Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Como muitos empreenderam pôr em ordem o relato das coisas que entre nós se cumpriram,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
conforme os que [as] viram que desde o princípio, e foram servidores das palavra, nos transmitiram,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
pareceu-me bom que também eu, que tenho me informado com exatidão desde o princípio, escrevesse-as em ordem a ti, caríssimo Teófilo,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
para que conheças a certeza das coisas de que foste ensinado.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Houve nos dias de Herodes, rei da Judeia, um sacerdote chamado Zacarias, da ordem de Abias; sua mulher das filhas de Arão, e o seu nome era Isabel.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
E ambos eram justos diante de Deus; andavam sem repreensão em todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Mas não tinham filho, porque Isabel era estéril, e ambos tinham idade avançada.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
E aconteceu que, quando ele fazia o trabalho sacerdotal diante de Deus, na ordem da sua turma,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
conforme o costume do sacerdócio, foi sorteado a entrar no santuário do Senhor para oferecer o incenso.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
E toda a multidão do povo estava fora orando, à hora do incenso.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Então um anjo do Senhor lhe apareceu em pé, à direita do altar do incenso.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Quando Zacarias [o] viu, perturbou-se, e o medo o tomou.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Mas o anjo lhe disse: Zacarias, não temas, pois a tua oração foi ouvida. E Isabel, tua mulher, dará à luz um filho, e lhe porás o nome de João.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
E terás prazer e alegria, e muitos se alegrarão do seu nascimento;
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
pois ele será grande diante do Senhor, e não beberá vinho nem bebida alcoólica, e será cheio do Espírito Santo, já desde o ventre da sua mãe.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
E converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor seu Deus.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
E irá adiante dele no espírito e virtude de Elias, para converter os corações dos pais aos filhos, e os rebeldes à prudência dos justos; a fim de preparar um povo pronto ao Senhor.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Então Zacarias disse ao anjo: Como terei certeza disso? Pois sou velho, e a minha mulher de idade avançada.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
O anjo lhe respondeu: Eu sou Gabriel, que fico presente diante de Deus, e fui enviado para te falar e te dar estas boas notícias.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Eis que ficarás mudo, e não poderás falar até o dia em que essas coisas aconteçam, porque não creste nas minhas palavras, que se cumprirão no devido tempo.
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
E o povo estava esperando Zacarias, e se surpreenderam de que ele demorava no santuário.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Quando ele saiu, não conseguia lhes falar; e entenderam que havia tido alguma visão no santuário. Ele lhes fazia gestos, e continuou mudo.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
E sucedeu que, terminados os dias do seu serviço, voltou à sua casa.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
E depois daqueles dias Isabel, sua mulher, Isabel, engravidou-se, e por cinco meses se escondeu, dizendo:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
Pois isto o Senhor me fez nos dias em que ele [me] observou, para acabar a minha humilhação entre as pessoas.
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
E no sexto mês o anjo Gabriel foi enviado da parte de Deus a uma cidade da Galileia, chamada Nazaré,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
a uma virgem prometida em casamento com um homem chamado José, da descendência de Davi; e o nome da virgem era Maria.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
O anjo entrou onde ela estava, e disse: Alegra-te, agraciada; o Senhor [é] contigo.
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Ela perturbou-se muito por essas palavras, e se perguntava que saudação seria esta.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Então o anjo lhe disse: Maria, não temas, porque encontraste graça diante de Deus.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
E eis que em teu ventre conceberás, darás à luz um filho, e chamarás o seu nome de Jesus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Ele será grande, e será chamado Filho do Altíssimo; e o Senhor Deus lhe dará o trono de Davi, seu ancestral.
E reinará eternamente na casa de Jacó; o seu reino não terá fim. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Maria disse ao anjo: Como será isso? Pois não conheço intimamente homem algum.
