Від Марка 1
1 Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.
Initium Evangelii Jesu Christi, Filii Dei.
2 Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.
Sicut scriptum est in Isaia propheta: [Ecce ego mitto angelum meum ante faciem tuam, qui præparabit viam tuam ante te.
3 Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“—
Vox clamantis in deserto: Parate viam Domini, rectas facite semitas ejus.]
4 виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів.
Fuit Joannes in deserto baptizans, et prædicans baptismum pœnitentiæ in remissionem peccatorum.
5 І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої.
Et egrediebatur ad eum omnis Judææ regio, et Jerosolymitæ universi, et baptizabantur ab illo in Jordanis flumine, confitentes peccata sua.
6 А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й.
Et erat Joannes vestitus pilis cameli, et zona pellicea circa lumbos ejus, et locustas et mel silvestre edebat.
7 І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його.
Et prædicabat dicens: Venit fortior post me, cujus non sum dignus procumbens solvere corrigiam calceamentorum ejus.
8 Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.
Ego baptizavi vos aqua, ille vero baptizabit vos Spiritu Sancto.
9 І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні.
Et factum est: in diebus illis venit Jesus a Nazareth Galilææ: et baptizatus est a Joanne in Jordane.
10 І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього.
Et statim ascendens de aqua, vidit cælos apertos, et Spiritum tamquam columbam descendentem, et manentem in ipso.
11 І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“
Et vox facta est de cælis: Tu es Filius meus dilectus, in te complacui.
12 І зараз повів Його Дух у пустиню.
Et statim Spiritus expulit eum in desertum.
13 І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.
Et erat in deserto quadraginta diebus, et quadraginta noctibus: et tentabatur a Satana: eratque cum bestiis, et angeli ministrabant illi.
14 А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію,
Postquam autem traditus est Joannes, venit Jesus in Galilæam, prædicans Evangelium regni Dei,
15 і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“
et dicens: Quoniam impletum est tempus, et appropinquavit regnum Dei: pœnitemini, et credite Evangelio.
16 А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.
Et præteriens secus mare Galilææ, vidit Simonem, et Andream fratrem ejus, mittentes retia in mare (erant enim piscatores),
17 I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.
et dixit eis Jesus: Venite post me, et faciam vos fieri piscatores hominum.
18 І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.
Et protinus relictis retibus, secuti sunt eum.
19 А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили.
Et progressus inde pusillum, vidit Jacobum Zebedæi, et Joannem fratrem ejus, et ipsos componentes retia in navi:
20 І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.
et statim vocavit illos. Et relicto patre suo Zebedæo in navi cum mercenariis, secuti sunt eum.
21 І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
Et ingrediuntur Capharnaum: et statim sabbatis ingressus in synagogam, docebat eos.
22 І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники.
Et stupebant super doctrina ejus: erat enim docens eos quasi potestatem habens, et non sicut scribæ.
23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
Et erat in synagoga eorum homo in spiritu immundo: et exclamavit,
24 і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“.
dicens: Quid nobis et tibi, Jesu Nazarene? venisti perdere nos? scio qui sis, Sanctus Dei.
25 Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“
Et comminatus est ei Jesus, dicens: Obmutesce, et exi de homine.
26 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього.
Et discerpens eum spiritus immundus, et exclamans voce magna, exiit ab eo.
27 І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“.
Et mirati sunt omnes, ita ut conquirerent inter se dicentes: Quidnam est hoc? quænam doctrina hæc nova? quia in potestate etiam spiritibus immundis imperat, et obediunt ei.
28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні.
Et processit rumor ejus statim in omnem regionem Galilææ.
29 І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.
Et protinus egredientes de synagoga, venerunt in domum Simonis et Andreæ, cum Jacobo et Joanne.
30 А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.
Decumbebat autem socrus Simonis febricitans: et statim dicunt ei de illa.
31 І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.
Et accedens elevavit eam, apprehensa manu ejus: et continuo dimisit eam febris, et ministrabat eis.
32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих.
Vespere autem facto cum occidisset sol, afferebant ad eum omnes male habentes, et dæmonia habentes:
33 І все місто зібралося перед двери́ма.
et erat omnis civitas congregata ad januam.
34 І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
Et curavit multos, qui vexabantur variis languoribus, et dæmonia multa ejiciebat, et non sinebat ea loqui, quoniam sciebant eum.
35 А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився.
Et diluculo valde surgens, egressus abiit in desertum locum, ibique orabat.
36 А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
Et prosecutus est eum Simon, et qui cum illo erant.
37 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.
Et cum invenissent eum, dixerunt ei: Quia omnes quærunt te.
38 А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“.
Et ait illis: Eamus in proximos vicos, et civitates, ut et ibi prædicem: ad hoc enim veni.
39 І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
Et erat prædicans in synagogis eorum, et in omni Galilæa, et dæmonia ejiciens.
40 І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“
Et venit ad eum leprosus deprecans eum: et genu flexo dixit ei: Si vis, potes me mundare.
41 І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“
Jesus autem misertus ejus, extendit manum suam: et tangens eum, ait illi: Volo: mundare.
42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став.
Et cum dixisset, statim discessit ab eo lepra, et mundatus est.
43 А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його,
Et comminatus est ei, statimque ejecit illum,
44 і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
et dicit ei: Vide nemini dixeris: sed vade, ostende te principi sacerdotum, et offer pro emundatione tua, quæ præcepit Moyses in testimonium illis.
45 А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.
At ille egressus cœpit prædicare, et diffamare sermonem, ita ut jam non posset manifeste introire in civitatem, sed foris in desertis locis esset, et conveniebant ad eum undique.
