Від Луки 7
1 А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
Aawo Jesu nakamana zyoonse nzyakalikwaamba kubantu, wakanjila mu Kkapenawuma.
2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
Lino mupati wabasilumamba wakali aamuzike wakwe ngwaakalikuyandisya, pesi wakali wachiswa kali waamba kufwa.
3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
Mupati wabasilumamba nakamvwa aatala a Jesu, wakamutumina bapati babaJuda, kamukumbila kuti asike azosilike muzike wakwe.
4 Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
Nibakasika kuli Jesu, bakamukumbila chamoyo woonse kabati, “Uleelede kuti ajane luzyalo kuzwa kulinduwe,
5 Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
nkaambo ulayiyandisya nyika yesu, alimwi nguwe wakatuyakila chikombelo.”
6 І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
Lino Jesu wakeendela kunembo ambabo. Pesi katananba kule ang'anda, Silumamba mupati wakatuma beenzinyina kaamba kuti, “Mwami utalikataazyhi lwako, nkaambo nsyeelede pe kuti usike mung'anda yangu.
7 Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
Nkaambo kaako nchindabona nkesyeelede pe kuti ndisike kulinduwe, pesi wamba biyo jwi ulapona mulanda wangu.
8 Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
Nkaambo andime ndili mwaalumi ulimunsi lyanguzu, ndilaabasilumamba munsi lyangu. Ndilaamba kuliyooyu kuti, 'Yinka', ulayinka, akuli umbi kuti, 'Sika,' ulasika, aku, mulanda wangu kuti, 'Chita eechi,' alimwi ulachichita.”
9 Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
Jesou naakamvwa majwi aaya akamugambya, wakalanga makamu akayobumutobela wati, “Ndati kuli ndinywe, taakwe nikuba mu Izilayeli moonse nkundakajene lusyomo luli boobu.”
10 А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
Aboobo aabo bakatuminwe nibakabweeda kung'anda bakajana muzike wapona.
11 І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
Kuzwa aawo Jesu wakaya kudolopo litegwa Nayini, mpawo basikwiiya bakwe abantu biingi bakiinka aawe.
12 І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
Kali waamba kusika afwiifwi amulyango wadolopo eelyo, langa, kuli mwaalumi wakafwide wakalikuyabugwisigwa, wakali mwana wabanyina kali aalike (banyina bakali mukamufu), nkamu yabantu mpati kuzwa mudolopo oomu yakali aanguwe mwanakazi ooyu.
13 Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
Aawo Mwami naakamubona, luzyalo lwakamujata loko nkaambo kayooyu mwanakazi mpawo wakati kuli nguwe, “Utalili pe.”
14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
Mpawo wakayinka wakujata bulo bwakalazikidwe mutunta, mpawo aabo bakanyampwide bakayimikila. Wakati, “Mulombe, ndati kulinduwe, buka.”
15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
Ooyu mwaalumi wakafwide wakabuka wakkala akusanguna kwaambuula, mpawo Jesu wakamupeda kuli banyina.
16 А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
Mpawo kuyoowa kwakanbasikila boonse, alimwi bakaumbayizya Leza, bakati, “Musinsimi mupati wabusigwa akati kesu” akuti “Leza wabalanga bantu bakwe.”
17 І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
Aaya makani aatala a Jesu akazula mukati ka Judea yoonse amukati kamasena ayizyungulukide.
18 Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
Basikwiiya ba Joni bakamwaambila zyoonse eezi izntu.
19 і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
Mpawo Joni wakayita basikwiiya bakwe babili mpawo wabatuma ku Mwami kuti bakatedi, “Nduwe na uzabuza, naakuti tulangile umbi?”
20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
Nibakasika aafwiifwi a Jesu bakati Joni Mubbabbatizyi watutuma kuti tozotedi, 'Nduwe na uzabuza, nakuti tulangile umbi?”
21 А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
Muwola eelyo wakapnia bantu bangi kuzwa kumalwazi, machise akumyuuya mibi, mpawo boofu biingi wakabania babona.
22 І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
Jesu wakabasandula wati, “Nimwabweeda amukaambe kuli Joni eezyo nzimwabona akumvwa. Boofu balikubona, basinkematwi balikumvwa, bateemndi balikweenda, bachiswa chipele balikusalazigwa, bafu balikubuka kababoola kubuumi, bafwaba mbalikubuzigwa majwi mabohtu.
23 І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
Ooyo muntu uutaleki kusyoma mulindime nkaambo kanchito zyangu uli longezezegwe.”
24 А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
Nibakabweeda basikutumwa ba Joni, Jesu wakasanguna kwaambula kumakamu aabantu aatala a Joni kati, “Niinzi nchimwayinka munkanda kuyoobona? Itete lilikuteketesegwa aguwo?
25 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
Pesi niinzi nchimwaya kukubona aanze? Mwaalumi uuzwete zizwaato zibotu? Amulange, aabo bazwata zizwaato zibotu abakkede buumi bubotu bali mumaanda abaami.
