Від Луки 9
1 І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
Lao esa, Yesus naꞌabꞌue ana dedꞌenun atahori sanahulu rua. Boe ma Ana fee se koasa fo reu oi nitur ra, ma tao rahaiꞌ atahori mamahedꞌiꞌ mataꞌ-mataꞌ.
2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Ana denu se, fo reu rafadꞌe atahori soꞌal Lamatualain toꞌu parendaꞌ. Ana o denu se fo reu tao rahaiꞌ atahori mamahedꞌiꞌ sia bee-bꞌee.
3 І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
Te Ana nafadꞌe se nae, “Misinedꞌa malolole! Afiꞌ mendi saa-saa boe sia dalaꞌ. Mendiꞌ a badꞌu siaꞌ ao mara. Afiꞌ mendi teteas, do tas, do lepa-ngges, ma dꞌoiꞌ. Afiꞌ mendi badꞌu seluaoꞌ boe!
4 І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
Mete ma hei misiꞌ kamboꞌ sa, ma hambu atahori nau simbo nggi, na, mii leo sia ume nara. Afiꞌ heheli ume. Leo mikindoo sia naa, losa hei lao hela kamboꞌ naa.
5 А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
Mete ma misiꞌ kamboꞌ sa, ma atahori sia kamboꞌ naa, nda nau simbo ma nda rena nggi sa, na, soꞌu ei mara fo lao hela se leo. Mete ma hei lao hela mamanaꞌ naa, na, tao tungga hadꞌat fo hendaꞌ hendi afu mia ei mara. Mifadꞌe se mae, ‘Hei nda nau rena sa, na, hela neu fo hei lemba-misaa ao mara!’”
6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
Basa ma, ana dedꞌenuꞌ ra lao mia kamboꞌ risi kamboꞌ. Ara reu rafadꞌe Lamatualain Hara-lii Malolen neu atahori ra. Ma ara tao rahaiꞌ atahori mamahedꞌiꞌ ra boe.
7 А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Leleꞌ naa, Mane Herodes Antipas rena dudꞌuit mataꞌ-mataꞌ soꞌal Yesus. Ana rena dudꞌuit naa ra, ma ana bingun, huu hambu atahori hira rafadꞌe rae, “Yesus naa, naeni Yohanis Mana Saraniꞌ a nasodꞌa baliꞌ ena.”
8 а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
Hambu ruma fai rafadꞌe rae, “Eni ia, baꞌi Elia mana nasodꞌa baliꞌ ena.” Hambu ruma fai rae, “Eni ia, esa mia Lamatuaꞌ mana ola-olan laen ra eniꞌ a dalahulun.”
9 Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“І він намагався побачити Його.
Te Herodes nasanedꞌa nae, “Faiꞌ naa, au mana denu tati etu Yohanis langgan. Ana nasodꞌa baliꞌ, do saa? Te ia, seka fai?” Boe ma ana sangga dalaꞌ fo nae nandaa mataꞌ no Yesus.
10 А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
Lao esa, Yesus ana dedꞌenun fo ana dꞌenuꞌ ra, baliꞌ fo raꞌabꞌue ro E fai. Ara rafadꞌe neu E basa saa fo sira taoꞌ ra ena. Basa ma Yesus se laoꞌ nee-nee risiꞌ mamanaꞌ sa deka no kambo Betsaida, fo reu hahae ao nara sia naa.
11 А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
Te atahori hetar rahine Yesus se rae reu sia bee, de ara tungga E. Dadꞌi Yesus simbo se no maloleꞌ, ma tao nahaiꞌ basa atahori mamahedꞌi ra, ma dui se soꞌal Lamatualain toꞌu parendaꞌ.
12 А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
Bꞌobꞌon ma, Ana dedꞌenu kasanahulu ruaꞌ ra, roe mbali Yesus rae, “Malole lenaꞌ Amaꞌ denu atahori ia ra risiꞌ kamboꞌ mana deka-deka ia ra, fo sangga nanaat ao nara. Ma hela neu fo ara sangga mamana susungguꞌ. Huu mamana rouꞌ onaꞌ ia, taꞌo bee fo ara hambu raa?”
13 А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
Te Yesus nataa nae, “Taꞌo ia! Hela fo hei mana mihao se!” Te ara rareresi rae, “Aweꞌ, Amaꞌ dei! Nda bisa taꞌo naa sa ma? Atahori ia ra, rifon lima lenaꞌ! Naa feꞌe akaꞌ touꞌ ra, nda feꞌe reken inaꞌ ra ro ana ka ra sa! Ma hai roti ma akaꞌ bꞌueꞌ limaꞌ a, ma uꞌu boaꞌ ruaꞌ a. Mete ma Amaꞌ nau hai mihao atahori ia ra, na, taꞌo bee fo hai bisa hasa nanaat naeꞌ fee se?!” Boe ma Yesus denu se nae, “Dꞌenu atahori ia ra endoꞌ raꞌabꞌue reu mamanaꞌ sa na lima nulu-lima nuluꞌ.”
