Від Луки 7
1 А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
U Yesu naiwakondya kuligitya imaintu izi iantu naiamutegeye, akingila ku Kapernaumu.
2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
Mtungwa ung'wa ung'wi wang'wa akida, aimuza nangulu kitalakwe ai mulwae tai hangi aukuhiaukusha.
3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
Ingi aiwijaa itendo yang'wa Yesu, uyo u Akida akamutuma umomboi wa kiyahudi, kumulompa aze kumuguna umutugwa akwe aleke kusha.
4 Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
Naiapikile kakupi nu Yesu, ikamlompa akalunga, utakiwe witume uu kunsoko akwe.
5 Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
Kunsoko umiloilwe izi itu, ng'wenso akazenga itekeelo kunsoko itu.”
6 І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
U Yesu akendelea ni muhinzo wakwe palung'wi ni enso naiwakuli kulongola kuli ni nyumba, mukulu wang'wi auatumile lahumba uya aligitye nu ng'wenso tata iekakukatala uewe kunsoko unene singa faile iewe kingila mudari ane.
7 Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
Kunsoko iyi shaaza singie unene ung'wenso kutula faile kuza kitalako, ingi tambula ulukani du umitumi wane akomye.
8 Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
Kuniki unene hangi ni muntu nuikilwe muukulu hangi nyenyu nitalishi pihi ane. Wilunga kung'wa uyo, “Longola” na ulongole, nukumungiza, “Nzuu” nung'wenso wizaa nukumitumi wane itume iki nung'wenso wituma.
9 Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
U Yesu naiwigule aya akakuilwa, nukuapilukila umilondo naumtyatile nukulunga kumuila ata ku Israeli iza nkili kuona umuntu nukite uhuili nukulu anga uyu.
10 А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
Ingi awaite naiatumilwe aiasukile kito ikamuhanga umukulu mupangau.
11 І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
Naitumile nanso, aeipumie u Yesu aulongoe mukisali nikitangwa Naini, iamanyisigwa akwe ikalongola palung'wi nung'wenso ikakuile niauntu idu.
12 І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
Naupikile pakupi nitanilyo lakisali goza, muntu nukule akizukekilwe, hangi ng'wana wing'wene kung'wa nyinya akwe, naukali muhimbi numilundo ikatuula palung'wi nung'wenso.
13 Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
Naumuine, utata akamuhugela kwa uwai nukulu itai migulya akwe nukumuila, liekakulila.”
14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
Ingi akahugela akalianka isandiko nailikenkee umuimba, nawanaiakenkile ikimika ikalunga umuhumba nungile uka.
15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
Umushi akauka nukikie pihii nukaza kuligitya hangi u Yesu akamupa unyinya wakwe.
16 А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
Hangi ikizuilwa nuoa ihi. Ikalongoleka kumukulya Itunda akizilunga “Munyakidagu mukulu uukigwe kukiila kumataitu” nu Itunda ukugozile iantu akwe.
17 І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
Izinkani ni nzaa ni yang'wa Yesu aisambaie ku Yudea ihi niisali yihi niapakupii.
18 Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
Iamanyisigwa ang'wa Yohana aiamuie inkani izi yihi.
19 і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
Ingi Yohana akaitanga abili iamanyisigwa akwe nukuatuma kung'wa tata, kulunga uewe ng'wenso uyu nuzile, ang'wi ukole muntu mungiza kumulindile?
20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
Naiapikile pakupi nu Yesu nianso ikalunga, Yohana mubadisigwa ukutumile kitalako kulunge. Uewe u ng'wenso nuzile ang'wi ukole muntu mungiza kumugezele?
21 А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
Imatungo yayo auagunile iantu idu, kupuma mdwala numulwago, kupuma mukolo nibii, niantu niakete upoku ikaona.
22 І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
U Yesu akasukilya nukulunga kitalao, ingi naimulongoe naiapumie mukumulagilwa u Yohana ikinimukiine nukukija, awaniapoku akuona niakitele akugenda, niakite imbili akunona, iagulu ainija, iashi ahimbuka nukutula apanga hangi iahimbi akuilwa ulukani nuluza.
23 І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
Umuntu nushukuleka kunihuila unene kunsoko auitumi wane ukukendepwa.”
24 А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
Ao naiatumilwe nu Yohana kusuka naiapumie, Uu Yesu akandya kuligitya numilundo kunsoko ang'wa Yohana, aimendile kunzi kugoza ntuni, uwelu auukuhingisigwa nu ng'wega?
25 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
Azamendile kunzi kugoza ntuni, muntu nutugae izaane? Goza iantu niatugae inguo yakitemi nukikie ulikalo nuluza akole niang'wi akete ilyoma anga iatemi.