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
O anjo lhe respondeu: O Espírito Santo virá sobre ti, e o poder do Altíssimo te cobrirá com a sua sombra. Por isso o Santo que nascerá será chamado Filho de Deus.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
E eis que Isabel, tua prima, também está grávida de um filho na sua velhice; e este é o sexto mês para a que era chamada de estéril.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
Pois para Deus nada será impossível.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Então Maria disse: Eis aqui a serva do Senhor; cumpra-se em mim conforme a tua palavra. E o anjo ausentou-se dela.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
E naqueles dias, Maria levantou-se, e foi apressada à região montanhosa, a uma cidade de Judá.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Ela entrou na casa de Zacarias, e cumprimentou Isabel.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
E aconteceu que, quando Isabel ouviu o cumprimento de Maria, a criança saltou no seu ventre, e Isabel foi cheia do Espírito Santo.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Então exclamou em alta voz: Bendita [és] tu entre as mulheres, e bendito [é] o fruto do teu ventre!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Como me acontece isto, que a mãe de meu Senhor venha a mim?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Pois eis que, quando a voz do teu cumprimento chegou aos meus ouvidos, a criança saltou de alegria no meu ventre.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
E bendita é a que creu, pois as coisas que da parte do Senhor lhe foram ditas se cumprirão.
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Então Maria disse: A minha alma engrandece ao Senhor,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
e o meu espírito se alegra em Deus meu Salvador.
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Porque ele observou a humilde condição da sua serva; pois eis que desde agora todas as gerações me chamarão bendita.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Pois o Poderoso me fez grandes coisas; e santo [é] o seu nome.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
E a sua misericórdia é de geração em geração sobre os que o temem.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Com o seu braço manifestou poder; dispersou os soberbos no pensamento dos seus corações.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Derrubou os poderosos dos tronos, e elevou os humildes.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Encheu de bens aos famintos, e despediu vazios os ricos.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Auxiliou ao seu servo Israel, lembrando-se da [sua] misericórdia,
como falou aos nossos ancestrais, a Abraão, e à sua descendência, para sempre. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Maria esteve com ela por quase três meses; então voltou para sua casa.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
E completou-se à Isabel o tempo de dar à luz, e teve um filho.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Os seus vizinhos e parentes ouviram que o Senhor havia feito a ela grande misericórdia, e alegraram-se com ela.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
E aconteceu que ao oitavo dia vieram circuncidar o menino, e o chamavam Zacarias, do nome do seu pai.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
E sua mãe respondeu: Não, porém será chamado João.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
E disseram-lhe: Ninguém há entre os teus parentes que se chame deste nome.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
E perguntaram por gestos ao seu pai como queria que lhe chamassem.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Ele pediu uma tábua, e escreveu: O seu nome é João. E todos se surpeenderam.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
E logo a sua boca se abriu, e a sua língua se [soltou]; e voltou a falar, louvando a Deus.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
E veio temor sobre todos os seus vizinhos; e em toda a região montanhosa da Judeia todas essas coisas foram divulgadas.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
E todos os que ouviam, guardavam em seus corações, dizendo: Quem será este menino? Pois também a mão do Senhor estava com ele.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
E Zacarias, seu pai, foi cheio do Espírito Santo, e profetizou, dizendo:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Bendito [seja] o Senhor Deus de Israel, porque visitou e redimiu o seu povo.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
E nos levantou uma poderosa salvação na casa de seu servo Davi,
como falou pela boca dos seus santos profetas, desde o princípio do mundo; (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Que [nos] livraria dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos odeiam,
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
para manifestar misericórdia aos nossos ancestrais, e se lembrar do seu santo pacto,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
do juramento que fez a Abraão, nosso ancestral;
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
de nos conceder que, libertos da mão dos inimigos, o serviríamos sem temor,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
em santidade e justiça diante dele, todos os nossos dias.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
E tu, menino, serás chamado profeta do Altíssimo; porque irás adiante da face do Senhor, para preparar os seus caminhos,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
para dar a seu povo conhecimento da salvação, na remissão de seus pecados;
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
por causa da profunda misericórdia do nosso Deus, pela qual o raiar da manhã nos visitará;
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
para iluminar os que estão sentados nas trevas e sombra de morte; a fim de guiar os nossos pés pelo caminho da paz.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
E o menino crescia e se fortalecia em espírito. E esteve nos desertos até o dia em que se mostrou a Israel.