14 Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
15 І зробили отак, і всіх їх розсади́ли.
Boe ma reu ator se endoꞌ taꞌo naa.
16 I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
Leleꞌ ara endoꞌ rala ma, Yesus haꞌi nala roti bꞌue ka limaꞌ ma uꞌu boaꞌ ka ruaꞌ naa ra. De Ana oroꞌa lalai ata neu, ma hule-oꞌe noꞌe makasi. Basa de Ana bibꞌibꞌi roti no uꞌu ra, de loo fee neu ana dedꞌenu nara fo reu babꞌanggi fee neu atahori naa ra.
17 І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
Basa se raa losa raꞌabꞌeta. Basa de, ara radꞌuru rala nanaa lenaꞌ ra, sofe boa sanahulu rua.
18 І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
Lao esa, Yesus mesaꞌ ne hule-oꞌe sia mamanaꞌ sa. Basa ma, ana dedꞌenu nara raꞌabꞌue ro E. Hule-oꞌe basa ma, Ana natane se nae, “Hei rena-renaꞌ atahori ola-olaꞌ rae, Au ia, seka?
19 Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
Ara rataa rae, “Ruma rae Amaꞌ ia, Yohanis Mana Saraniꞌ a. Laen ra rae, mbei ma Amaꞌ ia, baꞌi Elia. Hokoꞌ na, esa mia Lamatualain mana ola-olan maꞌahulun nasodꞌa baliꞌ ena.”
20 А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
Boe ma Yesus natane se fai nae, “Mete ma tungga hei, na, hei mae Au ia, se?” Basa ma Petrus nataa nae, “Amaꞌ ia, Kristus, naeni Atahori fo Lamatualain dudꞌu memaꞌ eniꞌ a dalahulun!”
21 Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
Basa ma Yesus naꞌangge se nae afiꞌ mifadꞌe neu see-see boe mae, Au ia, Kristus.
22 І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
Basa ma, Yesus olaꞌ selu nae, “Au ia, Atahori Matetuꞌ a. Au musi lemba doidꞌoso beran mataꞌ-mataꞌ. Dei fo atahori Yahudi ra lasi-lasi adꞌat, ma malangga agama nara, ro meser agama ra nda nau simbo rae, Au ia, Kristus. Basa fo ara risa Au. Memaꞌ Au mate, te finiesan ma, Au usodꞌa baliꞌ!”
23 А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
Basa ma, Ana nafadꞌe atahori hetar nae, “Atahori mana nae tungga Au, na, musi naꞌatataaꞌ tungga nakandoo fais-fais. Ana musi mboꞌi hendi hihii-nanaun. Musi tungga nakandooꞌ a, onaꞌ mae atahori ra rae tao risa e, onaꞌ atahori rasaa hau ngganggen fo neu nisiꞌ eni mamana mamates na.
24 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
Te atahori mana nahehere mate huu tungga Au, dei fo ana hambu masodꞌaꞌ nakandoo no Lamatuaꞌ. Te atahori fo nau nasodꞌa soaꞌ neu akaꞌ aon, dei fo ana saranggaa no Lamatualain.
25 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
Mete ma atahori sa hambu basa raefafoꞌ no isi oen, te Lamatualain nda simbo e sa, na, ana hambu onton saa?
26 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
Au ia, Atahori Matetuꞌ a. Dadꞌi atahori mana mae tungga Au, ma mae toꞌu nenori ngga, dei fo Au o mae utaa e sia Lamatualain matan leleꞌ Au baliꞌ mia sorga uma. Huu dei fo Au onda uma o Ama ngga koasa manaselin, o basa ate nara mia sorga ra.
27 Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
Au ufadꞌe tebꞌe-tebꞌeꞌ neu nggi. Hambu hira mia hei mana sia ia ra, dei fo rita rala Lamatuaꞌ toꞌu parendaꞌ, fo ara feꞌe mate na.”
28 І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
Basa fai kafalun, ma Yesus noꞌe no Petrus, Yohanis ma Yakobis reu sia leteꞌ esa fo hule-oꞌe.
29 І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
Leleꞌ Yesus hule-oꞌe, boe ma mata-aon dadꞌi laen, ma bua-baꞌu nara dadꞌi muti makahahadꞌoꞌ.
30 І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
Aibꞌoiꞌ ma, atahori rua rema boe. Ruꞌa se, naeni baꞌi Musa no baꞌi Elia. Boe ma ara ola-olaꞌ ro Yesus.