26 На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
Ite minzu kunzi kugoza ntuni, muntu mnyakidagu? Ingi kulunga kitalanyu niidu itai kukila umnyakidagu.
27 Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
Uyu yuyu nauandikiwe, “Goza, kumtuma mitumi wane ntongela a miho anyu, nukunonelya inzila kunsoko ane.
28 Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
Nungile kitalanyu, kukiila ao naiatugilwe numusungu, kutile numukulu anga Yohana, ingi umuntu ishanga wati nuhumile kikie nu Itunda kung'wanso nukoli nuanso, ukutula mukulu kukila u Yohana.”
29 І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
Ni antu ihi naiigulwe aya palung'wi niahoela mpia aiatanantilye Itunda ukete Itai. Aiakoli niang'wi naiabadisigwe nu ubadizo wang'wa Yohana.
30 А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
Ingi imafarisayo nia zaa akani ya kiyahudi awa nishaaiabadisigwe nung'wenso aiahitile itai ang'wi Tunda kunsoko ao ienso.
31 І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
Hangi nihumile kumipyana ni ntuni antu nia uleli uwu? Akoli uli hangi?
32 Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
Impyani niangenya, niakigisa mumpelo isoko, niikie nukuitanga ung'wi ung'wi nukulunga, kupembile ipilimbi kunsoko anyu, shanga miginsile kiaiye shanga muliile.
33 Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
U Yohana mubadisi auzile shanga aulie hangi shanga aung'wee imagai, mikalunga ukite amitunga.
34 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
Ung'wa muntu uzile walya nukung'wa mikalunga, “Gozi mulaku mugala ntuli, muhumamuya wa ahoela mpia nia anyamilandu!
35 І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
Ingi uhuili wigeleka kina ukite itai ku anaako ihi.”
36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
Ung'wi wa mafarisayo aumulompile u Yesu alongole kulya palung'wi nung'wenso. U Yesu naiwingila munyumba ang'wa farisayo, akahegamila mumeza alye.
37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
Goza aukoli musungu ung'wi mukisali nikanso naukete imilandu, Akalinga kumbi wikie kung'wa farisayo, akaleta insupa na makuta nimaza.
38 і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
Aiwimikile kunyuma akwe kakupi ni migulu akwe kunu akizilila. Hangi akizitontwa imigulu akwe kulihali, nukupyagula kumasingi amitwe lakwe, akamibusu imigulu akwe nukumipaka imakuta nimaza.
39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
Nung'wenso u farisayo aumanile u Yesu nauine uu, akasiga ung'wenso akalunga, umuntu uyu angaaizi munyakidagu, auziliga uyu nyenyu nu wanamuna ki umusungu nukumupapatwa, ukutula mnyamilandu.
40 І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
U Yesu akasukilya nukumuila, Simoni nkite kitu kakuuila. “Akalunga” “Kitambule udu ngwalimu!”
41 І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
U Yesu akalunga, “Aiakole adaigwa abili kumukopisi ung'wi. Ung'wi audaigwe magana miatano nua akabili dinari hamusini.
42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
Naiatuile agila impia nia kumulipa ikalekelwa ihi. Nuuli nukumulowa mbelee?
43 Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
U Simoni akasukilya nukulunga, nsigile uyu nutekewe u Yesu akamuila, ulamue itai.”
44 І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
U Yesu akamupilukila umusungu nukumuila u Simoni umuine ne umusungu uyu. Ningie munyumba ako. Shangaupee imazi kunsoko amigulu ane. Ingi umusungu uyu, kuliholi lakwe akatontwa imigulu ane nukumipyagula kuisingi lakwe.
45 Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
Shanga azunungie, nuanso nazawingia muno sigulekile kunungila imigulu ane.
46 Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
Shaazumipakile imigulu ane imakuta, ingi umipakile imigulu ane kumakuta nimaza.
47 Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
Ku lukani uli, nukuuila ingi aukite imilandu nidu ingi wasamihilwa itai, hangi akalowa itai. Ingi uyu nusamihiwe inino, nuilowa inino du.
48 А до неї промовив: „Прощаються тобі гріхи!“
Itungo akamuila umusungu, “Imikindo ako asamihilwa.”
49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“
Nawa naiikie pameza palung'wi nung'wenso ikandya kiligitya enso ku enso, “Uyu nyenyu nukusamihila imilandu?
50 А до жінки сказав Він: „Твоя віра спасла тебе, — іди з ми́ром собі!“
Nu Yesu akamuila umusungu, uhuili wako wakuguna. Longola ku uhuili”
