Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Since many have undertaken to compile an account of the events that have been fulfilled among us,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
just as those who from the beginning were eyewitnesses and ministers of the word have delivered them to us,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
it seemed good to me also, having carefully investigated all things from the beginning, to write an orderly account for yoʋ, most excellent Theophilus,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
so that yoʋ may know the certainty of the things about which yoʋ have been instructed.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
In the days of Herod, the king of Judea, there was a priest named Zechariah who belonged to the division of Abijah. His wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and regulations of the Lord.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
But they had no children because Elizabeth was barren, and they were both advanced in their days.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
While Zechariah was serving as a priest before God when his division was on duty,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
he was chosen by lot, according to the custom of the priesthood, to enter the temple of the Lord and burn incense.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
At the hour of incense a great crowd was assembled outside, praying.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Then an angel of the Lord appeared to Zechariah, standing at the right side of the altar of incense.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
When Zechariah saw him, he was startled, and fear fell upon him.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, for yoʋr prayer has been heard. Yoʋr wife Elizabeth will bear yoʋ a son, and yoʋ shall name him John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Yoʋ will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth,
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
for he will be great in the sight of the Lord. He must never drink any wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit, even from his mother's womb.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
He will turn many of the sons of Israel to the Lord their God.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
And he will go before the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of fathers back to their children, and the disobedient to the wisdom of the righteous, to make ready a people prepared for the Lord.”
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zechariah said to the angel, “How can I know this for certain? For I am an old man, and my wife is advanced in her days.”
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
The angel answered him, “I am Gabriel. I stand in the presence of God and was sent to speak to yoʋ and bring yoʋ this good news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
But behold, yoʋ will be silent and unable to speak until the day these things take place, because yoʋ did not believe my words, which will be fulfilled at their appointed time.”
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Meanwhile, the people were waiting for Zechariah and wondering about his delay in the temple.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
When he came out, he was unable to speak to them, and they perceived that he had seen a vision in the temple, because he kept making signs to them and remained unable to speak.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
And when the days of his service had come to an end, he returned to his home.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
After those days his wife Elizabeth conceived and kept herself in seclusion for five months, saying,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“The Lord has done this for me. In these days he has looked upon me with favor and taken away my reproach among the people.”
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
In the sixth month the angel Gabriel was sent by God to a town of Galilee called Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a virgin betrothed to a man named Joseph, of the house of David. The virgin's name was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
The angel came to her and said, “Greetings, O favored one, the Lord is with yoʋ! Blessed are yoʋ among women!”
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
But when Mary saw him, she was greatly perplexed by his statement and began wondering what sort of greeting this could be.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Then the angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for yoʋ have found favor with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
And behold, yoʋ will conceive in yoʋr womb and give birth to a son, and yoʋ shall name him Jesus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He will be great and will be called the Son of the Most High, and the Lord God will give him the throne of his father David.
He will reign over the house of Jacob forever, and of his kingdom there will be no end.” (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Mary said to the angel, “How will this be, since I am a virgin?”
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
The angel answered her, “The Holy Spirit will come upon yoʋ, and the power of the Most High will overshadow yoʋ; therefore the holy child that is to be born will be called the Son of God.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
And behold, yoʋr relative Elizabeth has also conceived a son in her old age, and this is the sixth month for her who was called barren.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
For nothing is impossible with God.”
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Then Mary said, “Behold, I am the servant of the Lord; may it happen to me according to yoʋr word.” And the angel left her.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
In those days Mary arose and went with haste to the hill country, to a town of Judah,
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
where she entered the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
When Elizabeth heard Mary's greeting, the baby leaped in her womb, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Then she exclaimed with a loud voice, “Blessed are yoʋ among women, and blessed is the fruit of yoʋr womb!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
How has this happened to me that the mother of my Lord should come to me?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
For behold, when the sound of yoʋr greeting came into my ears, the baby in my womb leaped for joy.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Blessed is she who has believed, for what the Lord has spoken to her will be fulfilled.”
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Then Mary said, “My soul magnifies the Lord,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
and my spirit rejoices in God my Savior,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
because he has looked favorably on the humble state of his servant. For behold, from now on all generations will call me blessed,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
because the Mighty One has done great things for me; holy is his name.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
From generation to generation his mercy is upon those who fear him.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He has done a mighty deed with his arm; he has scattered the proud in the thoughts of their hearts.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He has brought down rulers from their thrones and exalted the lowly.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
He has filled the hungry with good things, but the rich he has sent away empty.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
He has helped his servant Israel, remembering his mercy,
just as he spoke to our fathers, to Abraham and to his offspring forever.” (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
And Mary remained with Elizabeth for about three months and then returned to her house.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Now the time was fulfilled for Elizabeth to give birth, and she bore a son.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Then her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy with her, and they rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
On the eighth day they came to circumcise the child, and they were going to name him Zechariah, after his father.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
But the child's mother responded, “No! He is to be called John.”
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
But they said to her, “There is no one among yoʋr relatives who has that name.”
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Then they began making signs to the child's father to find out what he wanted to name him.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
So he asked for a tablet and wrote, “His name is John.” And they were all amazed.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
At once Zechariah's mouth was opened and his tongue was released, and he began to speak, blessing God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Then fear came upon all who dwelt around them, and in the entire hill country of Judea all these things were being discussed.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
All who heard about this laid it up in their hearts, saying, “What then will this child become?” And the hand of the Lord was with him.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Then Zechariah, the child's father, was filled with the Holy Spirit and prophesied:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited his people and brought them redemption.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
He has raised up for us a horn of salvation in the house of his servant David
(just as he spoke through the mouth of his holy prophets long ago), (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us—
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
to deal mercifully with our fathers and to remember his holy covenant,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
the oath he swore to Abraham our father, to grant us
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
that we, having been rescued from the hands of our enemies, might serve him without fear,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
in holiness and righteousness before him all the days of our lives.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
And yoʋ, child, will be called a prophet of the Most High, for yoʋ will go before the presence of the Lord to prepare his ways,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
to give his people knowledge of salvation through the remission of their sins,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
through the tender mercy of our God, by which the sunrise has visited us from on high,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
to give light to those who sit in darkness and in the shadow of death, to guide our feet into the way of peace.”
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
And the child grew and became strong in spirit, and he was in the wilderness until the day of his public appearance to Israel.