31 що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
Ara o randela-rasaꞌa. Teluꞌ se ola-olaꞌ soꞌal Yesus mamaten sia Yerusalem.
32 А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
Leleꞌ naa, Petrus no nonoon karuaꞌ ra nduar kau-kau de ara sungguꞌ. Leleꞌ ara fela, boe ma rita Yesus nambariiꞌ no atahori rua. Ara o rita Yesus naronda manggareloꞌ boe.
33 І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“Він не знав, що говорить...
Leleꞌ baꞌi Musa no baꞌi Elia rae lao, ma Petrus bingun, nda nitaꞌ nae tao saa sa boe. Boe ma ana olaꞌ leli nae, “Papa! Sia ia maloleꞌ, o! Dadꞌi malole lenaꞌ hai miririi lalaaꞌ telu. Esa fee neu Papa, esa fee neu baꞌi Musa, ma esa fai fee neu baꞌi Elia.”
34 А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
Te leleꞌ ana feꞌe ola-olaꞌ taꞌo naa, ma lelee bubꞌueꞌ sa nema tatana nala se. Boe ma Petrus se ramatau.
35 І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
Boe ma ara rena haraꞌ sa mia leleeꞌ naa nae, “Ia, Au Ana ngga fo Au pili memaꞌ a! Ana olaꞌ, na, rena malolole neu E!”
36 А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
Olaꞌ basa ma, Petrus se rita akaꞌ Yesus mesaꞌ ne. Teluꞌ se nee-neeꞌ a ma nda dui neu esa sa boe, saa fo sira ritaꞌ naa. Doo-doo dei de ara feꞌe dui neu atahori laen.
37 А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
Mbilaꞌ neu ma, Leleꞌ Yesus no Petrus se onda mia leteꞌ naa, atahori hetar rema randaa ro Yesus.
38 І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
Boe ma atahori sa nameli mbali E nae, “Ama Meser, e! Tulun seꞌu ana mone ise ngga dei!
39 А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
Te nitu akaꞌ toꞌu nala e, fo tao e nggasi aiboiꞌ-aiboiꞌ, ma mbembesiꞌ e losa fufureꞌ lua mia bꞌafan. Nitu naa o, akaꞌ momoko e, ma neu kakaur e nakandooꞌ a.
40 І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
Au oꞌe tulun Amaꞌ ana dedꞌenun nara fo oi hendi nitu naa, te ara nda bole e sa!”
41 А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
Rena taꞌo naa, ma Yesus bꞌua basa se nae, “Woi! Hei nda mimihere mae Lamatuaꞌ bisa tao nahaiꞌ nala atahori, sa do? Hei ia ra, memaꞌ atahori nda mana mihine misodꞌa tungga dꞌala ndoos sa! Au musi uꞌubꞌue o hei losa fai hiraꞌ fai, dei fo hei nau mimihere neu Au? Au musi uꞌutataaꞌ o hei losa faiꞌ bee fai!?” Basa ma Ana olaꞌ no amaꞌ naa nae, “Mo anam ia nema leo!”
42 А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
Leleꞌ ara roo anaꞌ naa nisiꞌ Yesus, boe ma nitu a rupa anaꞌ naa neu rae a, ma mbembesiꞌ naꞌamiminaꞌ e. Te Yesus parenda nitu a fo lao hela anaꞌ naa, boe ma anaꞌ naa hai neuꞌ ena. Basa de Yesus fee anaꞌ naa neu aman.
43 І всі дивувалися ве́личі Божій!
Atahori mana rita Lamatuaꞌ koasa manaselin naa, basa se titindindii. Leleꞌ basa atahori ra feꞌe ola-olaꞌ soꞌal manadꞌadꞌiꞌ fo Yesus taoꞌ ra, Ana nafadꞌe ana dedꞌenun nara nae,
44 „Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
“Misinedꞌa malolole oꞌola ngga ia! Nda dooꞌ sa te, atahori rae seo hendi Au, Atahori Matetuꞌ ia. Ara fee Au isiꞌ atahori dꞌeaꞌ ra.”
45 Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
Te ana dedꞌenun nara titindindiiꞌ a. Ara nda rahine dudꞌuꞌan sa. Ara o ramatau ratane naa sosoan saa.
46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Lao esa, Yesus ana dedꞌenun nara rareresi seka mia sira e dei fo mana dadꞌi malangga.
47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Te Yesus bubꞌuluꞌ saa fo rareresiꞌ a. Boe ma Ana noꞌe anadikiꞌ sa, de fee ne nambariiꞌ neu bobꞌoan.
