit upon him, and shall kill him; and after three days he shall rise again.
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
And there come to him James and John, the sons of Zebedee, saying [to him], Teacher, we would that whatsoever we may ask thee, thou wouldst do it for us.
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
And he said to them, What would ye that I should do for you?
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
And they said to him, Give to us that we may sit, one on thy right hand, and one on thy left hand, in thy glory.
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
And Jesus said to them, Ye do not know what ye ask. Are ye able to drink the cup which I drink, or be baptised with the baptism that I am baptised with?
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
And they said to him, We are able. And Jesus said to them, The cup that I drink ye will drink and with the baptism that I am baptised with ye will be baptised,
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
but to sit on my right hand or on my left is not mine to give, but for those for whom it is prepared.
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
And the ten having heard [of it], began to be indignant about James and John.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
But Jesus having called them to [him], says to them, Ye know that those who are esteemed to rule over the nations exercise lordship over them; and their great men exercise authority over them;
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
but it is not thus among you; but whosoever would be great among you, shall be your minister;
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
and whosoever would be first of you shall be bondman of all.
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
For also the Son of man did not come to be ministered to, but to minister, and give his life a ransom for many.
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
And they come to Jericho, and as he was going out from Jericho, and his disciples and a large crowd, the son of Timaeus, Bartimaeus, the blind [man], sat by the wayside begging.
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
And having heard that it was Jesus the Nazaraean, he began to cry out and to say, O Son of David, Jesus, have mercy on me.
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
And many rebuked him, that he might be silent; but he cried so much the more, Son of David, have mercy on me.
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
And Jesus, standing still, desired him to be called. And they call the blind [man], saying to him, Be of good courage, rise up, he calls thee.
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
And, throwing away his garment, he started up and came to Jesus.
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
And Jesus answering says to him, What wilt thou that I shall do to thee? And the blind [man] said to him, Rabboni, that I may see.
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
And Jesus said to him, Go, thy faith has healed thee. And he saw immediately, and followed him in the way.
