Від Луки 7
1 А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
AND when he had finished all these words in the hearing of the people, Jeshu entered into Kapher-nachum.
2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
But the servant of a certain centurion, who was valued by him, was sick, and nigh unto dying.
3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
And he heard of Jeshu, and sent to him the elders of the Jihudoyee, and besought him to come (and) save his servant.
4 Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
And they, when they came to Jeshu, besought of him earnestly, saying, He is worthy that thou do this for him;
5 Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
for he loveth our people, and also a synagogue he hath built for us.
6 І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
And Jeshu went with them. But when he was not greatly distant from the house, the centurion sent to him his friends, saying to him, My Lord, labour not, for I am not worthy that thou shouldst enter beneath my roof.
7 Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
Wherefore I was not worthy to come to thee; but speak by a word, and my youth shall be healed.
8 Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
For I also am a man who am subjected under authority; and there are under my hand soldiers, and I say to this one, Go, and he goeth; and to another, Come, and he cometh; and to my servant, Do this, and he doeth.
9 Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
Now when Jeshu heard these (words), he admired, and turned and said to the company who came after him, I tell you, that not also in the house of Isroel have I found faith like this.
10 А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
And they who had been sent, returned to the house, and found the servant who had been sick now well.
11 І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
AND it was the day after, that he went to a city whose name was Nain, and his disciples with him, and a great multitude.
12 І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
And as he approached the gate of the city, he saw (them) following (one) dead, who was the only born of his mother, and she his mother was a widow: and a great multitude of the people of the city were with her.
13 Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
And Jeshu beheld her, and had compassion upon her, and said to her, Weep not.
14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
And he went and touched the bier; and they who were carrying it stood. And he said, Young man, to thee I say, Arise.
15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
And the dead sat up, and began to speak. And he gave him to his mother.
16 А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
And fear seized all men; and they glorified Aloha, saying, A great prophet hath arisen among us, and Aloha hath visited his people.
17 І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
And this word concerning him went forth into all Jihud, and into the whole region around them.
18 Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
And the disciples of Juchanon showed him all these.
19 і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
AND Juchanon called two from his disciples,
20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
and sent them to Jeshu, saying, Art thou He who cometh! or another should we expect?
21 А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
But in that very hour he healed many from diseases, and from plagues, and from evil spirits; and to many blind he gave to see.
22 І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
And Jeshu answered and said to them, Go tell Juchanon every thing you have seen and heard: that the blind see, and the lame walk, and the lepers are cleansed, and the deaf hear, and the dead arise, and the poor are evangelized;
23 І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
and blessed is he whosoever is not offended in me.
24 А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
But when the disciples of Juchanon were gone, Jeshu began to speak to the people concerning Juchanon: What went you forth into the wilderness to see? a reed from the wind shaken?
25 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
If not, what went you forth to see? a man clothed in soft raiment? Behold, they who are clothed in bright vestments, and are (living) in pleasures, are in the house of kings.
26 На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
If not, what went you forth to see? a prophet? Yes, I tell you, and more than a prophet:
27 Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
he, concerning whom it is written, Behold, I send mine angel before thy face, Who shall prepare the way before thee.
28 Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
I tell you, that no prophet among those born of women (hath been) greater than Juchanon the Baptizer. Yet the least in the kingdom of Aloha is greater than he.
29 І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
(And all the people that heard him, and the tribute-gatherers also, justified Aloha, because they were baptized with the baptism of Juchanon.
30 А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
But the Pharishee and Sophree rejected against themselves the will of Aloha, because they were not baptized of him.)
31 І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
With what therefore shall I compare the men of this generation, and to what are they like?
32 Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
They are like children sitting in the public place, and crying to their companions, and saying, We have sung to you, and you have not danced; we have wailed to you, and you have not wept.
33 Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
For Juchanon the Baptizer came, neither eating bread nor drinking wine, and you say, A devil is in him.
34 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
The Son of man came eating and drinking, and you say, Behold a man a devourer and a drinker of wine, and a friend of tribute-takers and of sinners!
35 І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
But justified is wisdom of her sons.
36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
NOW there came one of the Pharishee requesting of him to eat with him: and he entered into the house of the Pharisha, and reclined.
37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
And a woman, a sinner, was in that city; and when she knew that in the house of the Pharisha he reclined, she took a vase of ointment,
38 і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
and stood behind him at his feet and wept, and began with her tears to bedrop his feet, and with the hair of her head to wipe them, and she kissed his feet, and anointed (them) with the ointment.
39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
But when the Pharisha who had invited him saw (this), he thought within himself and said, Were this a prophet, he would know who this is and what is her report, for this woman is a sinner who toucheth him.
40 І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
But Jeshu answered and said to him, Shemun, I have somewhat to say to thee. He said to him, Say, Rabi.
41 І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
Jeshu said to him, A certain creditor had two debtors: the one owed him five hundred dinoree, and the other fifty dinoree.
42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
And when they had nothing to pay, he forgave them both. Which, therefore, of them the most would love him?
43 Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
Shemun answered and said, I think he to whom much was forgiven. Jeshu said to him, Thou hast judged rightly.
44 І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
And he turned to that woman, and said to Shemun, Thou seest this woman: I entered thy house; waters for my feet thou gavest me not; but this with her tears hath bedropped my feet, and with her hair hath wiped them.
45 Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
Thou didst not kiss me; but, behold, this from (the time) I entered hath not ceased my feet to kiss.
46 Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
Thou with ointment my feet didst not anoint, but this with ointment of balsam my feet hath anointed.
47 Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
Therefore I tell thee, That forgiven to her are her many sins, because she hath loved much. For he to whom little is forgiven, little loveth.
48 А до неї промовив: „Прощаються тобі гріхи!“
And he said to her, Woman, forgiven to thee (are) thy sins.
49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“
But they who reclined said among themselves, Who is this who also sins forgiveth?
50 А до жінки сказав Він: „Твоя віра спасла тебе, — іди з ми́ром собі!“
But Jeshu said to that woman, Thy faith hath saved thee; go in peace.