48 І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
Basa ma nafadꞌe se nae, “Rena malolole! Atahori mana tungga Au fo mete-seꞌu atahori anadikiꞌ onaꞌ anaꞌ ia, naa sosoan, eni mete-seꞌu Au. Ma eni o mete-seꞌu Ama Ngga sia sorga mana denu Au raefafoꞌ uma. Hambu atahori naeꞌ hiiꞌ a raloe-radꞌae se. Onaꞌ atahori mana tudꞌa-loloeꞌ, atahori manasusaꞌ, atahori nda papakeꞌ ra sa, atahori mana soeꞌ, ma atahori anak ra. Naa! Atahori mana hiiꞌ a mete-seꞌu atahori mataꞌ naa ra, Lamatualain duꞌa nae sira manaseliꞌ ra.”
49 А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
Basa ma Yohanis nafadꞌe Yesus nae, “Papa! Lao esa, hai mita atahori sa oi nitur nendiꞌ Papa naran. Dadꞌi hai ꞌai fo afiꞌ ingga-inggaꞌ Papa naran, huu eni nda hita atahorin sa.”
50 Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
Te Yesus nataa nae, “Afiꞌ! Huu atahori nda mana labꞌan hita sa, eni hita nonoon.”
51 І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Yesus bubꞌuluꞌ nae, Eni fai hehene sorga neu deka-deka ena. Boe ma Ana naꞌetuꞌ fo lao kota Yerusalem neu.
52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
Ana denu atahori lao raꞌahuluꞌ se, naa fo ara ralalau hela nanaa-nininuꞌ. Boe ma ara risiꞌ kamboꞌ sa sia propensi Samaria de rae ralalau mamana leleoꞌ.
53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
Te atahori Samaria naa ra nda nau simbo Yesus se sa, huu Ana nae lao neu hule-oꞌe neu Lamatualain sia kota Yerusalem.
54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“їх, як і Ілля був зробив“.
Leleꞌ Yakobis no Yohanis rena atahori Samaria ra tatao nara, ma ara kokoe Yesus rae, “Papa! Taꞌo bee, ata toꞌe Lamatualain naꞌondaꞌ ai mia lalai nema naa hendi basa se?”
55 А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
Te Yesus mete mbali ruꞌa se, ma ai nae, “Sudꞌi boe duꞌa taꞌo naa fai.”
56 Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“І пішли вони в інше село.
Basa ma ara lao rakandoo risiꞌ kamboꞌ laen.
57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
Leleꞌ ara feꞌe lao-laoꞌ, hambu atahori sa olaꞌ no Yesus nae, “Amaꞌ! Amaꞌ neu sia bee o, au nau tungga ukundoo o Amaꞌ!”
58 Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
Te Yesus nataa nae, “Malole, boe! Te musunedꞌa taꞌo ia. Basa atahori ro banda ra esaꞌ no mamana luꞌu-leleon. Busa fui baliꞌ nisiꞌ ndolan. Mbuiꞌ bꞌaliꞌ nisiꞌ ndunan. Te Au, Atahori Matetuꞌ ia, nda maumeꞌ fo baliꞌ uu sa. Mamanaꞌ fo ndae langgaꞌ o, nese boe.”
59 I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
Lao esa, Yesus noꞌe atahori laen sa nae, “Uma tungga Au, fo dadꞌi atahori ngga.” Atahori naa nataa nae, “Neu! Te taꞌo ia, Lamatuaꞌ. Hela fo au baliꞌ mete-seꞌu ala ina-ama nggara dei. Mete ma ama ngga mate ena, dei fo au feꞌe tungga na.”
60 Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
Te Yesus nafadꞌe neu e nae, “Taꞌo ia! Hela fo atahori nda mana ramahere neu Lamatuaꞌ sa, ralalau sira atahori mates nara. Te hei mana mimihere neu Lamatuaꞌ, hei ue-tataos mara mii mifadꞌe soꞌal Lamatualain toꞌu parendaꞌ.”
61 А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
Hambu atahori sa fai nae, “Malole boe, Lamatuaꞌ! Au ae tungga Lamatuaꞌ ukundoo. Te fee kakaꞌeꞌ fo uu idꞌu ala bobꞌonggi nggara, dei fo au baliꞌ uma tungga Lamatuaꞌ.”
62 Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
Te Yesus nafadꞌe neu e nae, “Taꞌo ia! Mete ma atahori tatati rala osi nara, basa ma ara mbute-mue roꞌ a ue-tatao laen ra losa ara liliiꞌ sela, na, osi naa nda dadꞌi sa. Onaꞌ naa boe atahori mana naꞌetuꞌ nae tungga Au, te akaꞌ nasanedꞌa masodꞌa maꞌahulun. Atahori mataꞌ naa nda naꞌena ngguna dadꞌi atahori mana ue-tao sia Lamatualain parendan sa.