26 На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
Pesi mniinzi nchimwaya kukubona aanze? Musinsimi? Iyii, ndati kulindinywe mupati kwiinda musinsimi.
27 Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
Ngonguwe ulembeledwe majwi ati, 'Amulange, ndatuma mutumwa kunembo lyabusyu bwako, utakabambe nzila kunembo lyako.'
28 Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
Ndati kuli ndinywe, woonse wakazyalwa aamwanakazi, taakwe mupati kwiinda Joni. Pesi ooyo muniini mu bwami bwa Leza mupati kwiinda nguwe.”
29 І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
Aawo bantu boonse nibakazimvwa eezi kubika aantomwe abasimutelo, bakaamba kuti Leza uli luleme, kwiinda mukubbabbatizigwa alubbabbatizyo lwa Joni.
30 А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
Pesi ba Falisi abasibusongo bamulawu wachi Juda bakalikakila luyando lwa Leza kulimbabo, nkaambo taakwe nibakali babbabbatizigwa a Joni pe.
31 І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
“Mpo, nga ndilabakozyanisya aanyamanzi aba bantu baleeli zyalane?
32 Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
Balimbuli bana balikusobana kuchisambalilo, aabo bakkede kabalikwiitilana kuti, 'Twakulizizya nyeele taakwe nuwazyana pe. Twakwiimbila lwiimbo lwadilwe pesi takwe nuwalila pe.'
33 Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
Nkaambo Joni mubbabbatizyi wakasika katalyi chinkwa katanywi wayini, pesi mwaamba kuti, 'Ula dayimona.'
34 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
Mwana wa Muntu wakasika kalya akunywa, mwaamba kuti, 'Amulange ulaamafwiti mpawo ulakolwa, muzolani wabasimutelo abasizibi!
35 І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
Pesi mbusongo buboneka kwiinda mubana babusongo.”
36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
Lino ba Falisi bakamutamba Jesu kuti azolye aabo. Aboobo Jesu nakanjila mung'anda yaba Falisi wakakkala atafula kuti alye.
37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
Amulange kwakali mwanakazi wamudolopo eelyo wakali sizibi. Naakamvwa kuti wakali kutafula mung'anda yamu Falisi, wakeeta kankuli kakazwide mafuta anunkilila.
38 і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
Nakiimvwi kusule lyakwe afwiifwi amawulu aakwe, kalikulila, wakasanguna kutetya mawulu aakwe amisozi yakwe, mpawo wakaabukusa amasusu aakwe akumyonta mawulu aayo akwananika mafuta aanunkilila.
39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
Aawo mu Falisi wakatambide Jesu naakabona eezi kazichitika wakayeeya mumoyo wakwe, wakati, “Kansinga ooyu mwaalumi walimusinsimi, walikunooziba musyobo wamwanakazi ulikumwampampa kuti ngusizibi.”
40 І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
Jesu wakasandula wati kulinguwe, “Sayimoni, mpuchili ncheyanda kwaamba kuli nduwe.” Wakati, “Wamba. Muyiisyi!”
41 І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
Jesu wakati, “Umwi wakalikua zikwelete zyamali wakali aabasizikwelete nbabil. Umwi wakali aachikwelete chama dinari aali myaanda musanu, umwi makkumi musanu.
42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
Nibakakachilwa kubweedezya mali yakwe, wakabalekelela boonse. Aboobo nguli akati kabo uutamuyande loko?”
43 Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
Sayimoni wakamusandula wati, “Ndiyeeya kuti ngooyo wakalekelelwa aapati.” Jesu wakamusanduka wati, “Wasandula kabotu.”
44 І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
Jesu wakachengunukila kumwanakazi wasikuti kuli Sayimoni, “Wamubona ooyu mwanakazi. Ndanjila mung'anda yako. Taakwe nuwandipa maanzi akusamba mawulu aangu, pesi we watetya mawulu aangu amisozi yakwe akwaabukusa amasusu aakwe.
45 Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
Taakwe pe nuwandimyonta, pesi kuzwa mpundasikila talikuleka pe kumyonta mawulu aangu.
46 Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
Taakwe nuwananika mutwe wangu amafuta, pesi we wananika mawulu aangu amafuta aanunkilila.
47 Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
Aboobo ndati kulinduwe, zibi zyakwe zyali zyiingi loko, zyalekelelwa - nkaambo waba aluyando lupati. Pesi ooyo ulekelelwa buniini uyanda buniini.”
48 А до неї промовив: „Прощаються тобі гріхи!“
Mpawo wakati kumwanakazi, “Zibi zyako zyalekelelwa.”
49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“
Aabo mbaakakkede aabo atafula bakasanguna kwaambula akati kabo kabati, “Ngwani ooyu uulekelela niku zibi?”
50 А до жінки сказав Він: „Твоя віра спасла тебе, — іди з ми́ром собі!“
Mpawo Jesu wakati kumwanakazi, “Lusyomo lwako lwakufutula, koya muluumuno.
